Є непоодинокі думки, що існує три природничі науки – астрологія, геологія, біологія, а всі інші – методи пізнання світу. Дехто в якості найближчої родички геології – науки про Землю, здебільшого про тверду Землю – вирізняє географію, що займається описом земної поверхні та її взаємодією з океаном і атмосферою. На межі астрології (астрономії) і геології лежить розуміння просторового положення Землі й умов її існування в Сонячній системі, а також з’ясування походження цієї системи і разом з нею нашої планети, геологічної будови земної кори й геологічної історії її формування: еволюції процесів тектоно- і магмогенезу, петрології і геодинаміки, седиментології, діагенезу і метаморфізму, рудоутворення, геохімії та фізико-хімії зародження, міграції й акумуляції рудогенних компонентів в анізотропному геологічному середовищі тощо.
Геологія й біологія мають загальне спільне завдання – розкрити умови появи життя на Землі та подальшого розвитку органічного світу – пласти земні вміщують своєрідне літочислення еволюції тварин і рослин, а їхні рештки (фосилії й фітолейми) допомагають геологам визначати відносний вік пластів, в яких вони знаходяться, що є основою стратиграфії – альфи й омеги реконструкції палеогеотектонічних умов осадконакопичення й інших спряжених геологічних процесів.
Загалом геологічні знання сьогодні дуже розгалужені – вкрай необхідна й важлива ланка наукового світогляду. Значення геології в цьому сенсі значно збільшилося після вивчення інших планет Сонячної системи; геологія стала частиною значно ширшої науки – планетології (астрології), але часто традиційно кажуть про “геологію” тієї чи іншої планети, а не марсо- чи юпітерологію.
Що стосується практичного значення геології, то його важко переоцінити. Значення геологічної науки для господарської діяльності людини неухильно зростало із залученням до неї все нових і нових видів корисних копалин – від вугілля, нафти та газу до урану та рідкісних і рідкісноземельних елементів, – доки їхній спектр не охопив усю таблицю Менделеєва. У ХХ-му столітті до цієї традиційної прикладної функції геології додалась нова: без інженерно-геологічного й інженерно-гідрогеологічного обґрунтування стало неможливим проектувати і будувати крупні інженерні споруди – канали, метро, гідро- й атомні електростанції і т.п. Пізніше визначилась ще одна важлива роль геології: попередження про природні катастрофи – землетруси, вулканічні виверження, осуви і т.д. Коли ж порівняно недавно людство усвідомило необхідність збереження природного середовища й оцінки спрямованості (моніторингу) його природної та антропогенно-техногенної зміни, наука про довкілля – екологія -зайняла чільне місце серед інших наук, а в її складі оформився розділ, який належить до геологічної складової цього середовища, – екогеологія, що розробляє превентивні еколого-геологічні й інженерно-геологічні заходи мінімізації шкідливого впливу гірничо-геологічних та інших робіт на довкілля. Неважко передбачити, що цей напрям геологічних досліджень буде невпинно розвиватися і практично втілюватися в цьому столітті. Геологічний факультет, керуючись саме цією пріоритетною підставою, у 1999 році заснував кафедру екологічної, інженерної геології й гідрогеології, єдину в системі ВНЗ України.
Як бачите, шановні студенти геологічного факультету, Ви обрали навчання на надзвичайно цікавому й практично дуже важливому для науки та виробництва факультеті. Його викладачі намагаються дати Вам найсучаснішу комплексну наукову інформацію з усіх напрямів геолого-екологічної науки. Тож хай вам усім вистачить допитливості, бажання, знань і сили волі успішно реалізувати спільну роботу з навчально-наукової підготовки фахівців різного освітньо-кваліфікаційного рівня – від бакалавра до магістра. З Днем геолога!
Микола ПАВЛУНЬ,
доктор геологічних наук,
професор, академік АН Вищої школи України,
завідувач кафедри геології корисних копалин