30 травня 2013 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось урочисте засідання наукового семінару “Перехресні стежки” та поетичний вечір “Якби ти знав, як много важить слово…”, які стали продовженням хорошої традиції щорічного урочистого відзначення “Франкових днів” у нашій альма-матер.
З вітальним словом до присутніх звернувся Святослав Пилипчук – філолог, фольклорист, франкознавець, директор Інституту франкознавства, наголосивши, що “найкращий спосіб пошани Івана Франка – звернення до його наукового доробку та праць”. А найкращим способом початку роботи семінару була декламація частини прологу до поеми “Мойсей” – однієї з перлин творчого доробку Каменяра:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…
Надзвичайно пізнавальною та захоплюючою була доповідь Роксолани Зорівчак, доктора філологічних наук, професора Львівського університету, на тему: “Сприйняття творчості та особистості Івана Франка як символа інтелектуальної України в англомовному світі”. Як зазначила Роксолана Петрівна, “питання сприйняття творчості й особистості Франка є досить актуальним на сьогодні, оскільки англійська мова вже не перший рік займає передові позиції серед мов світу, а сам Каменяр – геній і феноменальний талант не лише України, тому він заслуговує світового визнання та слави”.
Роксолана Зорівчак згадала й про важкий шлях перекладачів творчого доробку поета, прозаїка та науковця широкого спектру – Івана Франка, які, перебуваючи за кордоном, незважаючи на удари долі, берегли в серці вогник любові до його мудрості. Твори Івана Франка перекладені багатьма мовами світу в різних інтерпретаціях і стилях, але навіть в обробці передають глибину його слова. Серед найвидатніших перекладачів були згадані Адам Гніть, Віра Річ, Богдан Мельник, Богдан Карпішка й усі ті, хто присвятив своє життя видатному генію України.
“Перекладачі насамперед трудилися для етнічних українців, які втратили дар рідної мови, але в серці свято почитали власну українськість”, – зазначила Роксолана Зорівчак. На завершення доповіді професор процитувала кредо Івана Франка про сміливу думку, сміливу мрію та віддану працю:
Лиш в праці мужа виробляється сила,
Лиш праця світ, таким як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить…
На святі виступив і Богдан Пташник, академік НАН України, професор, поціновувач творчості Поета, продекламувавши свої улюблені поезії на актуальні теми весни, любові та краси, зазначив, що “твори Франка будуть завжди актуальними, а його мудрість – вічною”.
Продовжили святковий вечір виступи студентів і викладачів, які читали поеми, вірші та притчі Каменяра різними мовами світу – в залі лунали поетичні твори: “Каменярі”, “Журавлі”, “Чого являєшся мені…”, цитувались рядки особистих листів і вислови про Генія.
Поетичні вечори й інші заходи, присвячені вшануванню пам’яті Івана Франка, завжди будуть вагомою подією в житті нашого навчального закладу, який гордо носить ім’я Великого Каменяра – борця за права та свободи українців.
Марія ПИЛИП
Фото Олега ВІВЧАРИКА