2 грудня 2011 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна конференція “Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України”, яка стосувалась обговорення доповіді Групи видатних осіб Ради Європи “Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття”. У конференції взяли участь понад 80 осіб: народні депутати, представники міжнародних інституцій і дипломатичних установ, науковці, соціологи, експерти, представники духовенства.
Група видатних осіб була створена 2010 року, за ініціативою Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда. У групі 9 високопоставлених осіб. Головою групи є колишній Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. У травні 2011 року від імені Групи видатних осіб Хав’єр Солана представив доповідь “Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття” на розгляд Комітету міністрів Ради Європи під час міністерської сесії в Стамбулі. Нещодавно переклад тексту Групи видатних осіб представило видавництво “Літопис” спільно з Центром гуманітарних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка.
Засадничі позиції доповіді стосуються проблеми співжиття громадян Євросоюзу в контексті викликів, пов’язаних із посиленням нетерпимості та дискримінації в Європі. Зокрема стратегічний документ європейської спільноти пропонує 17 керівних принципів подолання проблем, пов’язаних із нетерпимістю в Європі.
Конференцію в Університеті відкрила проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька, яка привітала учасників із початком роботи і висловила сподівання, що активна дискусія поглибить розуміння європейських цінностей та увиразнить механізми політичного, культурного, духовного й освітнього співжиття.
Заступник міського голови міста Львова з гуманітарних питань Василь Косів наголосив на проблемах європейської інтеграції у Львові й Україні.
“Доповідь Групи видатних осіб Ради Європи є важливою для європейських країн та для українського суспільства”, – зазначив заступник голови Львівської обласної ради Валерій П’ятак.
Після урочистого відкриття Конференція продовжила роботу за трьома секціями: презентація й обговорення доповіді “Жити разом: поєднання різноманітності і свободи в Європі XXI століття”; і адаптація європейських норм у сферах освіти, культури, релігії та ЗМІ; адаптація європейських норм у сферах міграцій, життя національних меншин, політичних партій.
Під час першої секції Доповідь презентувала керівник апарату депутата Європейського парламенту Данути Гюбнер, професор Інституту політичних студій Польської академії наук, член Групи видатних осіб Йоанна Матушевська, яка розповіла про виклики сучасної європейської спільноти, висвітлені у доповіді й означила принципи їхнього подолання.
“Зараз ЄС – це найбільш гармонійний регіон у контексті мультикультуралізму, але в нас теж є серйозні виклики, які необхідно вирішувати… Страх перед тероризмом переноситься на суспільну свідомість європейців, керівництво “Аль-Каїди” нібито знищено, натомість з’явився внутрішній тероризм. Постала також політизована версія християнства, яка не має з ним нічого спільного й доволі добре приховує свої мотиви, – так званий “християнізм”. Емігрантів починають звинувачувати у всіх бідах”, – сказала Йоанна Матушевська.
Про теперішній стан стосунків між ЄС та Україною говорив керівник відділу преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні Золтан Салаї. “Український уряд має впроваджувати реформи не лише для ЄС, а передусім для себе. Якщо Україна впорається з цими реформами, то питання членства вирішиться саме собою”, – вважає Золтан Салаї.
Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України Степан Курпіль закцентував увагу на тому, що ЄС буде активно співпрацювати з Україною лише тоді, коли вона сповідуватиме європейські цінності.
“Проблема лише в тому, що ми маємо абсурдну ситуацію, коли за 20 років незалежності в Україні жодного разу не було тривалої проукраїнської більшості в парламенті”, – наголосив Степан Курпіль.
Про міграційні процеси та проблеми, пов’язані з ними, зокрема про еміграцію та імміграцію українців йшлося в доповіді директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової. Доповідачка представила статистику, яка стверджує, що в Україні проживають 5,3 млн. іммігрантів, які становлять 11,3% населення. За цим показником Україна посідає 11-те місце серед країн світу. Ці процеси, на думку Елли Лібанової, надалі тільки розвиватимуться, тому важливо зрозуміти, чи готове до цього українське суспільство.
Експерт із проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький розповів про складнощі при перетині українсько-європейського кордону та часто несправедливе обмеження в пересуванні громадян України європейськими теренами.
Друга “панель” стосувалась адаптації європейських норм у сферах освіти, культури, релігії та ЗМІ.
Із доповіддю про важливість розуміння європейських цінностей та їхнього активного впровадження у свідомість українців виступив проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Зокрема професор наголосив на важливості релігійної свободи та рівноправності релігій. “Для мене релігійна свобода є в основі всіх інших релігійних прав, адже релігійна свобода дає можливості змінюватися релігійному та суспільному ландшафту”, – сказав доповідач.
Доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Юлія Сорока наголосила на необхідності розвінчування міфологізованого ставлення до Європи й адекватному розумінні ЄС зі сторони України.
Також із доповідями про європейські цінності та стереотипи, що стоять на перешкоді інтеграції України в ЄС і трудової міграції між Україною та зоною Шенген, виступили почесний консул Королівства Нідерланди у Львові Богдан Панкевич та експерт із питань освітньої політики Тарас Фініков.
Почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька розповіла про канадський досвід мирного поєднання різноманіття та свободи громадян Північноамериканської країни.
Під час третьої панельної дискусії “Адаптація європейських норм у сферах міграцій, життя національних меншин, політичних партій” народний депутат України Тарас Стецьків розповів про недоліки української міграційної політики. “В Україні майже немає міграційної політики: усі спроби запровадити якісь законодавчі норми в цій сфері провалилися”.
Керівник ГО “Інститут громадянського суспільства” Рустем Мамут оґлу Аблятіфов розповів про проблеми співіснування українських громадян в АР Крим і про те, що кримськотатарська громада завжди підтримує міжнаціональну толерантність і єдність Української Держави. Також доповідач розповів про непрості стосунки з місцевою владою і працедавцями та навів приклади відвертої дискримінації. За його словами, навіть у державній службі зайнятості часто зазначають “приймаємо на роботу тільки росіян”, що, на думку Рустема Аблятіфова, є абсурдним в Україні.
“Кримський народ є прикладом толерантності та терпимості стосовно інших етносів та релігій. Кожен із нас знає 2-3 мови, що дуже полегшує порозуміння із представниками інших національностей. Кримські татари-мусульмани дотримуються принципу “у релігії немає примусу”, – наголосив Рустем Аблятіфов.
Також із доповідями виступили: директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень, який розглянув міграційну ситуацію в Україні; представник громадської ініціативи “Європа без бар’єрів” Світлана Мітряєва розповіла про останні тенденції спрощеного перетину кордону; директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович наголосив на тому, що Європу потрібно перш за все будувати в собі.
Власне про Європу як внутрішній орієнтир і особистий вибір кожного йшлося фактично в усіх доповідях. Залишається сподіватись, що українці готові сприймати і приймати європейців, а європейці не будуть відмежовуватись від українців.
Олег Вівчарик
Фото автора