Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Засновник української ймовірнісно‑статистичної школи

Урочисте відкриття меморіальної дошки академіку Борисові Гнєденку (1912–1995)

15 січня 2013 року на механіко-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь академіка Бориса Гнєденка – фундатора  української ймовірнісно-статистичної наукової школи.

Вшанування пам’яті видатного вченого стало важливою подією у науковому та культурному житті Університету, а також для цілої наукової школи теорії ймовірностей, представленої гроном послідовників та учнів академіка Бориса Гнєденка як в Україні, так і за її межами.

Зі Львовом і Львівським університетом пов’язані чотири роки життя вченого. Тут він, зокрема, завершив роботу над підручником “Курс теорії ймовірностей”, який пізніше багатократно перевидавали різними мовами. Учений одержує у Львові низку своїх відомих математичних результатів і публікує монографію “Граничні розподілу для сум незалежних випадкових величин”. За оцінкою фахівців, Б.В. Гнєденко зіграв важливу роль у становленні української школи теорії ймовірностей. Він приніс спочатку до Львова, а пізніше до Києва ідеї московської ймовірнісної школи, лідером якої був знаменитий математик А.М. Колмогоров. 1945 року Б.В. Гнєденко був обраний членом-кореспондентом, а 1948 року – дійсним членом Академії наук України. Після Львова вчений їде до Києва, а звідти повертається в Москву, у Московський університет, де завідує після Колмогорова кафедрою теорії ймовірностей.

В урочистому відкритті меморіальної дошки академіку Б. Гнєденку взяли участь проректор Університету, професор Володимир Кирилич, один з авторів цих рядків – декан механіко-математичного факультету, професор Михайло Зарічний, декан факультету прикладної математики та інформатики, професор Ярема Савула, академік НАН України Ігор Коваленко, професори Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка Юрій Козаченко та Михайло Моклячук, завідувач кафедри теоретичної та прикладної статистики, професор Ярослав Єлейко, завідувач кафедри вищої математики, професор Богдан Копитко, доцент кафедри математичного і функціонального аналізу Ярослав Притула.

А також до урочистостей долучилися особливі гості – син Бориса Гнєденка, доцент Московського державного університету імені М.В. Ломоносова Дмитро Борисович Гнєденко й онук академіка – Борис Дмитрович Гнєденко.

Із вітальним словом звернувся до присутніх Михайло Зарічний, який наголосив  на важливості цієї події у житті факультету та розповів про його славні наукові традиції.

У виступах відомих учених, учнів і послідовників Бориса Гнєденка, лунали вдячні теплі слова про академіка як про великого вченого й неординарну особистість.

Син Бориса Володимировича – Дмитро Гнєденко, поділився своїми спогадами з присутніми: “Батько пропрацював у Львівському університеті чотири з половиною роки. Звичайно, мої дитячі спогади – це зовсім окремі імпульси, але те, що розповідав батько, і те, що описується у спогадах, можна вважати найщасливішими роками в його житті. Тут йому плідно працювалося в науці, тут у нього були друзі, з котрими він проводив вільний час, тут була дружня атмосфера. Він завжди по-особливому згадував про ці роки і дякував долі за те, що у 1945 році Академія наук скеруувала його працювати до Львова. У кінці 1949 року йому довелося поїхати зі Львова до Києва. Тому я дуже вдячний механіко-математичному факультету, керівництву Львівського університету,  улюбленим учням Бориса Володимировича – Ігорю Коваленку, Володимиру Королюку за те, що пам’ять про Бориса Володимировича у Львівському університеті зберігають, доказом чого є відкриття цієї меморіальної дошки”.

Від імені представників київської школи теорії ймовірності виступили професори  Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Юрій Козаченко та Михайло Моклячук. Зокрема, професор Ю. Козаченко зазначив, що Борис Гнєденко після Львова досить довго працював у Київському університеті, він був фактично засновником теорії ймовірностей в Україні, організатором цієї школи, у якого було багато учнів. А коли переїхав у Москву, то не забував Україну і завжди підтримував контакти зі своїми учнями, співпрацюючи з українськими математиками.

“Я дуже вдячний Львівському університетові, зокрема механіко-математичному факультету, за відкриття меморіальної дошки. Ми організували в Києві конференцію, присвячену 100-річчю академіка Гнєденка. Є портрет, написаний маслом, що свого часу мені подарував академік Королюк”, – наголосив професор Юрій Козаченко.

“Це непересічна особистість, талановитий математик і педагог, людина, яка своїми працями увійшла в історію багатьох університетів. Возвеличив він і наш Університет, працюючи близько п’яти років на механіко-математичному факультеті. Академік Гнєденко читав лекції з багатьох дисциплін. Тут він написав свій найкращий підручник з теорії ймовірностей, підручники з програмування. В основному він працював на стику математики і природознавства (теорія моделювання). Багато в нього було учнів, серед них –  академіки, професори”, – відзначив у своїй промові проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич. Володимир Михайлович подякував усім, хто підтримав ініціативу втановлення пам’ятної дошки, а також родині академіка. “Це прекрасна пам’ять учнів про свого вчителя. Поважаймо, любімо і шануймо наших учителів!”, – додав він на завершення.

Учасники заходу – делегація гостей із Києва та Москви –  мали змогу ознайомитися з історією та традиціями Університету, відвідавши Музею історії Львівського університету.

Син академіка Гнєденка привіз у подарунок для математичної бібліотеки батькову книгу “Спогади. Моє життя у математиці і математика в моєму житті”, над редагуванням якої працював  понад 10 років. Мемуари вченого, безперечно, є цінним документом з історії науки. Сторінки, присвячені львівському періодові, наповнені різноманітними фактами та життєвими спостереженнями про математику й математиків. Автор тепло пише про Стефана Банаха, Мирона Зарицького, Олександра Кованька, Івана Соколова, Івана Квіта та інших учених нашого Університету. Відзначає також, що свого часу сприяв приїздові до Львова професорів Л.І. Волковиського та Я.Б. Лопатинського – фундаторів наукових шкіл із комплексного аналізу, диференціальних рівнянь та алгебри. Зараз ці розділи математики інтенсивно розвиваються у Львівському університеті.

Меморіальна таблиця Б.В. Гнєденка авторства відомого в Україні скульптора-портретиста, заслуженого діяча мистецтв, професора Львівської національної академії мистецтв Василя Гоголя стала ще одним монументальним твором, що увіковічнює багату подіями і особистостями історію розвитку математики у Львівському університеті.

Михайло ЗАРІЧНИЙ,
декан механіко-математичного факультету
Олександр ЛАВРИНОВИЧ,
провідний спеціаліст Прес-центру
Фото Олександра ЛАВРИНОВИЧА