Ще однією спонукою пишатися тим, що належиш до когорти славних випускників Львівського університету, стала відкрита лекція відомого британського юриста, професора Університетського коледжу Лондона (London University) Філіпа Сендса (Philippe Sands) про унікальний внесок вихованців Університету в розвиток міжнародного права, яка відбулася 24 жовтня в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Небагатьом відомі імена Рафала Лемкіна чи Герша Лаутерпахта, Манфреда Лакса чи Луїса Сона, за словами лектора, «неймовірних юристів», які вчилися на правничому факультеті університету Яна Казимира у міжвоєнний період ХХ століття. Луїс Сон став викладачем міжнародного права на юридичному факультеті в Гарварді та брав участь у створенні ООН у Сан-Франциско в 1945 році. Саме він частково написав статут гаазького Міжнародного суду. Лакс став головою Міжнародного суду в Гаазі, а Лемкін є засновником Конвенції про геноцид, Лаутерпахт – один із найважливіших юристів у міжнародному праві ХХ століття.
Упродовж цьогорічного, уже третього візиту в Україну, Філіп Сендс продовжує відроджувати, повертати забуті, замовчувані в радянські часи та невідомі широкому загалу сторінки історії Львова першої половини ХХ століття, у які вписані імена всесвітньовідомих особистостей.
Професор Сендс читає лекції з міжнародного публічного права, врегулювання міжнародних суперечок, у тому числі арбітражних, а також законодавства з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Його досвід праці охоплює не лише практичну юриспруденцію (Філіп Сендс є директором Центру міжнародних судів і трибуналів, адвокатом палати Matrix Chambers), але й державне дорадництво (королівський радник), журналістську працю в газетах, інформагенствах BBC та CNN. Відомий завдяки книзі «Світ беззаконня» (Lawless World), у якій звинуватив Президента США Джорджа Буша молодшого і британського прем’єра Тоні Блера у змові щодо нападу на Ірак усупереч міжнародному праву.
У лекції, тема якої була «Львів і витоки боротьби з міжнародними злочинами: Герш Лаутерпахт, Рафал Лемкін і Нюрнберзький процес над Гансом Франком», Філіп Сендс у контексті історії міжвоєнного Львова розповів про життєву історію трьох осіб, долі яких дивовижним чином перетнулася на різних часових відтинках. Ораторська майстерність доповідача вже з перших хвилин дозволила присутнім здійснити уявну подорож у часі вуличками воєнного Львова та простежити діяльність генерал-губернатора Польщі (до складу якої входила і сучасна Західна Україна) Отто Вехтера, відповідального за масові знищення населення окупованих земель, одного з головних нацистських злочинців, ба, навіть опинитися у приміщенні колишньої Актової зали Університету. А згодом «перенестися» на Нюрнберзький процес, у якому брали участь і згадані львівські правники.
«Їх об’єднує досвід міжвоєнного Львова та інстинкт прагнення до справедливості», – розповів професор про Рафала Лемкіна та Герша Лаутерпахта. Для Філіпа Сендса є очевидним вплив навчання в Університеті на формування свідомості та поглядів Лаутерпахта й Лемкіна, які згодом стали базою їх правової доктрини щодо ролі міжнародного права у розв’язанні складних міжнаціональних суспільно-політичних проблем. Безумовним є зв’язок їх майбутньої непересічної діяльності з юридичним факультетом, де того часу працювала ціла низка визначних викладачів. Однією зі спонук до розвитку ними основ міжнародного права стали роздуми над правовим врегулюванням напружених форм співіснування трьох чисельних спільнот, які проживали на території тогочасного Львова: української, польської та єврейської. Саме тому, за словами доповідача, «це місто створило згаданих юристів».
Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук Петро Рабінович так оцінив виступ британського професора: «Це приміщення (Актова зала Університету) свого часу було свідком подій всеєвропейського значення. І те, що ви будете слухати сьогоднішній виступ професора Сендса – подія такого ж значення. До тих людей, які вплинули на історію людства, на розвиток міжнародного захисту прав людини, належать теоретико-методологічні фундатори прав людини Герш Лаутерпахт і Рафал Лемкін, які навчалися у Львівському університеті. Про це знають одиниці. Те, що робить професор, має непересічне значення не лише для юристів чи міжнародників, а й для кожної людини. Те, що робить Сендс, – данина справедливості й пам’яті».
Зацікавлення вченого нашим містом не випадкова – родина його матері походить зі Львова. А натхненником для Філіпа Сендса та духовною спонукою назавжди увійти у світ міжнародного права став син Герша Лаутерпахта – Еллі – викладач Кембриджського університету.
Результатом досліджень і наукової діяльності британського професора стане видання книги про походження та розвиток сучасної системи міжнародного права й особливу роль львівських юристів у цьому процесі. У перспективі проведення великої міжнародної конференції у 2013 році, коли юридична спільнота вшанує пам’ять цих людей, зокрема встановивши пам’ятні таблички на місцях їх проживання у Львові.
Саме тому, як зазначив лектор, нинішні студенти повинні стати гідними продовжувачами правової справи видатних земляків, шануючи «винятково унікальну можливість навчатися в Університеті, внесок якого у розвиток прав людини – непересічний». Філіп Сенс виокремив найважливішу рису правника, яка має супроводжувати його впродовж життя, – незалежність, незаангажованість, вищість над політичними, почасти неоднозначними подіями, уміння твердо й послідовно захищати права людини за будь-яких обставин. Обов’язок справжнього патріота – визнавати свої помилки, помилки на державному рівні і в міру власних сил працювати над їх виправленням. У буремні часи лише принципові люди можуть змінити хід історії. З огляду на це професор закликав задуматися й усвідомити значення та важливість подій 70-літньої давності в розвитку людства загалом і для кожної окремої людини: настання епохи верховенства права, яке захистило доти беззахисну людину перед свавіллям і безкарністю злочинної діяльності. «Людина стала захищеною, бо до того вона могла вийти на вулицю і бути безкарно знищеною».
«Я не стверджую, що міжнародне право на сьогодні є бездоганним, – зазначив Філіп Сендс, – але ми працюємо над удосконаленням, ми лише розпочали…».
А найважливішим правом людини британець назвав «право на слово», «право говорити те, що думаєш, що хочеш сказати. І за це право варто боротися до останньої краплі крові…». Справді, слова сповнені болючої актуальності.
Олена Карабчук