Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Між Майданом і Смоленськом”

У рамках ХХ Форуму видавців у Науковій бібліотеці Франкового університету відбулася презентація книги польського політика, дипломата, депутата Європарламенту та співголови Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Україна Павела Коваля “Між Майданом і Смоленськом. Розмови з Пйотром Лєґутко та Доброславом Родзєвічем”. Книга вийшла друком у видавництві “Літопис”, переклад із польської здійснив доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн  Університету Андрій Козицький. У рамках презентації відбувся круглий стіл “Польща і Україна в останньому десятилітті”, у якому взяли участь народний депутат, екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, народний депутат, екс-міністр закордонних справ України Петро Порошенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Маркіян Мальський.


Видання “Між Майданом і Смоленськом” − це збірник інтерв’ю, відомих польських журналістів Пйотра Лєґутка та Доброслава Родзєвіча. У цій книзі Павел Коваль розповідає про власний досвід роботи у сфері політики та дипломатії, цікаві деталі світового політичного олімпу, аналізує політичні та соціальні процеси сучасної Польщі, України й інших країн Східної Європи. “Ідея цієї книги виникла ще два роки тому, – зазначив автор, – коли постала потреба описати те, що відбувалося останнім часом у політиці Польщі, України й українсько-польських відносинах, у Литві, Білорусі та ін.” Книга розкриває польську візію політичної ситуації у Східній Європі, дискусії в суспільстві та владних структурах Польщі щодо векторів міжнародної політики, рефлексії польських ЗМІ щодо подій на українському Майдані. Павел Коваль відзначив особливість українсько-польських стосунків, зокрема у час Помаранчевої революції – за всю історію Польщі не було жодного випадку, коли б поляки так стежили за подіями в Україні, до того ж, то був момент, коли забули про будь-які негативні ремінісценції історичного характеру, польському суспільству були близькі такі переживання, оскільки, за його словами, це нагадувало їм рух “Солідарність”.

“Україна має свою самосвідомість, це не підлягає сумніву… Україна – політична спільнота. Хоча це все ще не та держава, яку ми б хотіли бачити, і якої бажають собі українці. Українська політична еліта, ті люди, котрі керують цією країною, самі не до кінця розуміють, яку державу вони хочуть збудувати.”
Павел Коваль.
Між Майданом  і Смоленськом.

Своїми враженнями від книги поділився Борис Тарасюк, зазначивши, що було надзвичайно цікаво побачити позицію поляка щодо подій у Польщі, політики України, Білорусі, Литви, Росії, рефлексії щодо “фантомних болей”, які присутні як в історії України, так і Польщі – тоді розумієш, що П. Коваль “не лише поляк, а й європеєць”. Також Б. Тарасюк зауважив, що Павел Коваль багато зробив у контексті українсько-польських взаємин, у відносинах нашої країни з Євросоюзом, також він підтримав ідею просування молодіжної політики у межах ЄС.
Маркіян Мальський подякував автору книги за згоду, щоб книгу було перевидано українською мовою, за честь написати передмову до цього видання, а також Видавництву “Літопис” за плідну співпрацю. В особі П. Коваля Україна має дуже відданого приятеля, “сьогодні важко уявити, що політичні події, котрі відбуваються на європейському континенті, – зауважив М. Мальський, – залишаються осторонь або не мають коментаря від Павела Коваля ”.

“Можна подивитися на Україну з історичної перспективи, зауваживши, що ця країна вже існує двадцять років. Ще через двадцять років тут будуть жити три покоління, що не пам’ятатимуть Радянського Союзу… Це покоління змінить Україну.”
Павел Коваль.
Між Майданом і Смоленськом.

В обговоренні книги також взяли участь: ректор Українського Католицького Університету о. Богдан Прах, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька, доцент Університету, історик і перекладач Андрій Козицький, автор видавничого проекту Михайло Комарницький, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської обласної ради Ярослав Качмарик, український політик Петро Порошенко, голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства “Надсяння” Володимир Середа й ін.
Круглий стіл “Польща і Україна в останньому десятилітті” був присвячений питанням як сучасних відносин України та Польщі, так і сторінкам болю в історії обох держав, шляхам порозуміння й конструюванню подальшої міжнародної політики країн, питанням політичної позиції Російської Федерації, політичним процесам у Європейському Союзі тощо. Також присутні мали нагоду обговорити перспективу підписання Угоди про євроінтеграцію України,  про національні й економічні інтереси нашої держави, ризики української політики та шляхи подолання кризових явищ.

“Не таємниця, що Московський патріархат працює над створенням чогось на зразок загальноруської самосвідомості, що мала б спиратися на релігію. …Церковні ієрархи бажають, щоб їх трактували як спадкоємців митрополії, що утворилася після хрещення Русі 988 р. З цієї причини московські патріархи по-особливому ставляться до України… Це спричинило за собою поділи в українському православ’ї”.
Павел Коваль.
Між Майданом і Смоленськом.

Знаменно, що П. Коваль надає підтримку також українській релігійній спільноті. Цього ж дня, після презентації видань українськомовних перекладів творів Святих Отців, відбулася зустріч депутата Європарламенту зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Першоієрарх висловив подяку П. Ковалю за підтримку українських ініціатив та сприяння участі Українського Православ’я у міжрелігійному діалозі на шляху до єдиної Європи, відзначивши його високою церковною нагородою – орденом Христа Спасителя. Згадуючи про попередні зустрічі з дипломатом у Брюсселі, Патріарх відзначив незворотність шляху Української Держави до Європейської спільноти та незмінність збереження християнських моральних цінностей і пріоритетів.
На завершення круглого столу відбулося традиційне передання примірника презентованої книги з автографом автора до фонду Наукової бібліотеки.

Вікторія Кметь
Фото Олега Вівчарика