Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Університет у віртуальному просторі

Сучасні дослідження ролі мережі Інтернет у житті студента засвідчують те, що близько 70% молоді користується ним щодня. Він давно став не лише джерелом інформації, а й інструментом самовияву та самореалізації. Першого вересня 2012 року стартував новий проект Інтернет-порталу Львівського національного університету імені Івана Франка. Про мету, завдання й перспективи розвитку порталу сьогодні говоримо із проректором з науково-педагогічної роботи Романом Крохмальним.

– Романе Олексійовичу, як Ви оцінюєте роботу нашого Інтернет-порталу?

– Він працює відповідно до рішення ректорату, затвердженого Положення про Інтернет-портал, яке є нормативним документом із вимогами оформлення, наповнення, технічної підтримки та відповідальними. Цей рік був непростий, оскільки ми займалися проблемами активізації кафедральних і факультетських сторінок. З технічного боку портал у вересні і портал в травні – різні речі. Процес переходу на оновлений варіант, який відбувався в “живому” режимі, мав свої технічні труднощі. Зокрема розробники, орієнтуючись на сучасні технології, розраховували на один результат, адже проект передбачав високі параметри Інтернет-з’єднання, швидкісний трафік та адекватне програмне забезпечення для перегляду. Однак у деяких комп’ютерів старшого покоління виникли труднощі: не всі елементи порталу якісно і швидко завантажувалися. Як і все нове, спершу до роботи порталу виникало багато запитань у користувачів – працівників, викладачів, студентів. Вони висловлювали різні зауваження й пропозиції щодо того, як покращити роботу і розвивати портал. Група розробників Інтернет-порталу була і є вдячною за всі пропозиції та зауваги. Назагал, ми зробили лише перший крок до інтерактивності.

– Ви дослуховуєтесь до зауважень, втілюєте в життя пропозиції?

– Значну частину – так. Інтернет-портал може й повинен змінюватися відповідно до вимог користувачів. Розробники Інтернет-порталу з цікавістю дослуховуються до думки людей, які щодня працюють з ним. Хотілося б, щоби портал не лише був джерелом інформації, але й став засобом їхньої Інтернет-активності. Йдеться про створення умов, за яких викладачі та студенти могли б використовувати Інтернет-портал для своїх наукових, навчальних потреб, для різнорівневої комунікації. У цьому вбачаємо його головне стратегічне завдання.

– Добігає кінця навчальний рік, упродовж якого працював новий Інтернет-портал Університету. Чи можемо вже підвести певні підсумки щодо того, як вдалося реалізувати заплановане?

– Творення Інтернет-порталу Університету – це процес, у якому має бути певна гармонія між його авторами – технічними працівниками, але не менш важливою є безпосередня участь кожного користувача у спів­тво­ренні університетської Інтернет-спільноти. За цей навчальний рік ми зосередили зусилля на тому, аби впровадити й апробувати відповідну структуру, представити увесь Університет, його підрозділи, види роботи на Інтернет-ресурсі. Цей процес невпинний і триватиме надалі, але паралельно ми намагаємося створити ситуативні умови для актуалізації працівників, викладачів, студентів, аспірантів у межах Інтернет-порталу.

– Що необхідно ще зробити, аби порталом активно користувались викладачі і студенти, щоб новація стала традицією?

– Якщо викладачі та студенти усвідомлять мету й знайдуть порозуміння між собою в потребі використання такого способу комунікації, тоді це запрацює й стане традицією. З позицій нашого часу можна стверджувати: процес іде саме в цьому напрямі. Сучасні дослідження доводять, що для нинішніх школярів-випускників і студентів-першокурсників віртуальний світ, Інтернет-простір, відіграє дуже вагому роль. Їм уже звичніше читати й сприймати інформацію з екранів моніторів, ніж із іншого носія. Важливо, щоби сторінки всіх університетських підрозділів стали активним дзеркалом нашого життя, а не перетворювались часом на статичні дошки оголошень. Проблема інертності, з якою ми іноді зіштовхувались упродовж року, полягала в силі звички до традиційного подання інформації та, відповідно, роботи зі студентами. Частково нам вдалося її подолати. Новації завжди сприймаються з певним острахом та упередженістю. Це – нормально. Сила Університету – у гідному збереженні традиції і водночас у ненасильному впровадженні нового.

– Рік, очевидно, не є достатньою часовою дистанцією, яка б дала змогу оцінити, чи портал став невід’ємною частиною університетського життя?

– Новація добра, але питання в тому, як її використати з користю для всіх. Позитивне – в тому, що Інтернет-портал може дати достатньо можливостей для високої ефективності та динаміки в різних наукових та освітніх сферах, але наразі тією можливістю не користуються в повному обсязі. Тому ми працює над тим, щоб заохотити спільноту Університету до активнішої взаємодії у віртуальному просторі. Коли і як скористаються цими можливостями, ми побачимо з плином часу. Багато залежить від окремих працівників, які відповідають за сторінки на факультетах і коледжах, від того, наскільки інтенсивно вони використовуватимуть запропоновані ресурси. Зараз ми працюємо над можливістю впровадження й удосколенням автоматизації документообігу навчального процесу та інформаційно-аналітичної підтримки усіх підрозділів нашого Університету.

– Чи ресурси порталу задовольняють потреби та запити користувачів?

– Технічних обмежень – нема. Портал має хороші технічні характеристики – й цього є достатньо, щоб забезпечити, принаймні на цьому етапі, усі можливі запити викладачів і студентів. Важливою є активна участь університетської спільноти в наповненні факультетських сторінок, своєчасний та оперативний обмін інформацією, що відображає життя кожної кафедри факультету. Ми регулярно проводимо зустрічі, семінари з відповідальними за Інтернет-сторінки факультетів і коледжів та інших підрозділів Університету. Відтак спостерігаємо поступове наповнення відповідних сторінок інформаційними та навчально-методичними матеріалами.

– Чи виникають питання щодо захисту інтелектуального продукту та права на інтелектуальну власність?

– Наголошу, що портал дає можливість розміщувати текстові документи, аудіо- й відеоматеріали для забезпечення навчального та наукового процесу, які, звісно, не повинні порушувати прав інтелектуальної власності. Інформація, яку розміщує на своїй сторінці викладач, захищена паролем. Інформація надійно захищена. А замовити послуги певного “фахівця” (сміється…) – не логічно, бо тоді вигідніше самостійно підготувати методичні матеріали, ніж спробувати поцупити їх із порталу. Також переконуємося в тому, що в сучасному світі найбільш захищеною інформацією є та, яка опублікована й широко доступна.

– Як би Ви сформулювали мету роботи Інтернет-порталу нашого Університету?

– Мета порталу полягає в тому, щоб представити та популяризувати діяльність Університету у світовій мережі Інтернет; надавати інформаційний та інтерактивний супровід навчального процесу, наукової, соціальної, виховної, культурно-мистецької, профорієнтаційної, видавничої діяльності, міжнародного співробітництва, спортивних досягнень, організації дозвілля викладачів, співробітників, аспірантів, студентів і слухачів; розширювати взаємодію Університету з іншими навчальними закладами, науково-дослідними й іншими установами України та закордону. Сучасне наукове й освітнє життя передбачає перехід на нові інтерактивні, мультимедійні схеми співпраці “студент-викладач”. Портал функціонально забезпечує таку роботу, а ми заохочуємо наших викладачів активно спілкуватися на своїх сторінках зі студентами.

– Які переваги для викладачів і студентів забезпечує сучасний Інтернет-портал?

– Портал дає можливість про­дов­жи­ти дидактичне спілкування викладача як з окремими студентами, так і з цілою академічною групою водночас дистанційно, у віртуальний спосіб. Викладач має змогу організовувати й самостійну роботу студентів, відповідно до потреби додатково віртуально проконсультувати студента, дати пораду чи настанову. Також навчальні матеріали, поширені в електронному варіанті, зекономлять час, витрати на папір, копіювання тощо.

– Поділіться власним досвідом віртуального спілкування зі студентами.

– У мене є такий досвід спілкування зі студентами історичного факультету. Маю можливість розміщувати навчальні завдання в мережі для всього потоку, чотирьох академічних груп. Це зручно, динамічно, цікаво і, як бачу сам, корисно. У майбутньому також плануємо передбачити Інтернет-чат з викладачами, в якому вони в режимі реального часу відповідатимуть на запитання студентів, даватимуть рекомендації, консультації та поради.

– Чому, на вашу думку, віртуальний формат спілкування буде зручним для студентів і викладачів?

– Очевидна перевага в тому, що така форма комунікації – звична й зручна для сучасного “цифрового покоління”. Тут вирішальним є психологічний момент, коли студент може запитати у викладача те, чого не запитає віч-на–віч. Причини, що часом утруднюють особисту комунікацію між викладачем і студентами можуть бути різними: від фізичного браку часу до навіть можливих певних психологічних бар’єрів. Дистанція фізична й опосередкованість спілкування технічними засобами часом зменшують емоційну та психологічну дистанцію між студентом і викладачем. Зрештою, це – просто, мобільно і зручно. Хоча, безумовно, не можна замінити традиційну консультацію віртуальним діалогом. Віртуальне – швидше додатковий інструмент, аніж заміна традиції.

– Окрім спілкування викладача зі студентами, які ще моделі взаємодії передбачені технічними можливостями порталу?

– У близькому майбутньому ми плануємо проводити Інтернет-конференції. Певний досвід у нас уже є, бо ми цього року проводили такі конференції зі школярами. Якщо дозволятимуть технічні умови, проводитимемо й відео-конференції. Це ефективно та зручно, оскільки, з одного боку, можна зекономити кошти та час на організацію заходу (дорога, проживання, харчування учасників тощо), з іншого – динамізувати науковий, освітній чи інший процес.

– Наскільки форма віртуального спілкування з викладачем є популярною серед студентів?

– Студенти давно користуються можливостями Інтернету. Вони активно спілкуються між собою і з викладачами за допомогою своїх поштових скриньок, у чатах різних соціальних мереж тощо. Ми хочемо донести інформацію до студентів і викладачів про те, що відтепер портал забезпечує можливість розмістити увесь навчально-методичний комплекс на свою віртуальну сторінку. Це полегшить роботу, оскільки буде можливість динамічніше організувати навчальний процес і, зокрема, самостійну роботу студентів. А сучасному студенту легше завантажити інформацію, скажімо, на свій смартфон чи планшет, аніж носити портфелі ксерокопій книжок.

– Переваги роботи з порталом для викладачів і студентів Ви чітко окреслили, а як щодо окремих кафедр чи факультетів?

– Кожен підрозділ має можливість, наприклад, писати свою електронну “живу” історію. Інтенсивне наповнення сторінок підрозділів у перспективі полегшить роботу, скажімо, над звітом або історичним матеріалом про роботу кафедри чи факультету. Переглянути інформацію про діяльність підрозділу за тиждень, місяць чи рік ви зможете, не витрачаючи особливих зусиль, тобто наповнюючи сторінку сьогодні, кожен підрозділ уже укладає свою історію. Адже це реальна історія, яка фіксуватиметься у віртуальному просторі. Проте можливості й переваги для кафедри цим не вичерпуються, а лише розпочинаються. Мала би йти мова й про наукове, навчальне, побутове й інше в житті кафедри, факультету чи коледжу.

– Яким би Ви хотіли бачити наш Інтернет-портал?

– Хотілось би, щоб кожен з відвідувачів порталу, кожен користувач: абітурієнт, студент, випускник, викладач чи працівник, або й випадковий мандрівник Інтернет-полем, – зайшовши на Інтернет-портал, відчув мить життя Університету, його історію та сучасне, упізнав добре знайомі та зацікавився незнайомими обличчями, знайшов для себе щось таке, що змусить із доброю волею сюди повернутися ще раз.

– Дякую за розмову.

Розмовляла Анастасія КОНИК