Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Урочиста академія до днів пам’яті Івана Франка “Народе мій!”

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством,
ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…

Іван Франко

7 травня 2012 року в Університеті вшанували пам’ять Івана Франка урочистою академією “Народе мій!” Розпочали вечір спільним виконанням “Вічного революціонера”. Зі вступним словом “Вірю в силу духа…”: маєстати Франкового слова” виступив кандидат філологічних наук, доцент, директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук: “Той Франковий невичерпний скарб формує основу сучасної гуманітаристики. Бажання правди у душі, ієрархія ціннісного були для нього визначальними”.

Франкознавець провів аналогії зі сучасністю, зазначивши, що з часів Франка мало що змінилося. І сьогодні для того, щоб бути справжнім українцем, потрібна неабияка мужність. Саме Франко без претензійності і месіанізму став речником національної ідеї. Він невтомно звертався до кожного українця, аби той визначився в національних координатах. “Франко облагородив українську кров, виховав генерацію молодих українців. Переконаний, що наснажена його духом українська нація зможе здобути своє європейське обличчя”, – підсумував Святослав Пилипчук.

Гармонійно поєднав настроєвість поезії Івана Франка “Vivere memento!” із духом великодніх народних забав Народний ансамбль пісні й танцю “Черемош” у вокально-хореографічній композиції “Наша весна красна”.

Своєрідним звуковим оздобленням інтимної лірики письменника стали твори “Рондо” зі сюїти Генрі Персела, “Старовинна галицька” Станіслава Людкевича у виконанні Народного камерного оркестру Університету.

Кульмінацією вечора стали звернення до українців: “Я до себе кажу і до кожного з вас – Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! Запитайте у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати?” та Франкові “Не мовчи!”, “Говори!”, “Лиш борися, не мирися, Радше впадь, а сил не трать, Гордо стій і не корися, Хоч пропадь, але не зрадь!”

Майстерним виконанням пісні на слова Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” вразив присутніх директор Наукової бібліотеки Василь Кметь. Мистецькі колективи Університету – Народний дівочий хор “Ліра” та Народна чоловіча хорова капела “Прометей” – надали вечору урочистості низкою духовних і патріотичних творів.

Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка свято шанує пам’ять Великого Українця та з глибокою вірою в силу духа творить майбутнє Української Держави.

За повідомленням Прес-центру
Фото Юлії Гриценко

Категорія: №4, травень 2012 р.