Учасники міжфакультетського Дискусійного клубу присвятили цілий місяць подіям Арабської весни.
У часи, здавалося б, прогресу новітніх технологій і стрімкого інформаційного буму українське суспільство, а студентство зокрема, зіткнулося з проблемою інтелектуального “безробіття”. Саме з цим намагаються боротися учасники міжфакультетського Дискусійного клубу (Debate Club) на базі факультету журналістики.
Після “соціального” вересня настав жовтень “революцій”. Цей місяць був присвячений подіям Арабської весни. Також, окрім аналізу арабського суспільства та низки суспільно-політичних процесів, Дискусійний клуб ознайомився з культурою Близького Сходу та намагався знайти невидимі мости з європейською цивілізацією. Варто нагадати, що Дискусійний клуб щотижня працює в іншому форматі. Наприклад, у рамках DC Read учасники читають та аналізують публікації, статті. DC Watch – організовують перегляди актуальних документальних чи художніх фільмів. Третя платформа – DC Talk – це відкриті лекції, майстер-класи з істориками, політологами, журналістами та громадськими діячами. І останній, підсумковий, етап – DC Debate, тобто дебати, під час яких студенти вчаться аргументовано й переконливо відстоювати свою позицію. Також у DC щомісяця осмислюють публіцистику видатних українців, проводячи круглі столи “Бронебійна публіцистика: шляхи формування національної свідомості”.
Однак цей жовтень почався з майстер-класу доцента кафедри теорії та історії політичної науки Олександра Сорби, який поділився досвідом і вмінням мистецького ведення дебатів. Завдяки цьому активна молодь почерпнула для себе багато нового в таких аспектах, як концепція промови, система аргументації, публічний виступ і протидія словесній маніпуляції.
Перший урок арабських подій допоміг засвоїти аспірант теорії та історії політичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Євген Ланюк. У рамках DC Talk він зосередив увагу на медійному ракурсі, а саме соціальних мережах, за допомогою яких і відбулася швидка реакція та організація масових протестів в арабських країнах. Адже соціальні мережі, на думку лектора, ставлять владу під мікроскоп, ба більше, вони починають формувати світогляд людей, коли обговорення є у вузьких колах. “Після лекції я розставив змістовні акценти на певні положення Арабської весни. Зокрема остаточно впевнився, що очікування демократичних зрушень на Близькому Сході впираються в низку нездоланних проблем, – ділиться враженнями дискусійник Святослав Мотрен. – Йдеться про різнорідність опозиції; велика частка в ній ісламістів, які подекуди дотримуються праворадикальних, екстремістських позицій; інституційна незорганізованість суспільства, зокрема молоді”.
Загалом більшість людей у Близькому сході вбачають щось неоднозначне: чи то варварське, чи то дивовижне, або ж, можливо, щось відчужене, часом химерне, або просто далеке. Однак про те, що саме за допомогою цієї частини світу Європа змогла перейти від Середньовіччя до початку Ренесансу – мало хто знає. У цьому руслі для широкого осмислення арабської культури та шляху її розвитку на дискусійників чекали два фільми у форматі DC Watch: “Розповсюдження Ісламу – сила з пустелі” та “Арабська середньовічна наука і європейський Ренесанс”. Як стверджують дискусійники, візуалізація Арабського світу допомогла їм краще зрозуміти ментальність країн Сходу. “Документальний фільм розвінчав наші стереотипні уявлення та поверхові знання про інший незвіданий Арабський світ. Парадигма Захід-Схід раніше виглядала зовсім по-іншому”, – пише після зустрічі у своєму блозі учасниця Дискусійного клубу Тетяна Русінкевич.
Урок №3 був винесений із читання. У форматі DC Read інтелектуальному студентству було запропоновано кілька праць: “Європа й Арабська весна”, “Режимні трансформації на сучасному Арабському Сході” (І. Кудряшова) та “Туніс – зачинатель “Арабських революцій” (М. Відясова). Ці праці дозволили ґрунтовно осмислити низку суспільно-політичних явищ, що відбулися на Близькому Сході наприкінці 2010 – початку 2012 років. Під час обговорення зчинився “словесний бій”. Учасники зупинилися на питанні, яких наслідків на сьогодні є більше від Арабських революцій: позитивних чи негативних? На думку четвертокурсника Ярослава Назара, Арабська весна допомогла світові усвідомити декілька моментів. “По-перше, силу соціальних мереж, які дали змогу протестному руху консолідуватись. По-друге, арабський світ об’єднався не через ідею ісламу, а через ідею кращого життя. А по-третє, падіння авторитаризму, адже цей політ у режимі до “світлого майбутнього” нікого не вів”. Однак у першокурсниці Діани Горбань були свої аргументи. “Фіаско Арабської весни полягає у відсутності демократичних традицій, які формуються не одне десятиліття”, – запевняє вона та додає: “Сьогодні ми можемо спостерігати маргіналізацію соціального життя, громадянські війни в Сирії та Лівії, бюрократизацію, цензуру в ЗМІ та парадоксальну диференціацію арабського суспільства. Від революцій Близький Схід отримав тільки дефіцит політичних, економічних і культурних ресурсів”.
Останнім екзаменаційним уроком у “дискусійній весні” стали дебати “з перцем”. У рамках DC Debate учасники поділились на дві команди та за схемою Карла Поппера вели гарячу полеміку на тему: “Еволюція Близького Сходу: прогрес чи регрес?”. Завдяки вмінню полемізувати й аргументувати свою думку перемогла команда, яка відстоювала ідею прогресу. “Саме поняття Арабська весна – ніби палиця з двома кінцями, – підсумовує модератор дебатів Юліана Лавриш. – По-перше, безумовно, будь-які зміни свідчать про прогрес у суспільстві, насамперед – про прогрес мислення. Але коли щодня бачимо руйнацію людського життя, зокрема регрес духовної складової суспільства, навряд чи можна говорити про прогрес. На мою думку, кожна держава мала свій особливий шлях до політичної трансформації і вдосконалення”.
Однак на цьому Дискусійний клуб не завершив свою діяльність. У “революційному” жовтні він зробив ще два кроки на шляху формування національної свідомості, традиційно проаналізувавши праці з серії “Бронебійна публіцистика” та “Підривна література” бібліотеки газети “День”. Під мікроскопом опинилися надактуальні праці В’ячеслава Липинського та Степана Бендери.
Отже, можемо сміливо стверджувати, що насичений бунтівний жовтень спричинив справжню революцію, а передусім інтелектуальну, що й виправдовує кредо Дискусійного клубу: “Поважай себе – будь розумним!”
Дмитро ПАЛЬЧИКОВ,
студент ІІ курсу факультету журналістики