За підсумками проведеного Студентським самоврядуванням анкетування, відповідно до Положення про порадника академічної групи Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на підставі витягів із протоколів засідань учених рад факультетів 2012/2013 навчального року, згідно з Наказом Першого проректора премійовано десятьох кращих порадників академічних груп “за розвиток академічних традицій Університету, високий рівень виховної, мистецько-культурної та громадської роботи”:
Витвицьку Юлію Несторівну – асистента кафедри теорії і практики журналістики факультету журналістики.
Галамагу Любомира Богдановича – асистента кафедри програмування факультету прикладної математики та інформатики.
Дику Ольгу Олегівну – асистента кафедри ботаніки біологічного факультету.
Коцюрубу Ольгу Олександрівну – асистента кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету.
Мокрівську Мар’яну Теодорівну – асистента кафедри класичної філології факультету іноземних мов.
Сорокапуд Олександру Євгенівну – асистента кафедри теорії та історії політичної науки філософського факультету.
Хвищуна Івана Олександровича – доцента кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій факультету електроніки.
Целуйка Олександра Петровича – доцента кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету.
Чорненького Віталія Ігоровича – асистента кафедри основ права юридичного факультету.
Зелінську Оксану Ярославівну – асистента кафедри неорганічної хімії хімічного факультету.
Про специфіку роботи порадника академічної групи розповіла Юлія Витвицька.
– Юліє Несторівно, як ви плануєте роботу зі студентами?
– Я зі своєю групою ще на початку навчального року склала план заходів, за яким ми працюємо цілий рік. Спочатку знайомилися з містом, відвідували театри, культурні пам’ятки, а далі – влаштовували концерти, вечори пам’яті.
– Це лише ваша копітка праця чи студенти також виявляють свою ініціативу?
– Насправді студенти самі тягнуться до праці, їм цікаво знайомитися з новим, створювати постановки, вечори. Я лише корегую, допомагаю їм. Направду, не тільки мої першокурсники бажають брати участь, а й старшокурсники також зацікавленні у створенні вечорів. Я завжди до своїх заходів долучаю і другокурсників, і третьокурсників. Приємно, що студенти є дуже активними в цій справі. Я б хотіла сказати “дякую” Катерині Генсіровській та Марії-Софії Савці, студенткам 3 курсу, за написання сценарію до останніх наших вечорів – ”Крізь голодний подих 33-х”, “ Вечір пам’яті Тараса Шевченка ”.
– Які стосунки з вашою групою?
– Наші стосунки побудовані на великій довірі. Студенти до мене часто звертаються за допомогою, щоб я їм щось порадила і підказала. Вони мене ніколи не підводять, як і я їх. Ми з моєю групою, як одна велика сім’я!
– На вашу думку, в чому полягає місія порадника?
– Безпосередньо допомогти відкрити потенціал кожного студента. Вкладати душу в ознайомлення першокурсників із новим містом, новим світом, у який вони тільки увійшли.
– У чому ви вбачаєте кращий розвиток роботи порадників?
– Копітка праця самого порадника, розвиток як керівника, активна діяльність. Потрібно краще будувати стосунки зі студентами, стосунки на довірі. А загалом треба просто любити дітей і тоді все вдасться …
Марія Прус, студентка
4 курсу факультету журналістики