Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

День студента: гучна вечірка чи пам’ять?

17 листопада вся студентська молодь світу відзначає своє свято – День студента. Ми часто ділимося враженнями від святкування, приємними (й не зовсім) спогадами зі спільних вечірок та й традиціями, які передалися від старших колег. Однак варто наголосити на тому, що День студента також має свою історію – доволі трагічну…

Так було

Якщо бути точним, то 17 листопада відзначають не Міжнародний день студента, а Міжнародний день солідарності студентів. Історія святкування цієї дати тягнеться з далекого 1939 року й тогочасної Праги. Саме 17 листопада 1939 року чеські студенти організували акцію протесту і разом з викладачами вийшли на демонстрацію проти позбавлення їх права навчатися рідною мовою та проти гітлерівської окупації. Одних спудеїв цілими колонами арештовували й розстрілювали, інших – відправляли в концтабори. Нацисти, котрі окупували Чехію 1939 року, проводили політику «онімечення»: чеські виші закривали з метою переведення їх на німецьку мову.

Усіх студентських активістів було заарештовано й допитано, застосовуючи насильство та погрози. Майже 1200 студентів з Праги, Брно, Оломоуца і Пржібрама було відіслано в концтабір Саксенгаузен (35 кілометрів на північ від Берліна). Щодо студентських вождів, то дев’ятеро з них було розстріляно.

Демонстрація 17 листопада 1939 року, звісно, зазнала краху зі значними втратами, однак вкотре довела, що тіло людини вбити можна, незламний дух братерства – ніколи. Студентська акція протесту стала чи не першою великою демонстрацією студентів, які готові захищати свої права, готові боротися за цінності, що їм по праву належать.

Вперше день студента було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами якої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство несе свою ідею визнання 17 листопада Міжнародним днем студентів на рівні ООН.  Щодо України, то вона разом зі світовою спільнотою відзначає День студента  від 16 червня 1999 року.

Так НЕ є

Соціальні мережі переповнені афішами із запрошеннями на вечірки з нагоди Дня студента. Одні кажуть: «Чим престижніший нічний клуб, тим цікавішим буде свято». Інші наголошують, що справа не в клубі, а в компанії, відтак випити «за науку» можна будь-де. Ведемо до того, що, на жаль, наша святкова програма обмежується примітивним випити й потанцювати.

Немає сумніву в тому, що студентство асоціюється з молодістю, юнацьким максималізмом і численними намаганнями змінити світ навколо. Це свято об’єднує студентів (чомусь лише на один день) усіх навчальних закладів незалежно від спеціальностей та напрямів, адже своєрідним «дрес-кодом» є власне причетність до навчання у виші. Чому причетність? Здається, тому що вчитись і просто відвідувати заняття – не синоніми.

Повертаючись до єднання – ми, здається, ще не усвідомили, що коли ми разом, то стає надзвичайно легко, бо кожен із нас доповнює іншого. Це гарно ілюструють наші спільні акції на захист рідної мови, спільні вшанування пам’яті видатних українців чи просто святкові флеш-моби. Ні, це не заклик до революції. Ми не повинні гуртуватися задля ламання стін чи перегризання горла ворогові. Академічність понад усе. Однак не можемо мовчати, коли нас духовно грабують і ґвалтують, коли нам прищеплюють чуже й небажане, коли просять вибирати, не даючи жодного варіанту, який міг би задовольнити. «Лиш боротись – значить жить!». Тому ми зобов’язані боротися з тими, хто відбирає в нас мову, культуру, історію і право жити у вільній країні. Ми повинні триматися разом не тільки тоді, коли чарка спонукає до єднання. Ми повинні триматися разом не тільки тоді, коли масовою колоною йдемо на кладовище… Ми повинні триматися разом ЩОДЕННО!

Святкувати, безумовно, треба! День студента – одне з найкращих свят у році. Але якщо розібратись у тій силі, яка вкладена в кожного з нас, то не повинно бути дня – має бути рік, десятиліття та й, зрештою, ціле життя студентів. І вкладати у «відзначення» варто більше – передусім бажання відстоювати своє рідне задля гідного майбутнього, задля перспективи для нащадків та й задля власного внутрішнього комфорту.

Наше покоління не вміє мовчати. Чому ж тоді, коли всередині усе кричить про бунт, зовні така німа тиша? Пам’ятаймо, що історія завжди вчить. Навчитися б робити правильні вис­новки…

Юлія Гриценко,
магістр факультету журналістики,
редактор Прес-центру

 

Про те, як повинна відзначати День студента сучасна молодь, «Каменяр» запитав у студентів та аспірантів ЛНУ ім. Івана Франка.

Ярослав Ткач,

студент 3-го курсу факультету журналістики:

Не варто забувати, що українська молодь святкує Міжнародний день студента лише з 1999 року «на підтримку ініціативи студентської молоді України» за указом екс-президента Леоніда Кучми.

На превеликий жаль, тодішній Президент у своїй постанові не вказав, як саме відзначатиметься цей день та у зв’язку з чим. Звичайно, що студент, дізнавшись про свято, не відкриє книжку «Всесвітня історія», не зайде на сайт «Вікіпедія», а краще гучно й весело відсвяткує. Можливо, ще не достатньо обізнані, можливо, тому, що не зачепили події 1939 року українських студентів. А те, як відзначати цей день, залежить від людини та її свідомості.

 

Юрій Кирилич,

аспірант кафедри міжнародного економічного аналізу та фінансів:

Молодь, а зокрема студентство, завжди є носієм майбутнього країни. Часто у найважчі часи саме студенти ставали й стають на захист своєї держави. Спудеї виступають не лише каталізатором, а й витримують правильний баланс суспільних та політичних процесів. І найбільша їхня сила саме в солідарності, відданості своїм ідеям та цінностям.

Звісно, студенти повинні сповна насолоджуватися своїми найкращими роками, але нехай кожен пам’ятає, що в нього закладена рушійна сила власного майбутнього та відповідальність за нього перед своїми нащадками. Пам’ятаймо, що наші попередники відстоювали свої права, часто жертвуючи найдорожчим, захищаючи віру в свої цінності й право творити гідне майбутнє.

 

Роман Яцикович,

аспірант кафедри новітньої історії України:

Як і кожен професійний день, Міжнародний день студента також займає свою вагому нішу. Сьогодні, як і тоді, в часи заборони демократії, студенти займають одне з провідних місць у суспільстві. Адже стоять на варті всіх подій, творять нашу з вами історію.

Однак лише частина студентів відзначає свій день зі справжньою гордістю. Тому перед нами стоїть завдання, яке полягає в поясненні та проведенні активної роботи задля розуміння цього свята студентами.

  • A1960

    то коли ж тоді святкувати День студента без будь-яких траурних мотивів та згадок трагічних подій  в Чехії? на Тетянин день!!????