Професор М. М. Павлунь, декан геологічного факультету (2004– 2011 рр.).
Геологічний факультет був відкритий у Львівському університеті 1945 року внаслідок поділу геолого-географічного факультету на географічний і геологічний. До складу геологічного факультету увійшло 7 кафедр: мінералогії, кристалографії, загальної геології, історичної геології і палеонтології, геофізики, петрографії і геології СРСР. Факультет організовано з ініціативи професора Є.К. Лазаренка, який і став його першим деканом (1945-1949).
Нині в структурі факультету сім кафедр: загальної та регіональної геології (спадкоємиця кафедри геології), історичної геології і палеонтології (спадкоємиця кафедри палеонтології), мінералогії, петрографії, геології корисних копалин (спадкоємиця кафедри методів розшуків та розвідки родовищ корисних копалин, відкритої у 1955 р.), екологічної і інженерної геології та гідрогеології (з 1999 р.), фізики Землі (з 2000 р.). При факультеті функціонують три музеї (Мінералогічний імені академіка Євгена Лазаренка, Геологічний і Рудних формацій), низка міжкафедральних і кафедральних навчальних лабораторій (геологічної карти і аерометодів, рентгеноструктурного аналізу спецметодів вивчення родовищ, фізичних, мінералогічних, палеонтологічних і еколого-геологічних методів досліджень, геоінформаційних технологій і комп’ютерного моделювання та ін.).
За 65 років факультет підготував понад 4600 спеціалістів: геологів, геохіміків і екологів, які успішно працюють на виробництві, у науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах. Географія їхньої діяльності надзвичайно широка. Крім України, багато випускників факультету працюють у Російській Федерації, Казахстані, Білорусії, Киргизії, Узбекистані та в інших країнах. Майже 20 років здійснювалася підготовка фахівців за спеціальністю “геохімія, мінералогія і петрографія” для країн, що розвиваються (Алжир, В’єтнам, Куба, Монголія, Лаос та ін.). Серед випускників факультету багато відомих учених і педагогів, керівників різних рівнів у виробничих організаціях та науково-дослідних установах – аж до державного рівня, лауреатів різних премій, державних і міжвідомчих нагород, відкривачів родовищ, нових мінералів і викопних решток.
Гордістю наших випускників є славетна Львівська школа алмазників. Вона нараховує близько 100 дослідників, серед яких багато докторів і кандидатів наук.
Серед наших випускників і відважний мандрівник-мореплавець П. Д. Резвой, який у 2004 р. на весловому човні переплив Атлантичний, а в 2005 р. – Індійський океан.
У цьому контексті не відстають і випускники із зарубіжних країн. Зокрема, для прикладу, колишній студент із Монголії Тимур Мунхбат – випускник 1991 року, сьогодні віце-директор з геології всесвітньо відомої американсько-іспанської кампанії – запросив улітку 2010 року професорів факультету О. Матковського, А. Сіворонова, М. Павлуня та доцента Ю. Дорошенка для експертної оцінки геологічної структури і речовинного складу унікального за запасами золото-молібдено-мідного родовища Ою-Толгой у Південній Тобі, першовідкривачем якого є він сам. За оперативний аналіз цієї проблеми та за активну підготовку монгольських фахівців-геологів у червні 2011 року під час офіційного візиту до України, зокрема і до Львова, президент Монголії нагородив професорів геологічного факультету О. Матковського, А. Сіворонова, М. Павлуня та доцента Ю. Дорошенка державною медаллю “800 років Великої Монголії”, а його дружина – випускниця 1991 року – відвідала рідний геологічний факультет із цілою делегацією (13 осіб) випускників із Монголії.
Основна тематика наукових досліджень: регіональна, генетична, космічна та розшукова мінералогія, типоморфізм мінералів; тектоніка, стратиграфія і палеонтологія нафтогазоносних відкладів України; геологія і металогенія докембрійських формаційних комплексів Українського щита; структурно-формаційні, мінералого-геохімічні та фізико-хімічні умови формування і локалізації золотометалевого зруденіння в геологічних утвореннях України; теоретична і прикладна термобарогеохімія; розробка критеріїв прогнозування і розшуків родовищ алмазів; геохімія, мінералогія і літологія вугленосних, манганорудних, сірчаних і галогенних формацій України; проблеми геотектоніки і математичного моделювання геологічних процесів та структур; моделювання (у т.ч. комп’ютерне) процесів мінерало- і рудоутворення; біомінералогія; комплексне математичне і фізичне моделювання середовища оболонок Землі разом із технологіями геоінформаційних систем; техногенно-екологічна безпека геологічного середовища гірничодобувних районів західних областей України; історія та розвиток геологічних науки й освіти тощо.
На факультеті сформовано низку геологічних напрямів: мінералогії (засн. Є. Лазаренко), петрографії (засн. В. Соболєв), термобарогеохімії (засн. М. Єрмаков), палеонтології і стратиграфії (засн. О. Вялов і В. Горецький), знімально-тектонічний (засн. Д. Рєзвой), докембрійсько-формаційний (засн. Є. Лазько), а також літологічних досліджень (Д. Бобровник), кристалографічне вивчення мінералів і мінералогічний експеримент (Г. Піотровський), вивчення геології родовищ горючих копалин (В. Порфір’єв, Я. Кульчицький і В. Глушко). Окремі напрями переросли в наукові школи: мінералогічну Є. Лазаренка, термобарогеохімічну М. Єрмакова, докембрійсько-формаційну Є. Лазька.
Геологічний факультет разом із партнерами постійно організовує міжнародні конференції та наради, також на факультеті започатковано наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка, періодичні конференції-зустрічі з випускниками факультету, пам’ятні академії, присвячені ювілейним датам видатних учених і педагогів факультету.
У вересні цього року професори геологічного факультету О. Матковський, А. Сіворонов, М. Павлунь на запрошення директора Далекосхідного геологічного інституту РАН, академіка РАН і її віце-президента, випускника геологічного факультету 1976 року О. І. Ханчук відвідали м. Владивосток (Російська Федерація) з метою проведення експертних оцінок низки родовищ поліметалевої, оловорудної та флюоритової формацій Сіхоте-Аліня. Вони також взяли участь у міжнародній науковій конференції “Геологічні процеси в умовах колізії, субдукції і ковзання літосферних плит”. Це є ще одним свідченням високого рівня геологічної науки на факультеті.
Завдяки науковій співпраці із Вищою професійною школою у м. Кросно (Польща) факультет переміг у міжнародному конкурсі і отримав перший транш гранту (80 тис. євро) у межах польсько-українсько-білоруського проекту “Геокарпати – створення польсько-українсько-білоруського геотуристичного маршруту”.
О. Матковський,
Р. Лещух, М. Павлунь,
професори геологічного факультету
Фото Олександра Лавриновича