Роботи представника стилю “сецесія” Альфонса Мухи
Весна – що може бути краще… А коли вона ще й французька! Витончена, по-справжньому європейська, модерна. Наче вихором нахлинула вона в Україну, вкривши собою все навколо; її аромат та присмак – повсюди, наповнює та надихає кожного. Хто не мріє стерти кордони та опинитися в іншому вимірі – вимірі французької культури?! Цього року організатори фестивалю “Французька весна” підготували дуже цікаву, обширну та різнопланову програму.
Офіційно захід відкрили 9 квітня в Києві на Софійській площі вуличним світловим шоу “Площа янголів”. Шість міст зустріли весну по-французьки: Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів, Одеса та Харків. Ідея фестивалю з’явилася 7 років тому, з метою донести до українського глядача сучасне французьке мистецтво, зазначив координатор мережі “Альянс Францез” в Україні Олів’є Ортіс. У програмі – музичні й театральні заходи, виставки, знайомство з відомими та цікавими людьми. Оцінити французьке кіномистецтво глядачі мали нагоду на показі короткометражних фільмів “Довга ніч короткого метру”. До речі, Франція має найширшу міжнародну панораму короткометражного кіно. Переглянути роботи представника стилю “сецесія” плакатиста Альфонса Мухи можна у Львівському музеї етнографії та художнього промислу. А у Львівській філармонії відбувся вечір класичної французької музики. У Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької компанія Сари Дюка продемонструвала сучасний танець “Наші золоті тенета”. До Львова з нагоди відкриття фестивалю допрем’єрних показів, а також щоб представити свій останній фільм “Маленькі зони турбулентності”, завітала французька актриса Міу Міу. В межах кінопоказів можна було переглянути стрічки “Регата”, “Лавка Версальського парку”, “35 чарок рому” та “Завтра на світанку”. До фестивалю також долучився колишній автор коміксів і телевізійний журналіст, сценарист, актор, кінематографіст, письменник Жан Теле. В книгарні “Є” відбулася літературна зустріч з письменником. Упродовж фестивалю з 8 до 30 квітня львів’яни та гості міста можуть скуштувати страви французької кухні в кав’ярні “Смачна плітка”. Окрім запропонованих Посольством Франції заходів, цьогорічна програма містить пропозицію місцевих культурних осередків – Музею етнографії та художнього промислу, Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, Львівської філармонії, Першого українського театру для дітей та юнацтва, мережі кінотеатрів “Кінопалац”, повідомила президент організації “Альянс Францез” Львова Наталя Демчук. До речі, плата за вхід на заходи “Французької весни” така сама, як на інші події в залучених залах.
Перлина плакатного мистецтва
8 квітня у Львівському музеї етнографії та художнього промислу стартувала виставка унікальних творів художника Альфонса Мухи. Відкрили експозицію за участю першого секретаря Посольства Франції в Україні Гійома Наржоле, генерального консула Чеської Республіки у Львові Давида Павліти, директора Французького альянсу Жерома Ваннепена, заступника міського голови Львова Василя Косіва, директора Інституту народознавства НАН України Степана Павлюка та директора Музею етнографії та художнього промислу Романа Чмелика. 28 робіт видатного митця, чеха з походження, який тривалий час працював у Франції, зберігаються у збірці фонду плаката та графіки музею. Колекцію сформовано 100 років тому і вона не має аналогів навіть на батьківщині автора. Більшість робіт створено впродовж 1894–1901 років. Це роботи: “Жісмионда”, “Коханці”, “Лорензаччо”, “Самаритянка”, “Медея”, “Тоска”, “Гамлет”, які належать періоду найбільшого розквіту таланту майстра плакатного мистецтва. Саме у 1894 році Альфонс Муха познайомився із зіркою французької сцени Сарою Бернар і виконав рекламні плакати до спектаклів з її участю. Окрім живопису та графіки, представник стилю “сецесія” займався скульптурою, дизайном та ювелірною справою. Виготовив перші чехословацькі поштові марки, банкноти, державний герб. Створив “Слов’янську епопею”, яка складалася з 20 полотен. У творчому доробку художника є плакати з виразним національним колоритом, які він намалював, повернувшись на батьківщину: “Принцеса Гіацинта”, “Хорове товариство моравських учителів”, “6-й загальний з’їзд чеських Соколів”. За словами директора Інституту народознавства НАН України Степана Павлюка, Альфонс Муха – колосальний інтерпретатор, подає плакати дуже елегантно, лірично та експресивно. Він – виняткової культури майстер, який дивує світ. У Львові роботи художника експонували у 1897 та 1990 роках, у Музеї етнографії та художнього промислу – 1989 року. Як зазначила куратор виставки Мар’яна Сеньків, згодом експозицію побачили в Києві, Севастополі, Луцьку, а у 2005–2006 роках – у польських містах Козлувка, Жешув, Плоцьк, Краків.
У музеї етнографії та художнього промислу виставка творів Альфонса Мухи триватиме до початку червня. Усі охочі зможуть побачити перлину плакатного мистецтва.
Музичне свято від французьких композиторів
Справжню феєрію поціновувачам щорічного фестивалю “Французька весна” подарував Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії. На концерті мала виступати відома французька піаністка Аділія Алієва, але, як повідомив Жан Тимрук, президент асоціації “Davai! Genevois Ukraine”, музикантка пошкодила руку під час пересадки в літак.
9 квітня в залі Львівської філармонії лунали твори всесвітньовідомих французьких композиторів: “Симфонія ре-мінор” Цезара Франка, “Павана на смерть інфанті” Моріса Равеля та “Кармен” Жоржа Бізе. Цезар Франк не лише створив власну школу, а й кардинально змінив французьку музичну традицію. Він довів, що французькі композитори можуть дарувати світові симфонічну музику високого європейського класу. Під час прем’єрного виконання “Симфонія ре-мінор” зазнала фіаско. Незважаючи на критичні відгуки, один із сучасників Цезара Франка сказав, що він буде одним із найвидатніших композиторів ХІХ століття у столітті ХХ. Його музика актуальна й нині. Моріс Равель – композитор-реформатор, імпресіоніст, відомий музичний діяч ХХ століття. На його думку, музика може братися за все, наважуватися на все і виражати все, аби тільки вона зачаровувала і, врешті, лишалася музикою. Моріс Равель часто черпав натхнення у танцювальних жанрах різних епох. Значне місце у його творчості посідає фольклор, передусім французький та іспанський. Іспанський національний музичний колорит наявний і у творчості французького композитора Жоржа Бізе. У 1875 році відбулася прем’єра опери “Кармен”. Отримавши несхвальні відгуки з боку критиків, але зацікавлення публіки, першого прем’єрного року “Кармен” прозвучала в “Комічній опері” 50 разів. 1883 року вона повернулася на сцену не тільки Франції, а й усієї Європи та США. “Це шедевр, одна з небагатьох речей, яким судилося відобразити в потужній силі музичне прагнення цілої епохи. Років через десять опера “Кармен” буде найпопулярнішою у світі”, – писав Петро Чайковський. І слова композитора виявилися пророчими. Адже сьогодні опера “Кармен” – одна з найвідоміших оперних вистав і б’є рекорди за кількістю постановок у світі.
За допомогою звуків, які злилися та утворили мелодію, музиканти викликали в глядачів бурю позитивних емоцій, хвилювання та безмежне захоплення. А нескінченні оплески та вигуки “Браво!” свідчили про справжню глядацьку любов, яку відчував на сцені колектив оркестру. Він виконав музичні композиції натхненно, продемонстрував тонке відчуття ансамблю та гармонії. Як зазначив диригент Айдар Торибаєв, до репертуару Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії входить українська, російська, німецька, польська, французька музика. Колективів такого класу кілька в Україні: у Львові, два в Києві, Одесі, Харкові. Львівський – один з найкращих і найвідоміших українських симфонічних оркестрів.
Фестиваль “Французька весна” триватиме до кінця квітня. Попереду ще чимало цікавого. У Першому українському театрі для дітей та юнацтва відбудуться вистави “Сп’янілий від рівноваги” (сучасний цирк Паскаля Руссо) та французько-український концерт за участі хору “4 вітри” (Нансі, Франція) та колективу “Золоті Ворота” (Київ, Україна). А “заньківчани” покажуть вистави “Загадкові варіації” Еріка-Емманюеля Шмітта та “Арт” Ясміни Реза.
Марія Бойко,
Студентська інформаційна мережа
Фото автора