Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Бібліотека та суспільство знань

21 травня 2013 року в Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка розпочала роботу ХІІ Міжнародна науково-практична конференція бібліотек ВНЗ на тему: “Перспективи розвитку університетських бібліотек на шляху розбудови суспільства знань”. Співорганізаторами заходу є Львівський університет, Науково-методична бібліотечна комісія МОН України, Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У конференції взяли участь понад 200 представників бібліотечних осередків України та зарубіжжя (Польщі, Литви, Білорусі, Росії), музеїв, архівів, книговидавці та книгорозповсюджувачі, представники науково-дослідних установ і комерційних організацій, розробники та виробники обчислювальної техніки, телекомунікацій.

Відкриваючи пленарне засідання, директор Наукової бібліотеки Василь Кметь відзначив особливу роль бібліотеки в сучасному світі, яка є “не лише книгозбірнею, книгосховищем” зі своїми функціями, а насамперед “інститутом пам’яті, засобом формування історичної та суспільної свідомості”. Окреслюючи мету та завдання заходу, Василь Федорович наголосив, що “зусилля повинні бути спрямовані не на нарікання щодо труднощів, а на визначення тих пріоритетів, які забезпечуватимуть розвиток бібліотечної справи, науки та культури”. Василь Кметь також відзначив новаторство конференції, яка вперше зібрала фахівців у сфері інформаційних технологій, що є відображенням світових тенденцій розвитку сучасного інформаційного простору, поза яким бібліотека сьогодення вже не може функціонувати.

Від імені університетської спільноти проректор з наукової роботи Богдан Котур привітав присутніх, зазначивши, що “бібліотека – це серце Університету. Коли зароджується нове життя, найперше формується серце, а потім – цілий організм. Так формувалася й бібліотека Університету”. Богдан Ярославович визнав, що “новий час ставить нові виклики й перед бібліотеками”, які ми “повинні приймати, аби виконати основну місію бібліотек – місця, де зберігається інтелектуально-культурне надбання минулого для майбутнього – заради розбудови сучасного суспільства”. З огляду на це проректор відзначив актуальність сьогоднішньої події та висловив особливу прикрість щодо пасивної позиції Міністерства освіти і науки у проведенні заходу. Богдан Ярославович побажав учасникам плідної роботи та приємного перебування у стародавньому Львові, зазначивши: “Тут зібралися люди, які здатні розробити стратегію поступу. Вірю, ваш голос буде почутий і ви зможете відстояти свою позицію”.

Із вітальним словом до присутніх звернулася Наталія Якуніна, завідувач науково-методичного відділу Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, координатор з науково-методичної роботи бібліо­тек вищих навчальних закладів України, яка також наголосила на важливості конференції з огляду рішень, які будуть прийняті як наслідок її роботи, адже “важливим чинником формування суспільних знань є належне функціонування бібліотек”. Навівши статистичні дані, Наталія Якуніна проаналізувала роботу бібліотек України, звернула увагу на потреби їх модернізації в ракурсі згаданих проблем.

У ході пленарного засідання була заслухана доповідь Василя Кметя “Bibliotheca Universitatis”: читання ідентичностей у просторі діалогу”, де було представлено цікавий погляд на бібліотеку як певну культурно-історичну цінність і місце самоідентифікації, своєрідний метатекст, який доповідач подав в історичному розрізі формування університетської бібліотеки, визначивши образи-метафори в певних історичних відрізках, як-от: бібліотека-храм, бібліотека-школа, університет, фортеця, фабрика тощо.

Окреслюючи завдання бібліотеки ВНЗ у сьогоденні, Василь Федорович відзначив: “Питання пошуку ідентичності та середовища, у якому вона мала б забезпечити своє функціонування”. Василь Кметь переконаний: бібліотека у сьогоденні повинна бути “місцем широкомасштабного та глобального діалогу”, що функціонуватиме “заради тих, кому вона потрібна (чи то місто, держава, Європа, світ). Тоді бібліотека не залишиться “архаїзмом, а невід’ємним елементом сучасного інтелектуального буття”.

Також із доповідями виступили Тетяна Колесникова, директор Науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені акад. В.Лазаряна з доповіддю “Стратегія розвитку бібліотек вищої школиУкраїни на 2013-2015 рр.: бачення професіонала”; Тетяна Ярошенко, директор Наукової бібліотеки Національного університету “Києво-Могилянська академія” із доповіддю “Наукова комунікація в цифрову епоху” та Юлія Шустова, доцент Російського державного гуманітарного університету із розвідкою “Мемуари Є. Л. Немировського про Ф. П. Максименка: спроба джерелознавчого аналізу”.

Упродовж трьох днів секційні засідання конференції працювали за такими тематичними напрямами: “Інформаційні ресурси та технології у бібліотеках вищих навчальних закладів України: сучасний стан, застосування, перспективи розвитку”, “Формування, збереження та реставрація фондів бібліотек вищих навчальних закладів України”, “Історія і тенденції розвитку бібліотеки як інформаційно-освітньої структури”, “Книгознавство та бібліографознавство в сучасних інформаційних процесах”, “Науково-методична діяльність біб­ліо­тек вищих навчальних закладів України”. Також у ході конференції відбудуться засідання науково-методичної бібліотечної комісії при Міністерстві освіти і науки України.

Учасники конференції під час екскурсій оглянули корпуси Нау­ко­вої бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка й історичні місця Львова, а також Олеський, Свірзький і Золочівський замки, Унівський монастир.

Олена КАРАБЧУК
Фото Олега ВІВЧАРИКА