Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Франко фест”: сучасний погляд на постать Каменяра

Що могло б об’єднати наш Університет, сучасне мистецтво, музику та велику кількість ентузіастів у єдиній ідеї? Відповідь проста – Іван Франко! З 27 по 29 липня у рідному селі патрона Університету, Нагуєвичах, вперше відбувся “Франко фест”. Подія, яка мала на меті популяризувати постать Каменяра, показати його в новому світлі – крізь призму театру, музики, сучасного мистецтва. Зрештою, просто відвідати місця, в яких малий Іванко зростав, набирався життєвого досвіду.

Велике коло ентузіастів з Дрогобича втілило в життя чудову ідею – показати життя та творчість Франка таким чином, щоб це було цікаво та сучасно. Беручи до уваги велику кількість організаторів і партнерів заходу, фестиваль відбувся з розмахом та…рекордами, присвяченими Іванові Франку.

Йдемо на рекорд!

Одразу при вході на територію фесту здіймався віґвам, складений із полотнищ, на яких були зображені персонажі творів Франка, а верхівку такої інсталяції увінчав портрет Івана Яковича.
Віґвам був чи не найпопулярнішим місцем для фотографування відві­дувачів, і своєрідним “маяком”, який показував, звідки починається фестивальне поле. До створення такого мистецького твору долучились всі охочі, а ті, хто не встиг “вписати” своє полотнище на каркас, могли намалювати картину на звичайних полотнах, які лежали поруч з величезним конусом, що став…рекордсменом! Восьмиметрова споруда потрапила до Книги рекордів України як найвища мистецька піраміда.
Та це не єдиний рекорд, який було встановлено на фестивалі. Упродовж другого дня фесту волонтери роздавали всім присутнім листівки з текстом одного з найвідоміших віршів Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”. Ввечері під час виступу івано-франківського гурту “Коралі”, один з організаторів Остап Походжай звернувся до публіки і сповістив, що всі присутні біля сцени мають унікальну можливість стати частинкою ще одного рекорду. Кожен охочий услід за одним із музикантів уголос зачитав увесь вірш. Таким чином встановили рекорд на наймасовіше читання поезії Каменяра. До слова, гурт “Мері” поклав цей вірш на музику – і в останній день фесту хлопці заспівали його.

Три сцени

На фестивалі діяло одразу три сцени: велика, сцена народних колективів та мистецько-театральна. Остання є стаціонарною і розташована поряд з лісовими стежками Франка, які петляють між дерев’яними скульптурами – персонажами творів Івана Яковича. Саме на театрально-мистецькій сцені відбулось чи не найбільше цікавих заходів, присвячених головному винуватцю фестивалю. В перший день відбувся перший тур літературного батлу, в якому могли взяти участь всі охочі. Однак слід було зачитати, продекламувати чи заспівати (були й такі) будь-яку поезію Франка. Читців оцінювала публіка. Переможець отримав тритомник Каменяра. А ще на цій сцені відбувались літературні читання, у яких виступили Олег Лишега, Олександр Ірванець та інші.
В другий день фестивалю відбувся другий тур літературного батлу, його переможниця також отримала тритомник Франка. Цього ж дня студенти нашого Університету представили публіці театралізоване дійство (перфоменс) за мотивами байок Франка. Але найцікавіша подія відбулась у Музеї Івана Франка – “Ніч у музеї”. В акції взяли участь кілька знавців життєвого та творчого шляху Каменяра. Модератором був доцент кафедри теорії і практики журналістики факультету журналістики Богдан Сергійович Тихолоз. В перервах між доповідями ті, хто не полінувався вночі прийти до музею, могли послухати живу музику чи ознайомитись з експозицією. До речі, за словами працівників, упродовж трьох днів фестивалю, музей та садибу Франка відвідало кілька тисяч осіб. На третій день фестивалю дрогобицький студентський театр “Альтер” провів театральну імпровізацію, в якій провідною темою були факти з життя Каменяра, переважно з його дитячих років.

“Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освіченого народу” (І. Франко)

Програма фестивалю була дуже насиченою, вхід безкоштовний, і завдяки цим та іншим факторам фестиваль відвідало багато людей. Тут вони добре відпочили і ближче ознайомились з життєвим та творчим шляхом Каменяра. Можна з впевненістю сказати, що перший на батьківщині Франка фестиваль відбувся вдало. І за словами організаторів, наступного року вони проведуть “Франко фест” знову. Адже наші класики потребують популяризації серед молоді. І такий фестиваль є чудовим способом дізнаватись щось нове про Івана Франка.

Юрко Семів,
фото Юрія Мацьківа,
студенти 2 курсу факультету журналістики