Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Студенти шукають роботу… Знову обманули?!

Вступаючи в незалежне життя, учорашні школярі, а сьогодні – студенти, прагнуть незалежності в усьому. З часом чимало з них із власної ініціативи відмовляється від фінансової підтримки батьків, декого змушують обставини. І тоді студенти шукають роботу. Цей крок у доросле життя дуже важливий, адже допомагає запобігти багатьом помилкам у майбутньому.
Однак у кожної медалі – два боки. У процесі набування безцінного досвіду часто доводиться стикатися з труднощами. Найважливіший аспект, який студенти, перш ніж почати працювати, не надто враховують, – те, що потрібно вміти вдало поєднати роботу з навчанням. Оскільки в нас не те що мала, я б радше сказала – мізерна кількість пропозицій робочих місць із вільним графіком, більшості спудеїв доводиться працювати повний робочий день (який у наших підприємців коливається від 8–12 до 24 годин) або в нічну зміну. Як наслідок – пропущені заняття і сесія, складена аж ніяк не найкраще. Даються взнаки постійне недосипання, перевтома, які зумовлюють погіршення імунітету і стану здоров’я загалом. Проте наша студентська молодь вирізняється небувалою витривалістю, і таке поєднання роботи і навчання закінчується плачевно нечасто.
На жаль, нині студента-пра­ців­ни­ка може очікувати низка неприємностей. Наведу приклади “найпопулярніших”. Скажімо, студенти відгукуються на оголошення, в якому зазначено, “що досвід роботи не обов’язковий”, проходять стажування впродовж місяця, двох чи навіть трьох. А тоді бідолахи чують у відповідь: “Вибачте, ви нам не підходите”. “Люб’язні” роботодавці зачиняють за ними двері, не виплативши жодної копійки. Інший варіант – роботодавець шукає саме студентів, без досвіду роботи, адже знає, що їм потрібні гроші. Перший-другий місяць він “підносить до небес” їхні професійні якості, навіть зарплату виплачує в повному обсязі, а через деякий час просто розводить руками, мовляв, грошей – немає. Здавалося б, робота в Інтернеті з вільним графіком – ідеальний варіант для студента, але, знову ж таки, нема гарантій отримати винагороду за плідну працю та витрачений час. Ще один дуже важливий нюанс – зазвичай студенти працюють неофіційно, тому, коли стають жертвами неприємних ситуацій, часто їм нікуди й ні на кого поскаржитися.
Випускники ВНЗ також стикаються з багатьма проблемами на своєму шляху. Пам’ятаю цікаву фразу, що її якось сказав нам викладач. На запитання, чим відрізняються спеціалісти від магістрів, відповів: “Різниця полягає в тому, що магістри торгуватимуть на “Південному”, а спеціалісти – на “Краківському”. Усі ми дружно посміялися, але в цих словах є значна частка правди. Випускників, які навчалися на бюджетній формі, держава забезпечує роботою в державних установах в обов’язковому порядку на 3 роки. А що з тими, хто здобував освіту на платній основі? Виходить, їх держава кидає напризволяще і вони йдуть зі своїми дипломами про вищу освіту на базар торгувати. Як кажуть, грамоти вчиться – завжди знадобиться.
Отож, студенти та випускники, будьте обачними, щоб не потрапити в підступну пастку. Цінуйте свій час та зусилля!

Богдана Баюнова,
Студентська інформаційна мережа
Фото Олега Гордійчука

Категорія: №4, квітень 2010 р.