21 лютого 2012 року у Дзеркальній залі Університету відбулося четверте засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського семінару, традиція проведення якого започаткована у листопаді минулого року. Науковим керівником семінару є Ректор Університету, доктор фізико-математичних наук, професор Іван Олександрович Вакарчук. Уже традиційно на засіданні семінару було порушено важливі питання філософського осмислення поступу людства, науково-технічного прогресу та постійного дискурсу: “людина-цивілізація”.
Про ідею започаткування загальноуніверситетського філософського семінару, його основну мету, значення та перспективи “Каменяру” розповів координатор семінару, проректор з наукової роботи, доктор хімічних наук, професор Богдан Котур.
– У кого і звідки виникла ідея проведення філософських семінарів в Університеті?
– Ініціатором ідеї проведення щомісячних філософських семінарів в Університеті був Ректор Іван Олександрович Вакарчук. Згодом ця ідея знайшла своє закріплення у програмі розвитку нашого Університету і була підтримана конференцією трудового колективу у 2010 році. Для того, щоб реалізувати цю ідею у 2011 році ми започаткували цей семінар. Згідно з ухвалою Вченої ради і Ректорату Університету семінари проводяться щомісячно кожного третього вівторка о 15.30 у Дзеркальній залі. Зараз усі кафедри мають свої наукові семінари, однак, потреба міждисциплінарного спілкування, де б обговорювалися філософські проблеми розвитку науки, нашого суспільства, питань глобалізації і їхнього філософського осмислення на сучасному етапі розвитку людства, реалізувалась у рамках загальноуніверситетського семінару.
– Яка ідейна спрямованість семінарів? Їхня основна мета?
– Колись, за радянських часів, подібні семінари перебували під опікою парткому, їхня спрямованість була очевидною. Такі заходи були однією із основних складових комуністичного та ідеологічного виховання радянського народу.
Зараз основна мета – розглянути найбільш цікаві філософські проблеми розвитку сучасної науки, освіти і людської цивілізації у ХХІ столітті. Завдяки актуальним проблемам, які ми обговорюємо на засіданнях, на семінар приходить також і молодь – аспіранти, і студенти, які цікавляться цими проблемами. Для того, щоб торкнутись якомога більшого кола проблем, які викликали б загальне зацікавлення, ми обираємо доволі різноманітну тематику. Це – проблематика природничих і гуманітарних наук.
Кожне засідання має конкретне тематичне спрямування, але якщо подивитися на річну тематику семінарів, то вона охоплює дуже широке коло питань. Тому наукові керівники семінару намагаються чергувати виступи вчених природничих факультетів і виступи вчених гуманітарних факультетів. У результаті – доповіді доволі цікаві і збагачують усіх нас новими ідеями чи новими поглядами на відомі проблеми.
Семінари об’єднують учених різних напрямів. Адже наш Університет – одне велике ціле. Наука об’єднує усі галузі знань і це яскраво відображається у нашому філософському семінарі.
– Який, на Вашу думку, внесок проведених семінарів в осмислення проблем сучасності?
– Наприклад, перший семінар був присвячений проблемам функціонування мов і мовознавства. Із доповідями виступили професор Роман Помірко і професор Софія Денисенко з факультету іноземних мов. Під час першого засідання відбулося жваве обговорення проблемних питань лінгвістики, зокрема ролі мови в культурному, соціальному й історичному контекстах.
У грудні були представлені виступи вчених факультету електроніки, професорів Івана Болести та Володимира Савчина. На цьому засіданні ми розглянули науково-технічні та морально-етичні питання, народжені епохою техногенного розвитку, та проблеми філософського осмислення слова.
У січні ми порушили питання глобальних проблем рівноваги кисню і вуглекислого газу в атмосфері Землі, питання глобального потепління. Також закцентували увагу на проблемах мирного використання ядерної енергетики. Ці питання цікавлять велике коло людей.
На лютневому семінарі ми почули виступ професора Володимира Юринця, який розглянув питання філософії управління соціально-економічними процесами на межі динамічного хаосу і доцента факультету прикладної математики та інформатики Юрія Щербини, який розповідав про проблеми штучного інтелекту.
Гадаю всі ці проблеми цікаві, важливі й актуальні. Для прикладу, тема штучного інтелекту зацікавила і біологів, і математиків, які працюють над проблемами штучного інтелекту, і філософів, які цікавляться взаємодією живого і штучного інтелекту.
Адже, скажімо, у творах фантастів нам малюють дуже похмурі перспективи. За прогнозами живий інтелект буде поглинутий штучним. І важко визначити де межа, яку, можливо, не варто переходити. Тобто питання, які ми розглядаємо, мають не лише наукове, а й світоглядне, філософське значення для майбутнього нашої цивілізації, оскільки науково-технічний прогрес крокує швидкими темпами і багато передбачень фантастів вже збулися. Тому не хочеться вірити, що похмурі прогнози фантастів щодо штучного інтелекту також збудуться.
– На одному із семінарів, серед іншого, йшлось про проблему глобального потепління та забруднення клімату… Було висловлено чимало цікавих думок, проте чи можуть мати такі обговорення практичні наслідки для нашої науки і для нашого світу…?
– Семінар для себе такого завдання не ставить. Але, можливо, як результат розгляду окремих тем науковці сформулюють і започаткують виконання якихось наукових досліджень в Університеті. Ці теми можуть подаватися на різноманітні конкурси для отримання грантів за державними цільовими науковими програми та міжнародних грантів. Я гадаю, що за результатами нашого філософського семінару це можливо і ми будемо заохочувати і підтримувати теми, які визріють в наших вчених.
– Чи плануєте підведення підсумків семінарів: можливо, видання збірників, друк доповідей і т. д.?
– Було проведено тільки чотири таких семінари і ми ще це питання не обговорювали, але, гадаю, крок для цього вже зроблений, оскільки з лютого відкрита сторінка на сайті Університету, де розміщено науково-популярні лекції відомих вчених нашого Університету. Це вже перший крок для того, щоб в такому форматі удоступнювати найцікавіші доповіді, найактуальніші проблеми, які були розглянуті у нас на семінарі.
– Які проблеми плануєте порушити у майбутньому?
– На основі поданих факультетами пропозицій ми розробили тематику семінару на два навчальні роки. Тобто поки що ми живемо цим періодом. У майбутньому на основі узагальнення практики і досвіду проведення таких семінарів в кінці навчального року ми окреслимо нові завдання, перспективи та орієнтири для того, щоб зробити наші семінари ще цікавішими та актуальнішими. Основне, щоб люди охоче ходили на засідання і мали інтерес почути і побачити на презентаціях доповідей щось цікаве, почерпнути для себе нові ідеї і обговорити з колегами широке коло проблем.
Отож, запрошую усіх членів університетського колективу на засідання філософського семінару, що відбувається у третій вівторок кожного місяця о 15.30 у Дзеркальній залі.
Розмовляв Олег Вівчарик
Фото Юлії Гриценко