“Академік Євген Лазаренко” – унікальний кристал берилу
19-20 квітня 2012 р. в Києві відбулася наукова конференція “Такий різний світ мінералогії”, присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського вченого, педагога й громадсько-політичного діяча академіка Євгена Костянтиновича Лазаренка. Він відійшов із життя в розквіті творчих сил і незавершених багатьох планів та задумів, але залишив велику і різноманітну наукову спадщину, серед якої основне місце посідає мінералогія. Організаторами були Національний науково-природничий музей НАН України (ННПМ НАНУ), Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Державний гемологічний центр України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Всеукраїнська громадська організація “Спілка геологів України”, “Музей коштовного і декоративного каміння” Міністерства фінансів України. Також участь у конференції взяли представники Російської Федерації та Польщі. Тематика конференції стосувалася загальних проблем мінералогії, регіональної, космічної і генетичної мінералогії, прикладної мінералогії та металогенії.
У перший день конференція проходила в ННПМ НАН України. Вона почалася з відкриття вітрини “Академік Лазаренко Євген Костянтинович” у залі “Мінералогія” Геологічного музею. Перед відкриттям з музичним вітанням виступив Народний ансамбль “Чумаки”. Вступне слово виголосила голова Оргкомітету конференції доктор геологічних наук Катерина Деревська. Зі спогадами про постать Євгена Лазаренка виступили: Володимир Павлишин, Віктор Квасниця, Віра Зайцева, Орест Матковський, Василь Сукач, Дмитро Возняк, Людмила Гапич та інші. На конференції також були присутні доньки Євгена Лазаренка – Оксана і Наталія.
Після відкриття відбулося два пленарних засідання, знайомство зі стендовими доповідями, екскурсія по залу “Естетика каменю”. У конференції також взяли участь науковці інших геологічних організацій Києва та Львова, зокрема колишній довголітній директор ННПМ НАНУ, академік Євген Шнюков та в минулому завідувач геологічним музеєм ННПМ НАНУ професор Юрій Русько.
На першому пленарному засіданні з доповіддю “Проблеми металогенії у працях Є.К. Лазаренка” виступив професор геологічного факультету нашого Університету Орест Матковський. Професор продемонстрував півгодинний відеоматеріал із круглого столу “Академік Євген Лазаренко – ректор, учений, громадянин”, який відбувся 26 грудня 2011 р. у рамках заходів, присвячених 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка.
Наступні доповідачі наголосили на внеску Євгена Лазаренка у розвиток окремих напрямів мінералогії та металогенії, зокрема В. Павлишин (КНУ ім. Тараса Шевченка) виступив з доповіддю “Є. К. Лазаренко – корифей української мінералогії”; Г. Кульчицька, Д. Черниш (Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України) – “Проблеми української мінералогічної термінології”. Цікавою була доповідь-спогад “Доленосна зустріч” В. Зайцевої, яка підкреслила, що саме з легкої руки Євгена Лазаренка вона стала відомим геологом, адже свого часу він загітував її вступити до Львівського державного університету імені Івана Франка на геологічний факультет. Після закінчення навчання В. Зайцева пов’язала своє трудове життя із закарпатською геологорозвідувальною експедицією, у якій пройшла шлях від техніка до головного геолога експедиції, захистила кандидатську дисертацію, відкрила у Закарпатті низку родовищ корисних копалин.
Друге пленарне засідання відбулося після огляду стендових доповідей та екскурсій. На ньому учасники заслухали різнопрофільні наукові доповіді, зокрема “Мінералогія колчеданних родовищ Уралу” та “Самородне золото розсипищ північно-західного фалангу Мякіт-Харчанського рудорозсипного вузла Північно-Східної Росії” виголосили російські дослідники з Москви, Єкатеринбурга та Магадана. У першій доповіді – І. Вікентьєв зі співдоповідачем В. Малоксан розповіли про вагомий внесок Євгена Лазаренка у дослідження колчеданних родовищ Уралу. Євген Лазаренко вивчав їх у воєнні роки й узагальнив у монографічному зведенні 1974 р. “Мінералогія мідно-цинкових родовищ Середнього Уралу”. Науковці з Росії навели нові важливі дані щодо мінералогії і генезису колчеданних руд Уралу.
Доповіді українських дослідників були присвячені таким проблемам: “Використання віртуальних мінералого-петрографічних еталонів при ідентифікації торговельних марок декоративного каміння Українського щита” (О. Гелета, І. Сергієчко, Державний гемологічний центр України, МФУ); “Особливості мінералізації силурійських викопних організмів” (В. Грищенко, геологічний музей ННПМ НАНУ). Коротку інформацію про стендові доповіді зробила К. Деревська, в обговоренні взяли участь М. Павлунь, В. Павлишин, Г. Кульчицька та ін.
Завершився перший день конференції товариською зустріччю, під час якої учасники конференції ділилися враженнями, згадували про незабутні зустрічі за участю Євгена Лазаренка.
Наступного дня за програмою нам провели екскурсію у Музеї коштовного і декоративного каміння у місті Володарськ-Волинський Житомирської області та на Корнинське родовище граніту у селі Корнин Попільнянського району Житомирської області. У Володарськ-Волинському учасники конференції побували на старих відвалах колишньої шахти із видобутку п’єзокварцової сировини й коштовних та декоративних каменів (берилу, топазу, моріону, письмового граніту та ін.), що пов’язані з камерними пегматитами Волинського родовища в гранітоїдах Коростецького Плутону Українського щита, які свого часу досліджував Євген Лазаренко і його учні. Результати їхні досліджень детально викладені у відомій монографії “Мінералогія і генеза камерних пегматитів Волині” (Є. Лазаренко, В. Павлишин, В. Латиш, Ю. Сорокин, 1973). Навіть за породними відвалами шахти можна відтворити характерну для цих пегматитів зональну будову. Адже серед них знаходимо уламки і глиби письмового граніту, кварц-польовошпатових пегматоїдних виділень, крупних блоків польового шпату і кварцу усяких різновидів (моріон, раухтопаз), зон вилуговування та альбітизації.
Незабутнім було знайомство з Музеєм коштовного і декоративного каміння, який є державною установою Міністерства фінансів України, відомим геологічним музеєм України. У ньому зібрані передусім унікальні мінерали та гірські породи з камерних пегматитів Волині. Надзвичайними є колекції п’єзокварцової сировини і польовошпатового розмаїття, неперевершені за своєю красою і морфологією кристали топазу і берилу. Декотрим навіть присвоєні власні імена: топази – “Академік Олександр Ферсман”, “Джерельце”, “Казка”, “Золоте Полісся”, берили – “Апостол Петро і Павло”, “Академік Євген Лазаренко”, “Професор Володимир Павлишин”. Окрім того, у музеї експонується розмаїття українських лабрадоритів, гранітів і бурштину, вироби з коштовного й декоративного каміння. Зауважимо, що до збереження Музею коштовного і декоративного каміння, який є національним надбанням, чимало зусиль доклала його керівник, випускниця нашого факультету – В. Яковлєва (Панченко).
Орест Матковський, Микола Павлунь,
професори геологічного факультету
Фото з архіву Ореста Матковського