У перший тиждень Великого посту, 18-23 березня 2013 року, уже традиційно у Львівському національному університеті імені Івана Франка проходить акція “Тиждень здоров’я”.
За підтримки Українського лікарського товариства у Львові в Університеті 18 березня 2013 року відкрили згадану акцію лекцією для студентів біологічного факультету на тему “Спадковість людини”, яку прочитала доцент кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зеновія Служинська.
Лектор розповіла про проблеми ВІЛ-СНІДУ, туберкульозу та ракових захворювань. Зеновія Служинська нагадала студентам, за яких умов можна заразитись інфекційними хворобами, про важливість особистої гігієни, дбайливого ставлення до свого здоров’я, планових обстежень і ранньої діагностики захворювань. Вона застерегла студентів не нехтувати своїм здоров’ям і бути дуже обачними. Далі йшлося про спадковість людини, долю генетики як науки за радянських часів і перспективи її розвитку в майбутньому.
Зеновія Служинська переконана, що історія окремої сім’ї – це краплинка історії всієї нації. Тому вона закликала студентів цікавитися своїм родоводом, укладати генеалогічні дерева, оскільки, окрім цікавого заняття, молоді люди матимуть уявлення про родинну схильність до певного обдарування, таланту чи хвороби. Інформація про спадкові патології є вкрай важливою для планування родини і народження здорових нащадків. Сучасна медицина дає можливість за допомогою генетичного аналізу виявити домінантні чи рецесивні (приховані) захворювання, але молоді люди повинні бути свідомі свого вибору. Здоров’я майбутніх поколінь залежить від здоров’я пращурів, тому наші предки, не знаючи генетики, вирішували такі питання в інший спосіб – вони знали свою генеалогію. Відтак, перед тим, як дати дозвіл на одруження сина чи доньки, з’ясовували чи в родині особи, з якою пов’язувала долю їхня дитина, не було психічно хворих людей, алкогольно залежних, злодіїв тощо. “Ця традиція була своєрідним генетичним аналізом”, – зауважила Зеновія Служинська. Тепер ситуація змінилась і молоді люди не завжди дослухаються до думки батьків. Дискусію між студентами викликало запитання: “Чи мають сьогодні батьки право вирішувати, з ким можуть побратися їхні діти, чи, може, вони не повинні втручатись у їхній вибір?”
“Століттями формувався генофонд родини та створювалась популяція, багата своїм розмаїттям талантів, сильна своєю любов’ю, жертовністю й доброчинністю”, – наголосила лекторка. На прикладі генеалогічних таблиць родин Білинських, Січинських, Федаків, автором яких є Зеновія Служинська, вона проілюструвала вплив генетичного фактору на розвиток особистості, зауваживши, що дослідники родоводу Крушельницьких констатують вокальні здібності нащадків упродовж кількох поколінь.
Важливі проблеми генетичної спадковості, здорового генофонду нації Зеновія Служинська розглядала на тлі драматичних віх української історії. Дві світові війни, Голодомор, репресії проти української інтелігенції, цілеспрямоване нищення цвіту нації у репродуктивному віці (відтак – ненароджені їхні нащадки) спричинили до того, що звузився діапазон вибірки генів. “Оскільки талановитих, геніальних людей в Україні нищили системно й тривало, то це вплинуло й на інтелект нації”, – переконана Зеновія Служинська.
Лекторка також торкнулась і морально-етичних питань. Ріст злочинності, прийнятність шкідливих звичок, агресія також зумовлені змінами генофонду нації. При цьому Зеновія Служинська зауважила, що добрі та погані люди були завжди, але пропорції між ними різнилися.
Розглядаючи питання спадковості людини від окремих генів до генеалогії родини, а від родини до всієї популяції, Зеновія Служинська дійшла висновку, що всі українці є генетично ослабленими.
Кожен із присутніх отримав у подарунок від лекторки буклет “Пізнай свій рід”, який містить низку порад про те, як укласти своє генеалогічне дерево. Зеновія Служинська закликала студентів “не зволікати і розвідати історію своєї родини, розпитати в батьків, дідусів і бабусь, зафіксувати інформацію у генеалогічній таблиці свого родоводу”.
Анастасія КОНИК
Фото автора