Від 14 жовтня 2012 року стартував спільний інформаційно-бібліографічний проект Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка й управління внутрішньої політики Львівської міської ради – “Львів 100 років тому”. Головним завданням цього проекту є популяризація та збереження періодичних видань, унікального джерела історії щоденного життя нашого міста, його політичного, релігійного, інтелектуального та культурного виміру. Як і в давні часи, читачі, смакуючи ранкову каву, мають гарну нагоду ознайомитись із найактуальнішими новинами львівських газет… сторічної давності. За словами координатора проекту, завідувача сектора бібліології Наукової бібліотеки Ігоря Петрія, популяризація колекцій періодичних видань Університету за підтримки міської ради продовжує традиції тісного зв’язку міста з академічним середовищем, а також формує читацьке середовище. Прикметно, що першою “повноцінною” газетою в Україні став тижневик “Gazette de Leopol”, що виходив упродовж 1776 р. саме у Львові. А 15 травня 1848 р. у нашому місті побачила світ перша газета українською мовою – “Зоря Галицька”.
“Спочатку ми пропонуємо до уваги лише декілька львівських видань, але в перспективі бачимо розширення проекту, покликаного зацікавити якнайширше коло читачів. Незважаючи на різні історичні епохи, проблеми та контексти, події, відображені на сторінках наших газет, часто мають багато спільного зі сьогоденням. Думаю, сучасні львів’яни прочитають новини столітньої давності з не меншим зацікавленням, ніж актуальні”, – зазначив Ігор Петрій.
За словами директора університетської книгозбірні Василя Кметя, Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка є одним із найбагатших у Східній Європі репозитаріїв періодичних видань, що комплектувався неперервно з кінця XVIII ст. “Серед наших пріоритетів, – зазначив В. Кметь, – заходи, спрямовані на оцифрування документів, та можливості якнайширшого удоступнення читачам”. Проект “Львів 100 років тому” спрямований не тільки на популяризацію української періодики, але й на збереження та консервацію газет на окисленому папері. Виконання та візуалізація проекту передбачає кілька етапів, зокрема оцифрування, реставрацію та консервацію періодичних видань.
Нагадаємо, що перші кроки до збереження друкованих матеріалів вже зроблено: упродовж травня-вересня 2012 року. У Науковій бібліотеці Університету було реалізовано проект оцифрування комплексу періодичних видань міжвоєнного періоду ХХ ст. разом із виконавцем низки українських електронних проектів, спрямованих на збереження та популяризацію документів архівів і бібліотек, компанією “Архівні інформаційні системи”. У результаті виконання проекту стало можливим формування бази електронної української періодики першої половини ХХ ст. (близько 700 тис. сторінок), програмне опрацювання якої дозволить запропонувати читачам унікальний ресурс повнотекстових статей. А роботи з консервації оцифрованих пам’яток забезпечать довговічність зберігання документів на паперових носіях, що зазнають невпинного руйнування часом.
Перші здобутки цього проекту було презентовано й обговорено з колегами 13 вересня 2013 р. у рамках ХХ Форуму видавців у Львові та IV Львівського бібліотечного форуму під час семінару “Електронні ресурси в бібліотеці чи електронні бібліотеки як інтелектуальний ресурс”. До уваги учасників було запропоновано напрацювання зі створення електронних сервісів Наукової бібліотеки, що є результатом співпраці з низкою інформаційних компаній і видавництв. Таким чином, читач отримає доступ до бази оцифрованої ретроспективної періодики, сучасних наукових періодичних видань і книжкового фонду. Проект передбачає створення механізму дієвої співпраці автора, видавництва, бібліотеки та читача. У розробці проекту враховано досвід закордонних компаній із розробки програмного забезпечення та формування національної інформаційної політики. Важливим здобутком таких проектів варто відзначити й забезпечення кваліфікаційної підготовки працівників Наукової бібліотеки, які мають нагоду краще вивчати фонди, опановувати нові технічні засоби, що залучаються до створення бібліотечних сервісів. У такий спосіб закладено підґрунтя для продовження реорганізаційних заходів у системі бібліотечного обслуговування в Університеті, формування нових, необхідних для забезпечення наукового та навчального процесу, послуг.
Отож, намагаючись крокувати в ногу з часом, Наукова бібліотека Університету творить новий електронний простір читання. І хто знає, через сто років наші читачі зазиратимуть до віртуальних читалень, аби поцікавитись, а що писала преса… сто років тому.
Щоранку з новинами проекту “Львів 100 років тому” можна ознайомитись на сайті Львівської міської ради та в соціальних мережах.
Вікторія КМЕТЬ