Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Європеєць як творець цивілізації розвитку та прогресу

17 вересня 2013 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу Міжнародна наукова конференція на тему “Європеєць як творець цивілізації розвитку і прогресу”.Організатором заходу є філософський факультет Університету, а ініціаторами стали науковці Академії спеціальної педагогіки ім. Марії Грегоревської (Варшава, Польща), де відбулися перші “філософські” зустрічі. Про це розповів декан філософського факультету, професор Володимир Мельник, окресливши тематику та мету заходу, присвяченого еволюції філософських парадигм мислення в контексті глобалізаційних викликів, пошуку відповіді на питання: хто ми є і куди йдемо?

Проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька подякувала організаторам і польським колегам за “випрацювану модель співпраці, які полегшують наше розуміння Європи”, що є особливо важливим сьогодні. Унаочнивши тезу про рух і мобільність як основу культурної дифузії показом невеличкого слайд-шоу про те, як змінилася карта Європи впродовж останнього тисячоліття, Марія Олексіївна нагадала міф про викрадення Європи, який супроводжує дискурс європейськості, та зазначила, що “ми завжди були у Європі, однак у нас її відібрали”. Відтак, проректор наголосила, що “наша конференція – маленька інвестиція у листопадову подію”, тобто підписання Угоди про євроінтеграцію, яка “реабілітує сподівання більшості українців на повернення Європи”.
Із вітальним словом виступив ректор Академії спеціальної педагогіки ім. Марії Грегоревської, професор Ян Лащик (Jan Łaszczyk), який висловив сподівання щодо плідності та перспективності конференціїяк форми співпраці не лише представників різних національностей, а й викладачів зі студентами.
Із філософського трактування невипадкових змін у людському житті та в житті окремих країн розпочав своє слово модератор конференції, професор Анатолій Карась, запросивши присутніх “налаштуватися на музичний камертон”завдяки прослуховуванню творів Йоганна Себастьяна Баха та Вітольда Люкославського у виконанні віолончелістки, студентки Львівської музичної академії імені М. Лисенка Оксани Литвиненко.
У доповіді професора, педагога Яна Лащика йшлося про систему освіти в європейській Польщі. Професор вважає, що “освіта дітей і молоді є найбільшим інтелектуальним капіталом краю”, адже “завдання, спрямовані на зростання активності молоді, саморозвиток людини” зумовлюють суспільний прогрес. Ян Лащик зупинився на одвічних питаннях: “якими є конотації сучасної освіти? що таке якість освіти?”, наголосивши на важливості поєднання якості знань із їх досконалістю з огляду на потреби ринку. Відтак, ключовою проблемою є те, що “школи та ВНЗ ще досі пристосовані до життя у світі, якого вже давно немає. Колись мудрість батьків була й мудрістю дітей. Зараз це твердження застаріле, мабуть, через величезну прірву між поколіннями”. Тому, на думку професора, “критерії та стандарти якості мають оцінюватись не відповідно до внутрішніх систем, а згідно із зовнішніми викликами”.
Про роль і значення університетів у процесах становлення та розвитку європейської цивілізації як своєрідного соціально-економічного та культурницького феномена йшлося в доповіді професора Володимира Мельника. “Європейська цивілізація сформувалася через європейські університети”, – переконаний Володимир Петрович.
Окремі питання щодо системи європейських цінностей, супе­реч­нос­тей, що виникають у різних суспільних сферах, щодо проблем духовності та самовизначення людини в технократичному суспільстві обговорювали учасники конференції упродовж двох днів. Науковці також розглянули і питання європейської ідентичності, проблеми українця в контексті європейських цінностей та в контексті “персоналізації суспільного буття” тощо.

Олена Карабчук
Фото Олега Вівчарика