6 жовтня 2011 року на базі кафедри історичної геології і палеонтології Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках святкування 350-річчя Університету, відбулося урочисте відкриття всеукраїнської наукової конференції “Значення комплексних літо- і біостратиграфічних досліджень під час пошуків нафти і газу”. З вітальним словом виступила проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур, яка у своєму виступі відзначила велике різноманіття доповідей, представлених на конференції. Вітальні телеграми учасникам надіслали директор Інституту геологічних наук НАН України, президент Українського палеонтологічного товариства, голова Українського стратиграфічного комітету, академік НАН України, професор Петро Гожик: “…Висловлюю подяку організаторам конференції і радий, що вона відбувається в найстарішому геологічному закладі України – геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, серед випускників якого є багато висококваліфікованих фахівців-стратиграфів. Бажаю всім учасникам творчих успіхів і плідної праці!”. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Ігор Барг зокрема зазначив, що “…Львівський університет займає одне з провідних місць у сфері вирішення різноманітних проблем пошуку нафти і газу. Стало вже доброю традицією проводити кожен рік різноманітні конференції важливої наукової спрямованості. Значну роботу в організації конференцій виконує кафедра історичної геології та палеонтології на чолі з професором Романом Лещухом. Бажаю всім присутнім провести конференцію на високому науковому рівні і прийняти важливі рішення, які сприятимуть подальшому розвитку геологічної служби України”.
До складу поважної президії конференції увійшли: доктор геолого-мінералогічних наук Юрій Крупський, доктор геологічних наук Леонід Якушин, очільник – доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач кафедри історичної геології і палеонтології професор Роман Лещух. У своїй доповіді він зазначив, що стратиграфічні дослідження є головними в загальному комплексі регіонального геологічного вивчення й особливо під час геолого-знімальних робіт, складання геологічних карт, розвідок і розшуків нафти, газу та інших корисних копалин і аж до підрахунку їхніх запасів. Потреба у власних мінерально-сировинних ресурсах, передусім, паливно-енергетичних, дуже гостра в Україні і найближчим часом неминуче призведе до суттєвого збільшення обсягів геолого-розвідувальних робіт. Уже сьогодні очевидним є той факт, що ці роботи не будуть обґрунтовані на належному рівні фундаментальними стратиграфічними дослідженнями. Однією з причин такого стану є відсутність підручників та навчально-методичних розробок зі стратиграфії для майбутніх спеціалістів-геологів.
У будь-якій країні загальна культура геологічних досліджень визначена рівнем її стратиграфічної вивченості. Про значення стратиграфії видатний німецький учений Отто Шиндевольф писав: “Без стратиграфії неможливо зрозуміти історію утворення і будову земної кори, процеси становлення суші і моря, неможливе існування тектоніки, палеогеографії і палеокліматології, неможливий історичний аналіз процесів формування порід, їхнього перетворення і руйнування, неможливі цілеспрямовані розшуки і розвідка родовищ корисних копалин”.
На пленарному засіданні учасниками конференції порушувалась низка важливих питаннь, одне з яких – удосконалення стратиграфічної класифікації і номенклатури та застосування комплексу методів стратиграфічних побудов для створення регіональних геологічних моделей. Адже створення масштабних регіональних геологічних карт було б неможливе, якщо б не з’явились класифікації регіональних і місцевих підрозділів. Дуже важливою є проблема з’ясування характеру співвідношення цих типів стратиграфічних підрозділів. Літо- та біостратиграфічні підрозділи – це фундаментально різні типи підрозділів, які ґрунтуються на різних критеріях. Так, літостратиграфічні підрозділи, що є основними інструментами геологічного картування базуються на літологічних властивостях порід. Як правило, при встановленні й ідентифікації літостратиграфічних підрозділів ознака часу має підпорядковане значення, а чільними є умови утворення. Ідентичні за складом породи повторюються в часі та стратиграфічній послідовності і границі майже всіх літостратиграфічних підрозділів “січуть” синхронні поверхні. Біостратиграфічні підрозділи відмінні тим, що викопні органічні рештки, за якими визначені ці підрозділи, упродовж геологічного часу зазнають еволюційних змін і не повторюються в стратиграфічному літописі, що дозволяє відрізняти одновікові викопні комплекси і робити їх показниками геологічного часу. Тому при детальному літолого-стратиграфічному розчленуванні конкретних розрізів, а також при виявленні просторово-часових співвідношень різнофаціальних товщ ці підрозділи потребують комплексного інтегрованого обґрунтування.
Власне тема конференції “Значення комплексних літо- і біостратиграфічних досліджень під час пошуків нафти і газу” вибрана не випадково і не лише з позиції нафтогазової геології, а й у зв’язку з виконанням тематичних досліджень із вдосконалення та модернізації стратиграфічних схем фанерозою України, проведенням робіт зі створення Державної геологічної карти України масштабу 1:200 000.
Цікавою і прекрасно ілюстрованою була доповідь професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Огара про розрізи динанту (нижнього карбону) Бельгії, де автор продемострував цікаве наповнення еталонних розрізів із краєвидами та архітектурою.
Доповідач із Луганська Євген Звонок оприлюднив інформацію про знахідки унікальних решток еоценових черепів крокодилів та птахів на території України. Це новий напрям у сучасній українській палеонтологічній науці, бо такими дослідженнями у світі займаються одиниці.
Підсумовуючи результати конференції, учасники відзначили високий рівень її організації та висловили побажання зустрітись через рік знову у нашій Alma mater.
Михайло Мураль,
аспірант кафедри історичної геології та палеонтології
геологічного факультету