2 лютого Народна капела бандуристок “Зоряниця” та Народний дівочий хор “Ліра” взяли участь у XVIII Міжнародному фестивалі східнослов’янських колядок у місті Тересполі (Республіка Польща). Фестиваль проводився в рамках програми Євросоюзу “Neighbourhood”, а ініціаторами та організаторами цього дійства виступили архієпископ Люблінсько-Холмської єпархії Польської Православної Церкви Авель та адміністрація будинку культури Тересполя. Особливу радість викликало те, що українські колядки знають і люблять не лише в Україні, а й за її межами. Адже наші колядки входили до репертуару хорових колективів як із Польщі, так із Білорусі. “Зоряниця” й “Ліра” гідно представили українську різдвяну творчість серед інших слов’янських народів і передали нашим сусідам таємницю Різдвяного дійства. Опісля колективи завітали до славного Любліна. Окрім цікавої екскурсії старою частиною міста, дівчата мали чудову нагоду завітати до громади Української Греко-Католицької Церкви у Любліні й донести спів та гру на бандурі до української спільноти в Польщі. Це надзвичайно приємно дарувати українську творчість такій публіці й передати різдвяний настрій українців тим, хто за її межами, вселити той дух різдвяної феєрії.
А 28 лютого молоді люди зі всіх куточків України з’їхалися, щоб привітати Блаженнішого Любомира Гузара з його 80-річчям з дня народження та 55-річчям священичого служіння й обдарувати його молодечою енергією, запалом і силою. З “творчим подарунком” на поважні уродини завітали й капелянки “Зоряниці”. Разом з нашими студентами привітати свого духовного батька прибула молодь з різних вищих навчальних закладів України: Національного університету “Львівська політехніка”, Українського Католицького Університету, Прикарпатського педагогічного університету імені Василя Стефаника, Університету Бориса Грінченка, що в Києві, а також семінаристи з Дрогобича, Івано-Франківська, Києва та Тернополя.
Цьогоріч Любомир Гузар вирішив відмовитися від усіх нагород і пишних заходів. Єдиним його бажанням до дня народження було зустрітися з молоддю. Адже, пригадуючи слова американського кардинала, архієпископ додав: “До сорока років старайся бути зі старшими, а після сорока – з молодшими, щоб залишатися молодим. Щиро надіюся, що вийду звідси молодшим”.
Перед урочистим святкуванням у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбувся подячний Молебень молоді за Блаженнішого Любомира, який очолив Глава Церкви Блаженніший Святослав: “Найперше хочу щиро всім Вам подякувати за те, що Ви так численно сьогодні прибули, щоби разом занести до нашої небесної неньки – Пречистої Діви Марії оцю подячну молитву за 80 років життя і 55 років священичого служіння Блаженнішого Любомира”. Предстоятель УГКЦ також нагадав, що саме Блаженніший Любомир заклав наріжний камінь собору та саме він почав відроджувати нашу Церкву на теренах Центральної та Східної України, де вона була знищена. Іменинник відзначив, що найціннішим подарунком, який він отримав, є молитва.
А основна частина святкування відбулася у великому бенкетному залі. Атмосфера переповнювала переконанням, що з такою глибоко духовною, вихованою, творчою і креативною молоддю та з такими поважними мудрими учителями в України щасливе і велике майбутнє. Блаженніший своїм гостям розповів про першу зустріч з митрополитом Андреєм Шептицьким у п’ятирічному віці. Тоді він навіть подумати не міг, що може бути його наступником.
Ведучі вечора запропонували Блаженнішому пригадати, як йому служилося в Україні. “Я приїхав в Україну не прямо з Америки, а з Італії. А Італія – така країна, яка подібна до України тим, що ніхто нічого не може зрозуміти щодо політики. Тому під тим оглядом я почувався дуже добре. Але політика – це ще не все. Яким було моє перше враження від Львова? Я повернувся туди через 46 років відсутності. Колись Львів був дуже гарним і радісним містом. Хтось його називав “маленьким Парижем Сходу”. Але коли я приїхав, мене затривожило чи якось пригнобило те, що люди йшли вулицями, не усміхаючись, з похиленою, зажуреною головою, пригноблені… Люди перестали усміхатися, перестали радіти життю… В кожному разі повернувся у світ сумний. Мені здається, що ми повинні Богу дякувати, що починаємо усміхатися, починаємо бачити – поза різними труднощами – краще майбутнє. Для мене велика приємність зустрічатись з молодими, бо у них є багато надії. Я дуже вам вдячний, що ви цю надію плекаєте. Думаю, що найгірше минуло, йдемо до кращого. А йдемо разом з вами. Я бажаю вам, щоб той усміх ніколи не переставав у вас. Ми повинні дякувати Богу, що починаємо усміхатися…”, – оптимістично налаштовував молодь Блаженніший Любомир.
Народна капела бандуристок “Зоряниця” обдарувала Блаженнішого чудовим виконанням “Ave Maria” (солісткою була студентка ІV курсу механіко-математичного факультету Оксана Рудницька). Також дівчата мали гарну нагоду поспілкуватися з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом і Владикою Йосифом (Миляном).
“Я починаю думати над написанням спогадів з життя, і ви мені допомогли сьогодні знайти назву – “Перші 80 років мого життя”, – жартував Блаженніший Любомир. Він щиро подякував усім за свято, яке, за його словами, не могли б організувати старші так, як це зробила молодь, а також подякував, що йому допомогли “хоч трошки відмолодитися”. А капелянки подякували Блаженнішому за його свідчення, спілкування та духовні настанови і, отримавши благословення духовних наставників: Блаженнішого Святослава, Владики Йосифа (Миляна) та Владики Богдана (Дзюраха), – щасливо повернулися до Львова.
“Бачите, що означає бути молодим. Це благословенний час. Шкода, що він так швидко минає, але треба користати з кожної його миті. Тіштеся молодістю, працюйте”, – з такою настановою Блаженнішого Любомира капелянки “Зоряниці” з початком весни продовжують вселяти віру, підкріплювати надію та ділитися любов’ю. “Зоряниця” з нетерпінням чекає на нових учасниць капели, щоб разом, за словами керівника Зіновії Сичак, бути “апостолами бандури” й утверджувати студентську спільноту.
Марта ПЛІШИЛО,
студентка ІV курсу факультету журналістики
Фото: ДивенСвіт