Існують міста, які потрібно відвідати, міста, які важко оминути, і ті, в які неможливо не повернутися. В одне з таких міст ми повертаємося щороку – це Познань, саме там ось уже третій рік поспіль проходить практика наших студентів-філологів, кафедри українського прикладного мовознавства.
Тринадцять студентів: Олена Бурковська, Анна Смерека, Наталя Фарина, Ірина Семусьо, Ірина Чорна, Марія Савчук, Галина Фітель, Наталія Філь, Ольга Сеньків, Катерина Скиба, Ірина Телюх, Тетяна Химич, Анна Садова під керівництвом доцента кафедри Ніни Станкевич упродовж двох тижнів у квітні цього року проходили практику в Познанському університеті імені Адама Міцкевича.
Львівських студентів зустріли директор Інституту російської філології професор Анджей Сітарський та завідувач Закладу україністики професор Тетяна Космеда, викладачі та студенти-україністи. Директор розповів про діяльність Інституту, поділився планами його розвитку, зокрема перспективою відкриття магістратури та створення спеціальності “Українсько-англійська філологія”, а також побажав, щоб перебування в Познані було сонячним, плідним у навчанні, багатим на культурні знахідки, цікавим у спілкуванні з польськими студентами.
Передусім – активна практика. Студенти Львівського університету провели цикл занять з української мови для польських студентів, які навчаються на першому, другому й третьому курсах. Такі уроки дали користь для обох сторін: польські студенти мали нагоду послухати автентичних носіїв мови, а українські студенти – використати на практиці знання, які вони здобули на спецкурсах із лінгвокраїнознавства, методики викладання української мови як іноземної. Тематика уроків була узгоджена з навчальними планами Закладу україністики й охоплювала різні сфери життя: соціально-побутову (“Послуги”, “Пошта”, “Транспорт”, “Місто”, “Відпочинок”, “Екологічна експертиза сучасності”), історико-культурну (“Українське кобзарство”, “Українське народне мистецтво”, “Сучасне українське мистецтво“), офіційно-ділову (“Ділові папери”). До занять із польськими колегами студентки старанно готувалися ще вдома: під керівництвом старшого викладача кафедри Лесі Антонів проводили пробні заняття зі студентами-іноземцями, які приїжджали на навчальні практики до Франкового університету з Варшави, Вроцлава, Нового Саду, а також для тих, хто вивчає українську мову як іноземну у Львівському університеті, добирали цікаві методичні матеріали, відеоролики, аудіозаписи, ілюстрації, лінгвістичні ігри. Кожне заняття було по-своєму цікавим, відзначалося яскравими методичними знахідками. Навіть однакова тема була репрезентована абсолютно по-іншому на різних курсах!
Ірина Чорна зосередила увагу на різноманітних побутових послугах, моделюючи навчальні ситуації, які перетворювалися в жваві діалоги, що допоможе в майбутньому студентам-полякам упевненіше спілкуватися в нашій країні. На занятті Анни Смереки з теми “Пошта” студенти малювали власні марки, пояснюючи символіку на них. Поляки з цікавістю вчилися підписувати листівки з привітаннями до Великодніх свят, які приготувала для них Тетяна Химич. Мета такої роботи не лише розважальна – іноземці оволоділи мовленнєвими формулами українського етикету. Тож ці листівки обов’язково дійдуть до адресатів – колег-україністів. Олена Бурковська в темі “Відпочинок” зуміла показати, наскільки він може бути різним. Студенти обговорили, який відпочинок є ідеальним, а також здійснили уявну подорож різними континентами, виконуючи конкурсне завдання, після чого переможець отримав солодкий подарунок зі Львова. Ірина Телюх пов’язала цю тему з традиціями нашого народу, показала, як відпочивають сучасні українці. Марія Савчук подала комунікативну тему “Транспорт” у новому, цікавому ракурсі, відійшовши від типових асоціацій щодо засобів пересування. Поляки збагатилися не лише новою лексикою, але й гарним настроєм. Польським студентам сподобалося відео “Сім чудес Львова”, яке дібрала для аудіювання Анна Садова, а також зацікавила презентація теми “Місто”, яку запропонувала Ірина Семусьо. Повчальне слайд-шоу подала на занятті Ольга Сеньків, де показала різноманітні зразки документів, котрі можуть знадобитися польським студентам під час перебування в Україні. Наталія Фарина захопила поляків темою екології, і вони взяли активну участь в обговоренні сучасних проблем захисту довкілля, пропонували власні ідеї збереження природи та презентували всі можливі шляхи порятунку світу від глобального потепління.
Варто зауважити, що атмосфера на заняттях була дружньою і сприятливою для навчання. Студенти-поляки активно працювали на заняттях: слухали, говорили, писали, читали українською мовою, адже наші студенти-україністи прагнули охопити всі види мовленнєвої діяльності.
Велике пізнавальне значення для студентів-поляків мали заняття з культурознавчих тем. Катерина Скиба, розповідаючи про українське кобзарство, уміло пов’язала цей вид питомо українського мистецтва із сучасністю. Особливу атмосферу створила цікава презентація, яка візуалізувала невідомі етнореалії українців, а також народна інструментальна музика. Під час заняття, яке проводила Наталія Філь на тему “Українське народне мистецтво”, поляки працювали натхненно, виконували всі завдання та ставили запитання. Особливо цікавим для них виявився творчий проект: вони з дитячим захопленням малювали свої писанки, презентували їх та пояснювали значення кожного символа. Студенти багато дізналися про українську вишивку, мали змогу побачити різні види вишиванок за допомогою відео. Галина Фітель розповіла про сучасне українське мистецтво, українських митців і мисткинь, поринули у світ живопису та навіть уявили себе мистецтвознавцями, характеризуючи окремі художні полотна.
Важливо те, що студенти та викладачі докладно аналізували кожне заняття, відзначали позитивне й негативне, давали поради та пропозиції. В обговоренні брали участь викладачі-україністи Закладу україністики: Анна Хранюк, Ричард Купідура, Лукаш Малецький, Марта Абузарова. Усе це – цінний досвід для професійного зростання українських студентів.
Сприяло збагаченню знань і відвідування українськими студентами занять із польської мови, спеціально розроблених для них. Ці заняття допомогли українцям у методиці викладання рідної мови, тому що вони відчули себе на місці іноземних студентів, мали змогу зрозуміти, як побудована фонетична система польської мови, на що потрібно звертати увагу у викладанні української мови польській аудиторії. Викладачі розповіли про особливості граматики польської мови, подали важливі комунікативні вислови.
Упродовж цієї практики студенти не лише зросли науково й методично, а й розширили знання з польської мови і культури, узяли участь у спільному проекті створення путівника українською мовою “Мандруємо Познанню”.
Українські студенти мали зустріч із представником уряду Великопольського воєводства Ігорем Ксеничем, який розповів їм про історію та розвиток краю, зв’язки з Україною, а також із Почесним консулом України у Познані Вітольдом Горовським, який зацікавив студентів перспективними ідеями розвитку дружніх відносин між нашими країнами, ознайомив із програмою майбутнього мистецького фестивалю “Українська весна”, зізнався у любові до міста Львова.
Надзвичайно цікавою була культурна програма. 10 квітня в Інституті святкували День молодого науковця, під час якого наші студенти ознайомилися з науковими осередками Познані. Також у цей день українська молодь побачила, як організована польська самодіяльність студентів. У Познані наші студенти оглядали виставу “Алилуя любові” аматорського театру “Szutnik”. Особливістю цього театру є його склад – студенти й випускники Університету імені Адама Міцкевича. Актори створили невимушену й камерну атмосферу. Звучали класичні вірші та пісні про кохання. Було приємно слухати гарне виконання, спостерігати за акторською грою польських студентів. І коли всі ніби зрозуміли концепцію вистави, відбулося несподіване… На сцену вибіг сучасний персонаж – репер і почав доводити, що кохання завжди актуальне і не важливо, в якій формі співати про нього. Тому в другій дії на сцені організували талант-шоу, під час якого виконували сучасні пісні про кохання. Цікаво, що глядачі могли голосувати за тих, кого вподобали собі, льодяниками у формі сердечок, які завбачливо роздали їм. Актори вдало поєднали іронію над сучасним суспільством, його модні тенденції, віяння і вічні цінності, зокрема такі, як кохання.
Окрім огляду старовинних залів Головного корпусу Університету, прогулянок-екскурсій по містом, відвідування музеїв, виставок, студенти мали змогу побувати в концертній залі Музичної академії імені Яна Ігнація Падеревського й послухати сучасну музику молодих польських композиторів, взяти участь у нічній екскурсії архітектурно-мистецьким комплексом Замок. У неділю студенти відвідали Великий театр імені Станіслава Монюшка, де переглянули оперу Жуля Массне “Вертер”. Атмосфера величної будівлі опери, сцена, декорації, костюми і, звісно ж, майстерна гра та витончений спів акторів захопили глядачів. А ще позитивним моментом для студентів з України стали субтитри польською мовою під час опери, які створили ще одну підставу вивчати іноземну мову без посередництва. Це був своєрідний спосіб презентації, коли бачимо дії на сцені, читаємо чужою мовою і так розуміємо зміст написаного.
Познанські вихідні принесли багато несподіваних вражень. Українські студенти побували в місті Ґнєзно, яке було першою столицею польської держави, де вдалося почерпнути багато інформації з історії Польщі. Зокрема дізналися про те, що в цьому місті відбувались коронації польських королів. У Ґнєзно жив святий Войцех (Адальберт) – єпископ, місіонер і мученик, який є покровителем міста. Прекрасною архітектурною пам’яткою в місті є кафедральний собор – один із найцінніших здобутків європейської культури. Там міститься барокова реліквія – саркофаг святого Войцеха, а також знамениті бронзові “Гнєзненські двері”, на яких зображено сцени з його життя, визначна пам’ятка романського художнього карбування.
Як би студенти не сумували за Батьківщиною, усе ж прощатися з Познанню не хотілося. Вони гуляли містом, рахували разом з познанськими дітьми удари козликів на ратуші, котрі є символом міста, спілкувалися з польськими студентами, які стали їм друзями. Кінець перебування в цьому прекрасному місті був яскравим і незабутнім! Останній вечір студенти провели в дружній атмосфері, співаючи українські народні пісні та обмінюючись контактами з польськими друзями.
Така навчально-методична практика для україністів – унікальна можливість ознайомитись із життям іншої країни, зауважити подібне та відмінне в навчальній діяльності обох університетів, поспілкуватися з польськими студентами та викладачами і найголовніше – використати знання, набуті в рідному університеті, поділитися досвідом та дізнатися багато нового для професійного зростання, а для п’ятикурсників – задля подальшої, уже викладацької праці.
Олена БУРКОВСЬКА,
студентка V курсу філологічного факультету