Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Щось не вдається – біжи, або рух – це життя

У рамках “Тижня здоров’я” доцент кафедри травматології та ортопедії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Іриней Галібей 21 березня 2013 року прочитав для студентів факультету журналістики популярну лекцію про проблеми передчасного старіння, а також ознайомив із думками фахівців і рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, як продовжити своє життя.

“Проблема передчасного старіння, коли при звичайних умовах життя, звичайному режимі праці та відпочинку в людей з’являються ознаки декомпенсації різних функцій, фізичних реакцій і поведінки, є важливою проблемою ХХІ століття”, – наголосив Іриней Богданович.

За словами лікаря, статистичні дані свідчать, що 10 частина смертей – це молодь віком до 30 років.  Оскільки жити довго й щасливо – це наука, а не дар природи, то Іриней Галібей  ознайомив студентів із правилами здорового, а значить успішного життя.

Одним із таких правил є формула: “Щось не вдається – біжи!”, або “Рух – це життя”, згідно з якою кожен із нас повинен щонайменше 20 хв. на день бігати чи швидко ходити. Також слід правильно дихати, очищувати організм, вживати достатньо чистої води (2 л. на день), споживати “живу” їжу, позитивно мислити та правильно відпочивати.

За останні 100 років, за спостереженнями науковців, кількість м’язових навантажень скоротилось у 94 рази. Відтак, кожне наступне покоління як біологічний вид стає слабшим. Організму потрібні навантаження: тілу – фізичні, мозку – інтелектуальні, душі – творчі.

Іриней Богданович підкреслив, що жодній людині не вдалось уникнути смерті, але кожен із нас, дотримуючись певних гігієнічних і дієтичних правил, може продовжити своє життя. І це – не лише можливість, а наш обов’язок перед собою, нашими рідними та друзями, врешті – перед країною.

Профілактика захворювань, визначення факторів ризику та небезпеки для здоров’я є вкрай важливою. Іриней Галібей зазначив, що східна цивілізація розвивала профілактичну медицину здавна. Так, лікарі при китайських імператорах отримували заробітну платню за умови, якщо імператор був здоровим, а якщо він хворів, то лікарі залишались без матеріальної винагороди, оскільки не виконали сумлінно своєї роботи.

Ми живемо в час екологічної кризи – забруднене довкілля і стресові ситуації мають украй негативний вплив на наше здоров’я. За даними ВООЗ, здоров’я людини залежить від соціальних умов на 10%, від генетики на 8 %, від медичного обслуговування на 8%, на 7% від клімату, а 60 % залежить від способу життя.

Вислів “Усі хвороби – від нервів” нині перефразовують на “Усі хвороби – від стресу”. Сучасні дослідження доводять, що причиною 80% хвороб є стан психіки. За даними ВООЗ, які навів Іриней Богданович, від 30 до 50 відсотків відвідувачів медичних закладів – це практично здорові люди, які потребують певної корекції емоційного стану.

Вплив емоцій на психіку людини є індивідуальним. Емоції також визначають хвороби. Стресові стани, психоемоційне (нервове) перенапруження, хронічна втома є пусковим механізмом для 70-80% захворювань, оскільки занижують імунний захист організму.

Наше тіло є самовідновлюваним механізмом, йому треба дати цю можливість. Позитивні емоції, життєрадісна вдача, правильне харчування, активний відпочинок, інтелектуальний і духовний розвиток є запорукою молодості та здоров’я.

Якщо дотримуватися рекомендацій щодо основ здорового способу життя і не нехтувати здоров’ям, то, можливо, оптимістичні прогнози, за якими діти, народжені після 2010 року, житимуть понад 100 років, справдяться.

Анастасія КОНИК
Фото автора