Цього року на теренах колишньої Холодноярської республіки відбулося вшанування відразу двох подій: 90-літного ювілею знищення цього унікального державного утворення та 70-річчя з моменту першого вшанування пам’яті Василя Чучупаки Юрієм Горліс-Горським.
В урочистостях, які відбулися в Чигиринському районі Черкаської області, взяла участь делегація зі Львова: представники обласної ради, духовенство, члени Спілки офіцерів Львівщини, представники Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”, студенти нашого Університету.
Львів’яни, які прибули на Чигиринщину, взяли участь у покладанні вінків до братської могили Василя Чучупаки та його побратимів, а також реконструювали історичний бій повстанців Холодноярської республіки з більшовиками.
“Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть”
Урочистості в Холодному Ярі відбулись в кінці квітня. У цей час тут особливо мальовничі краєвиди. Хати селян охайно доглянуті, занурені у квітучі сади, які оспівував Кобзар. Місцеві мешканці гостинно та щиро зустрічали гостей. На вулицях с. Мельники можна було зустріти українців з усіх куточків держави: Львова, Запоріжжя, Одеси, Києва… Знайомства і спілкування вкотре довели, що українці – єдина нація. Ми маємо спільних героїв, нас єднає історична пам’ять і бажання подолати соціальні негаразди у своїй державі.
“…А згадаєш, то була й дорога з монастиря Мотриного до Яру страшного” (“Холодний Яр”)
Наступним пунктом нашої подорожі був Мотронинський монастир. Ще Тарас Шевченко лагідно називав його “Мотриним”, а в “Чорному вороні“ Василя Шкляра устами героїв роману ця святиня іменується “Мотрею”. На жаль, мало відомо про підземелля, через яке втікав Чорний Ворон від ворогів. Як розповідав місцевий дослідник, ще близько 20 років тому він бачив ту печеру, та зараз отримати до неї доступ нелегко, адже на це необхідні дозволи від монахинь, церковної влади. На жаль, зараз у межах монастиря панівною мовою є російська… Україномовні лише інформаційні таблички та меморіальні дошки, які “розповідають” історію заснування монастиря. Цей факт, скажімо делікатно, засмутив тих, хто приїхав сюди побачити місце, в якому відбулись драматичні події книги В. Шкляра. Хоча монастир дуже добре доглянутий: всі приміщення, як нові, у дворі монахині вирощують квіти, тримають пасіку, у церкві можна купити на згадку сувеніри.
“Над Яром Залізняк витає…” (“Гайдамаки”)
Останньою зупинкою львів’ян був хутір Буда, поруч з яким стоїть 1000-літній дуб Максима Залізняка – одне з найстаріших дерев Європи. Ще кілька років тому тут була лише табличка, яка нагадувала, що дуб охороняється законом. Тепер тут вражаючий музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”. Ми стали свідками відкриття Музею історії Холодного Яру, який є частиною комплексу.
“Бо в день радості над вами розпадеться кара” (“Холодний Яр”)
Історія Черкащини – історія боротьби за волю України. Кожен з нас, хто шанує її, повинен віддати поклін землі, политій кров’ю своїх синів – козаків, гайдамаків, холодноярівців. У цій землі знайшов свій останній спочинок гетьман Богдан Хмельницький, вона пам’ятає “бенкетування” гайдамаків на чолі з Гонтою та Залізняком, її оспівав Кобзар, Холодноярська республіка була останнім фортпостом незалежності і непокори загарбникові.
Юрій Семашко, студент 1 курсу факультету журналістики