Книжку з давніх-давен вважали одним із найкращих подарунків, вартість деяких примірників перевищувала ціну маєтків. Адже книжка – серед небагатьох речей на нашій планеті, яку передають із покоління в покоління, вона набуває вартості й визнання з часом. Книгу називали і називають дзеркалом душі, бо автор, який працював над нею, вкладав у писані рядки душу та намагався передати свої почуття, емоції, сприйняти які саме так, як написав їх автор, можна, читаючи твір мовою оригіналу. Бо в перекладах уже є нашарування думок перекладача.
Наприкінці ХХ століття книжки почали втрачати свою цінність через новий винахід людства – комп’ютер. Спершу це була просто машина для виконання операцій з числами, яка розміщувалася у величезній залі або кількох кімнатах, але згодом ЕОМ (так її колись називали) удосконалили та зменшили в кільканадцять разів. У неї з’явилося безліч нових можливостей, основною з яких був доступ до Інтернету. Інтернет – мережа, яка поєднує між собою всі комп’ютери світу та є практично безмежною за кількістю інформації, вкладеної в неї. Натиснувши відповідні клавіші, можна легко проникнути в будь-яку бібліотеку світу й отримати інформацію про ту чи іншу книжку або навіть побачити її текст. Тому серед сучасної молоді (і не тільки!) починає брати гору прагматизм: навіщо читати книжки, коли можна почерпнути інформацію з Інтернету? Чому ж надати перевагу?
На мою думку, не можна відкидати жодне з цих досягнень людства, вони рівноцінні за своєю корисністю. Та в обох є свої позитивний та негативний бік. Книжка та комп’ютер між собою дуже пов’язані, оскільки перші згадки про чудо-пристрій з’явилися саме в книжках, і сьогодні всі книжки друкують і видають за допомогою цієї диво-машини. Серед книжок є художні, наукові, навчальні. Мабуть, саме навчальні видання мають на форумах видавців найбільший попит: тут їх представлено в найрізноманітніших варіантах і коштують вони значно дешевше, ніж у книгарнях. На полицях магазинів є й електронні варіанти підручників. Однак, на думку експертів, інтернет-підручникам нерідко бракує грамотності. У друкованих книжках, навпаки, – якість друку й грамотність передусім (якщо їх випустили у світ професійні видавництва).
Належним чином оформлена і надрукована книжка сьогодні недешева. Не кожен може дозволити собі заплатити за неї 50, 100, а то й 200 грн. Тому знижується попит і банкрутують видавництва. Звісно, у всьому світі книжки недешеві, але цінова політика там співвіднесена із заробітною платою. Викладена в інтернет-мережі книжка практично не дає доходів. І загалом у мережі є багато зайвого, нею треба користуватися обережно.
І книжка, і комп’ютер, доповнюючи одне одного, збагачують користувача та читача інформацією.
Володимир Мельник, студент
факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка