У Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасна новинна журналістика: тенденції розвитку, форми подання, суспільний резонанс».
«Чи много важить слово?»
25 жовтня в конференц-залі факультету міжнародних відносин відбувся круглий стіл «Чи много важить слово, або Яка інформація потрібна суспільству?» за участі відомих медійників Львова та гостей з Києва.
Розпочав дискусію модератор дійства, доцент кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ ім. Івана Франка Ігор Лубкович, який запросив усіх учасників круглого столу долучитися до обговорення. Генеральний продюсер телеканалу «ZIK» Дмитро Добродомов і професор кафедри радіомовлення і телебачення Василь Лизанчук розпочали полеміку навколо питання журналістської відповідальності та незаангажованості. Згодом до обговорення долучилися й відомі журналісти Львова – Ігор Починок, Ірина Цицак, Парасковія Дворянин. Присутні розмірковували над тим, якого ж слова потребує аудиторія. На це Володимир Подгорнов, представник українського фонду «Громадська думка», дав відповідь, що згідно із соціологічними дослідженнями 80% людей нещасні, а лише 1% потребує інтелекту для повного задоволення, натякаючи, що аудиторії потрібна розважальна інформація. Однак шеф-редактор регіональних новин ТРК «Люкс» Парасковія Дворянин зауважила, що аналітичної та розважальної інформації має бути порівну. У сучасний умовах медійники вже не так впливають своїми публікаціями на читачів, оскільки пишуть через слово «мушу». Дмитро Добродомов підтвердив, що журналістика вже не є четвертою владою, адже ніякого впливу на народ вона не має. Самі журналісти бояться щось робити, не випробувавши цього. Відома журналістка Леся Вакулюк зауважила, що журналіст без позиції – це журналіст без роботи: «Сенсація, скандал, страх, смерть, секс, сміх і гроші – це те, що насамперед цікавить аудиторію. І за цими показниками можна зрозуміти, якого рівня телеспоживачі», – вважає Леся. Після таких розмірковувань розгорнулася полеміка між журналісткою та Ігорем Лубковичем, який назвав усіх думаючих журналістів «дон кіхотами» та запитав, чи зможуть вони вижити в сучасній журналістиці. Свою відповідь дав Василь Лизанчук: «Ми не можемо естетично підніматися самостійно, тому що в нас немає національної державної позиції, політика не збігається з інтересами нації». А от Парасковія Дворянин запевнила, що все залежить від якісної новини: «Нехай журналіст дотримується сімох стандартів інформаційної журналістики – точності подачі інформації, достовірності, балансу думок, відокремлення фактів від власних оцінок, повноти подачі інформації, оперативності та чесності – і тоді він виживе в сучасних мас-медіа».
На завершення усі журналісти дали кілька порад молодим колегам, які розпочинають свою важку працю.
Проблеми новинної журналістики
Наступного дня у Дзеркальній залі Університету відбулося пленарне засідання, у якому взяли участь представники мас-медіа не лише України, а й Росії та Польщі.
Відкрив засідання декан факультету журналістики Михайло Присяжний: «Вчорашня розмова на круглому столі була цікава, предметна, вона вже вчора мала відповідний резонанс в Україні. Сьогодні ми продовжуємо нашу роботу й обговорюватимемо питання сучасної новинної журналістики в Україні, адже ця проблема нагальна».
Привітав усіх присутніх із початком конференції проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’ян Лозинський, який побажав усім гарної та плідної праці: «Багато наших учених, серед яких і Володимир Здоровега, докладали чимало зусиль, щоб журналістика відповідала традиціям і вимогам. Слово має стати дорогою праведного життя», – наголосив проректор. Окрім цього, він подарував професорові, директорові Інституту журналістики Володимиру Різуну видання Енциклопедії Львівського національного університету.
До вітального слова запросили й самого Володимира Володимировича, який привітав гостей та навів цікаві статистичні дані щодо дотримання журналістських стандартів українськими телеканалами: «Зараз майже немає сюжетів, у яких би висвітлювалися кілька точок зору, – вважає Володимир Різун. – Коли є проблеми в журналістиці, звинувачують факультети журналістики, хоча насправді в наших медіа працюють люди взагалі без належної освіти. Університет повинен дати знання студентам, адже усе тримається на знаннях!»
Першим доповідачем стала доцент кафедри нових медій Наталія Габор, яка у своїй доповіді охарактеризувала зміни в журналістиці протягом останніх років: «Більшість медій мають свої ґрунтовніші сайти, гіперактивні посилання, газети нерідко пропонують нам відео- та аудіоматеріали, що є новим у медіапросторі». Наталія Богданівна супроводжувала свою доповідь презентацією, зазначивши, що зараз спостерігається зміна формату деяких ЗМІ. «Важливою і помітною зміною стала поява соціальних мереж, – продовжувала доповідач, – які подають ту інформацію, яку шукають споживачі».
Свою доповідь «Журналістика в епоху сучасних медіа: соціокультурна динаміка» представила доцент із Санкт-Петербурзького державного університету Людмила Мар’їна, яка вразила присутніх чудовою українською мовою. У своїй доповіді вона розповіла про стан розвитку журналістської науки в Росії. Зокрема вона зазначила, що сучасний соціокультурний простір стає все складнішим та нестійким.
Доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ігор Михайлин у доповіді «Новинарні практики в українській журналістиці початку ХХ століття (на прикладі тижневика «Рідний край»)» розповів про початки журналістики на наших землях. Доповідач поділився кількома спостереженнями. Зокрема дослідник вважає, що в новинарній журналістиці початку ХХ століття не було розмежування на функціональну, інформаційну та публіцистичну діяльність, широко використовувався метод приховування публіцистики під новинарними заголовками.
Цікавою й насиченою була доповідь завідувача кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Василя Лизанчука на тему «Громадянська позиція чи провінційно-плебейський постмодернізм?!». Василь Васильович зробив акцент на духовних, моральних та національних цінностях, якими має володіти журналіст.
Останню доповідь виголосила професор кафедри радіомовлення і телебачення Олександра Сербенська. У виступі «Усність у системі гуманістичних цінностей» вона зазначила про божественне походження кожної мови: «Ми живемо в мові і не можемо вийти з цього середовища, щоб подивитись, що це таке. До мови слід підходити як до божественно-людського витвору. Усне мовлення має говорити про те, що мова – це щось живе». Опісля пленарного засідання усі присутні мали змогу відвідати фотовиставку студентських робіт на факультеті журналістики, а також взяти участь у секційних засіданнях.
Ірина Дзюбенко, Віра Качмар,
студентки факультету журналістики
Фото Олега ГОРДІЙЧУКА