15 лютого 2012 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Університетська,1) відбулася презентація І тому “Енциклопедії Львівського університету”.
Кожну сторінку цього загальноуніверситетського літопису подано через життєписи професорів нового часу, енциклопедистів епохи просвітництва, учених-романтиків і позитивістів ХІХ століття, прихильників теорії відносності та постулатів квантової механіки, модернізму та постмодернізму новітнього часу. В академічній атмосфері лунають голоси не тільки професорів і академіків, лауреатів усесвітньо відомих премій, а й молодих дослідників, які тільки недавно здобули науковий ступінь.
“Не забуваючи лагідних і спокійних муз” та в пошануванні Мінервиної сови творився славний Львівський університетський Гелікон, що крізь лихоліття та хмарності її польоту став важливим осередком інтелектуального життя й основою українського П’ємонту у роки національних випробувань”, – такими словами розпочав презентацію ведучий урочистості, директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь. Крізь призму семи вільних мистецтв, які складали основу творення університетської традиції, уособлених в алегоріях, розкрили історію становлення науки в Університеті. Музичним тлом дійства стали твори барокових композиторів Миколи Дилецького, Антоніо Вівальді, Генрі Перселла, а також українських митців ХХ ст. Миколи Лисенка та Станіслава Людкевича у виконанні Народного камерного оркестру Університету під керівництвом заслуженого працівника культури України Романи Бурко.
“Ми йшли довгим шляхом. Ідея написання великої історії Університету, зародившись у 50-х роках минулого століття, довго визрівала та розвивалась. Остаточно ідея визріла у 70-х роках, коли вперше під егідою тодішнього ректора було зібрано редакційну колегію… У 80-х роках вийшла друком перша велика книжка історії”, – зазначив у своєму слові професор кафедри історії Центральної та Східної Європи Микола Крикун. Він також наголосив, що вихід у світ Енциклопедії – чудова справа, чудовий плацдарм, щоб взятися за ґрунтовну працю дослідження історії Університету.
“Сьогодні свято не лише нашої спільноти, а й національне свято, бо лише ті народи, які мають ґрунтовну освіту, можуть претендувати на чільне місце у світовому співтоваристві, і лише такий народ може бути політичною нацією. …Ця історія сповнює нас почуттям відповідальності перед майбутнім. Надзвичайно багато є в ній повчального і корисного”, – звернулася до учасників презентації заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, доктор філологічних наук Роксолана Зорівчак.
Про необхідність дослідження історії науки, про етапи її становлення і розвитку у Львівському університеті розповів доцент кафедри математичного і функціонального аналізу, кандидат фізико-математичних наук Ярослав Притула, акцентувавши увагу на тому, що “Львівський університет – прамама більшості львівських ВНЗ, адже він дійсно універсальний”.
Спогадами про роботу над Енциклопедією та про уроки, які дала йому ця праця, поділився професор кафедри світової літератури Ярема Кравець: “Я зрозумів, що Львівський національний університет імені Івана Франка завдяки своїм професорам, які в усі часи були праведними в науці, виховував справжнє майбутнє покоління”.
Доктор історичних наук, професор кафедри етнології Степан Макарчук звернувся зі словами вдячності до всіх, хто долучився до роботи над виданням. Відомий хімік-кристалограф, доктор хімічних наук, професор кафедри неорганічної хімії Євген Гладишевський побажав присутнім плідної роботи над популяризацією наукових здобутків Університету та його історії на загальнонаціональному та міжнародному рівнях.
“На світі є безцінні речі. Такою для нашого Банку є участь у виданні Енциклопедії”, – йшлося у слові одного з меценатів видання, в.о. голови правління, першого заступника голови правління ПАТ “КРЕДОБАНК” Марціна Куксіновіча, який подякував усім викладачам Університету, зазначивши, що велика кількість найкращих працівників очолюваного ним банку закінчували саме ЛНУ ім. Івана Франка.
“Важлива риса, яка об’єднує всіх в Університеті, – вільнодумство. Українство, зароджене в цій залі, має велике майбутнє”, – зазначив під час свого виступу випускник Львівського університету, член Наглядової ради ЛНУ ім. Івана Франка, голова Львівської обласної організації партії “Фронт Змін” Степан Кубів.
“За 350 років таке видання зроблено вперше. Тут є і професійний, і особистий досвід тисяч людей, які працювали на Університет, на те, щоб наука, яка твориться в Університеті, мала майбутнє”, – йшлося у слові Ректора Івана Вакарчука. Іван Олександрович подякував авторам, меценатам, редакційній колегії, видавничій і координаційній радам, усім, хто долучився до виходу у світ фундаментального видання, за сумлінну та віддану працю і вручив їм подяки та пам’ятні подарунки.
Завершальним акордом стало спільне виконання “Ґаудеамусу” та побажання усій університетській спільноті й Університетові вічної молодості.
Олег Вівчарик
Фото Юлії Гриценко