Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Бачити душею”

Очевидно, за моє терпіння
Бог сліпій мені послав прозріння…
Є життя, а що не бачать очі…
То не кожен має те, що хоче.
Кожен щось знаходить, щось втрачає –
Нам завжди чогось не вистачає…

Т. Фролова

29 листопада 2011 року в актовій залі Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся виховний захід, присвячений 190-й річниці винайдення шрифту Брайля.
У 1821 році Луї Брайль (1809 – 1852 рр.), учень Паризької школи для незрячих дітей, в майбутньому – відомий тифлопедагог, ознайомився з шифрувальним шрифтом для військових (т.зв. “нічним письмом” або сонографією) французького капітана-артилериста Шарля Барб’є. Літери складалися з рельєфних крапок, розташованих у двох горизонтальних стовпцях, кількість крапок у яких вказувала на порядковий номер рядка та букву в ньому. Прочитання дотиком пальців опуклих крапок, розташованих у формі прямокутника (шість крапок у висоту й дві крапки у ширину), за задумом автора, мало б суттєво полегшувати виконання місії солдатам на полі бою. І хоч військових ідея Ш. Барб’є не зацікавила, про фонетичне шифрування письма для спілкування незрячих замислилися вчені Паризького інституту сліпих, зокрема і юний Луї Брайль. “Якщо очі не можуть розповісти мені про людей, події, ідеї та картини, я знайду інший спосіб, як про це довідатись” – розпочав у 1821 році удосконалення запропонованої системи письма Луї Брайль. У 1829 році про брайлівський шрифт довідалися усі з праці винахідника “Спроби написання слів, музики та співу за допомогою крапок”.
63 мовні символи (букви французького алфавіту, цифри, розділові та математичні знаки) у різних комбінаціях з шести крапок Л. Брайль помістив на п’яти основних рядках та двох додаткових. Ретельно відпрацьована рельєфно-крапкова система письма упродовж років зазнала незначних змін, але не втратила своєї актуальності і визнана у всіх країнах світу. Сьогодні існує чотири розміри брайлівського шрифту.
Основні закони брайлівської шестикрапки:
1. Шестикрапка – одна літера або цифра, розділовий знак.
2. Якщо з’єднати крапки між собою лініями, то ширина прямокутника становитиме 3/5 його довжини.
3. Діаметри кіл крапок, як і проміжків між ними, повинні бути однаковими.
4. Відстань між вершинами крапок не може бути меншою, ніж 2 мм (мінімальна відстань довжини просторового порогу, доступного для дотику). Ця відстань коливається від 2 до 3 мм.
5. Розміри окремих літер у слові завжди однакові і не залежать від кількості крапок у буквах.

Учасниками зустрічі були студенти та викладачі Педагогічного коледжу; директор та працівники Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка; директор, працівники, вихованці та випускники Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 100; представники Української асоціації корекційних педагогів, Української асоціації тифлопедагогів.
Зоряна Ленів, директор Педагогічного коледжу, розпочала виховний захід. Вона наголосила на важливості винаходу  Луї Брайля, а також ролі навчального закладу у підготовці фахових педагогів для роботи з дітьми, що мають особливі потреби. Адже попри труднощі становлення корекційної педагогіки в Україні, завдяки підтримці ректора Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Івана Вакарчука, Коледж став першим в Україні навчальним закладом ІІ рівня акредитації, у якому здобувають фах логопеда, спеціального психолога.
Після привітання директора у виконанні учнів Львівської спеціальної загальноосвітньої школи № 100 пролунала літературно-музична композиція “Чарівна шестикрапка”, яку учні приурочили не лише пам’яті талановитого винахідника, а й відзначенню Міжнародного дня інваліда (3 грудня). Розповідь про життя та діяльність Луї Брайля, зворушливо ніжне декламування вірша про особливі крапки, що зернятками розсипались на паперовій ниві, співзвуччя мелодій “Щедрика” в обробці М. Леонтовича та “Са­мот­ньо­го пастуха” Джеймса Ласта у виконанні юних незрячих сопілкарів дали змогу присутнім замислитись над сутністю особливого Божого дару – “бачити душею”. Символічно, що саме у цій школі вперше в Україні почали застосовувати шрифт Брайля.
– Зрілість суспільства вимірюється ставленням та вчинками здорових людей до тих, хто має відповідні потреби, – розпочала свій виступ про головні напрямки реалізації науково-освітніх проектів для підтримки дітей і молоді з вадами зору Оксана Потимко, виконавчий директор Львівського обласного осередку Української спілки інвалідів, доцент кафедри корекційної педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Доповідачка розповіла про специфіку українського ринку соціалізації послуг для осіб з вадами зору, розкрила основні напрями власної діяльності – проблеми незрячих можна долати справжніми кроками, маленькими і великими водночас досягненнями: створення доступного середовища для слабкозорих та незрячих (сигнали при вході до будівель, звукові світлофори); формування освітніх перспектив (спів­пра­ця з усіма видами навчальних закладів, у яких навчаються особи з вадами зору); реалізацію творчих інновацій (щорічний пісенний фестиваль “Відчинилося життя”, учасники якого – відомі українські митці та виконавці Ніна Матвієнко, Святослав Вакарчук, Леся Горова, Сашко Положинський та ін., а також не менш талановиті незрячі співаки); створення універсальної абетки (ілюстровану “Абетку” видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га” перекладено брайлем з аудіо-додатком, в якому, окрім віршованого тексту, звучить опис малюнків на сторінках). Серед важливих проектів, ініціатором яких є О. Потимко – переклад шрифтом брайля 103 інструкцій до різноманітних ліків, якими володітимуть два десятки аптек м. Львова. О. Потимко, випускниця історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, передала на зберігання у фонди Наукової бібліотеки Університету 40 конспектів з різноманітних історичних дисциплін, надрукованих шрифтом Брайля. Окремі зшитки були представлені на виставці під час виховного заходу.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка – спів­ор­га­ні­за­тор зустрічі у Педагогічному коледжі. Про проекти Наукової бібліотеки, сприяння у навчанні та розуміння студентів з особливими потребами, співпрацю у цьому напрямі з іншими структурними підрозділами Університету розповів директор Наукової бібліотеки, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства, кафедри бібліотекознавства і бібліографії В. Кметь. Він підкреслив важливість вивчення історії шрифтів для незрячих як невід’ємного елементу розвитку сучасної цивілізації, важливого засобу гуманізації суспільства. Саме тому за підтримки ректора Івана Вакарчука з 2005 р. університетська книгозбірня стала учасником проекту благодійної молодіжної організації “Крила надії”, спрямованого на формування спеціалізованої електронної книгозбірні для людей з вадами зору. Один з ініціаторів проекту – незрячий випускник ЛНУ ім. Івана Франка, згодом – співробітник Наукової бібліотеки Ярослав Василик став безпосереднім координатором та виконавцем проекту. На базі бібліотечного ресурсу здійснюється сканування, переведення у звуковий формат навчальної та художньої літератури. Станом на час відзначення 400-річного ювілею Наукової бібліотеки, у жовтні 2008 р. було оцифровано і підготовлено для користування 140 книг, а опрацьованих та заархівованих інтернет-ресурсів налічувалося майже 6 тисяч документів навчальної і майже 14 тисяч художньої літератури. Сьогодні для користувачів з вадами зору доступно понад 1000 навчальних ресурсів українською мовою, близько 90 тисяч найменувань художньої літератури, забезпечено доступ до 20 тисяч книг польською мовою, з яких 3 тисячі – аудіокниги. Директор Наукової бібліотеки відзначив не лише доцільність поповнення фонду ресурсів для читачів з вадами зору, але й відзначив збагачення інформаційного простору книгозбірні, важливість поширення необхідних користувачам інновацій та досвіду в інших бібліотеках Зонального методичного об’єднання західного регіону України.
В. Кметь також поділився досвідом роботи із незрячими чи слабкозорими студентами історичного факультету, більшість з яких відзначалися старанністю, а тому були зразком для однокурсників. Серед таких випускників і присутня на зустрічі Оксана Потимко, випускниця кафедри давньої історії України та архівознавства, яка захистила кандидатську дисертацію, присвячену історії медицини у Львові, і гідно використовує набуті знання та досвід у своїй громадській діяльності.
На проблемі формування бібліотечних ресурсів для незрячих та комплектування фондів відповідною літературою зосередив свою увагу оператор ЕОМ Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Ярослав Василик. Доповідач продемонстрував “стрічку Брайля” для зчитування відповідного тексту на комп’ютері. “Незрячі – звичайні люди, жалісливо-співчутливе ставлення до яких не сприяє гартуванню їхнього духу та оптимізму. Ні у поселенні, ні у забезпеченні працею, ні в організації навчання не варто незрячих замикати в “гетто”. Тому у вищому навчальному закладі педагогам до сліпих слід ставитися так, як і до інших студентів”, – додав на завершення Я. Василик і побажав незрячим студентам у житті завжди керуватися бажанням вчитися.
Навчитися “бачити душею” і торувати нелегку, але свою дорогу у житті – покликання кожної людини. На цьому наголосила Дана Бородій, кандидат психологічних наук, заслужений працівник освіти України. Колишній директор Педагогічного коледжу висловила подяку викладацькому колективу за продовження розпочатих раніше освітніх проектів, згадала складні етапи відкриття та формування спеціальності “Корекційна освіта” у цьому навчальному закладі, а тому побажала студентам, майбутнім спеціальним педагогам, цінувати та любити обрану професію, розвивати у собі дар бачити душею та розуміти серцем, творити та жити заради інших.
У рамках заходу відбулося також обговорення перспектив використання розвитку спеціалізованої бібліотеки для незрячих УТОС, фонди якої налічують майже 50 тисяч документів, зокрема близько 8 тисяч книг шрифтом Брайля різними мовами, в т.ч. й есперанто. Подяку організаторам заходу висловив також доктор педагогічних наук, проф. Григорій Васянович.
Окрім спілкування з цікавими особистостями, присутні мали змогу розглянути тематичну добірку видань “Луї Брайль – творець абетки для незрячих” про життя та діяльність французького вченого, яку підготували працівники бібліотеки Педагогічного коледжу на чолі з провідним бібліотекарем Галиною Піх; конспекти з різних гуманітарних дисциплін, написані брайлівським шрифтом, що зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Університету, а також різноманітні засоби для творення крапкового письма (планшетку з грифом, спеціальні друкарські машинки), предмети побуту з рельєфними позначеннями (будильник, доміно тощо), люб’язно надані для експонування працівниками Львівської спеціалізованої бібліотеки для незрячих УТОС.

Ірина Кметь,
заступник директора Педагогічного коледжу