Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Exemplis discimus

Звертаючись до історії розвитку фізичної науки у Львівському університеті, знаходимо відомості про те, що перші наукові дослідження з фізики розпочались у 70-х роках XIX століття. 1869 року на філософському факультеті було створено кафедру математичної фізики, а згодом і фізичний відділ, куди ввійшли кафедра теоретичної фізики та кафедра експериментальної фізики з фізичним кабінетом. Офіційною датою заснування фізичного факультету вважається 1953 рік, коли після поділу фізико-математичного факультету було створено новий структурний підрозділ.

У різний час учені Університету (А. Денізот, З. Клеменсевич, С. Лорія, Л. Інфельд, Щ. Щеньовський, В. Рубінович, З. Храпливий та ін.) досліджували фізичні процеси та явища, розвивали теоретичний і практичний рівні науки. Здобутки факультету сприяли відкриттю у Львові Інституту фізики конденсованих систем НАН України, Інституту фізичної оптики при МОН України, Інституту прикладної фізики.

За роки існування факультету відбулося його значне інституційне зростання. Сьогодні фізичну науку розвивають шість кафедр: теоретичної фізики, експериментальної фізики, фізики металів, фізики твердого тіла, загальної фізики й астрофізики.

Цьогорічні ювілейні святкування з нагоди 60-річчя від часу заснування фізичного факультету об’єднали представників провідних наукових інституцій у галузі фізики та видатних фізиків: академіків Ігоря Юхновського, Ігоря Мриглода, Зіновія Назарчука, члена-кореспондента НАН України Ігоря Стасюка.

Під час урочистої академії Перший проректор Університету Василь Височанський відзначив “висококваліфіковану працю фахівців фізичного факультету, які забезпечують навчальний процес на належному рівні”, і нагородив викладачів факультету грамотами за сумлінну працю.
Про “зміцнення факультету, яке стало можливим завдяки науковим розробкам талановитих учених-фізиків”, йшлося у виступі декана фізичного факультету, професора Петра Якібчука. Петро Миколайович окреслив основні напрями дослідницької діяльності кафедр і лабораторій факультету, закцентувавши увагу на становленні фізичної науки в часи незалежності України та виокремленні факультету електроніки, що уможливило підвищення якості підготовки спеціалістів. Декан наголосив, що “завдяки особистій ініціативі Івана Вакарчука на факультеті зросла й була вдосконалена науково-експериментальна база”.

Від імені асоціації деканів Львівського університету привітав ювілярів президент асоціації, професор Михайло Зарічний, який у своєму вітальному слові зауважив, що з огляду на тісну співпрацю механіко-математичного й фізичного факультетів свято є спільним. Михайло Михайлович нагадав про останні показники науко-метричної бази даних Scopus, що засвідчують високі досягнення науковців факультету, а відтак зробив висновок, що “фізична наука має велике майбутнє, а відносно невелика кількість охочих її вивчати, свідчить лише про елітарність фізики”.

У символічний для фізиків Львівського університету рік відзначаємо й інші пам’ятні дати, зокрема варто згадати й нещодавні урочистості з нагоди 80-річчя професора Ярослава Дутчака та 50-річчя кафедри фізики металів, які включали проведення VІ Міжнародної наукової конференції “Фізика невпорядкованих систем”, вечір спогадів про Ярослава Дутчака й покладання квітів на могилу відомого вченого.

“Ярослав Йосипович був яскравою особистістю, нестримним у науковій праці, мав товариський характер”, – поділився спогадами про засновника кафедри фізики металів Ректор Університету (1990-2007, 2010-2013 рр.), голова програмного комітету, завідувач кафедри теоретичної фізики, професор Іван Вакарчук. Він наголосив на високих відзнаках ученого та подякував організаторам за гідне пошанування пам’яті Ярослава Дутчака. Зазначимо, що на фізичному факультеті є погруддя Ярослава Йосиповича, а одній із аудиторій присвоєно ім’я цього видатного фізика. Декан фізичного факультету, професор Петро Якібчук зазначив, що багато хто пам’ятає Ярослава Дутчака – “метра фізики металів”, який випустив у науковий світ 80 кандидатів наук.

Із пленарною науковою доповіддю про фундаментальну значимість праць Ярослава Дутчака з вивчення розплавів для сучасної нанофізики та нанотехнологій виступив професор кафедри фізики металів Степан Мудрий. Степан Іванович закцентував увагу присутніх на кількісному збільшенні учасників VI Міжнародної конференції та її географічному розширенні.
У доповіді професора Степана Муд­рого йшлося про основні фундаментальні досягнення в галузі конденсованого стану речовин відомого фізика, який закінчив фізичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У доробку Яро­слава Дутчака – понад 400 друкованих праць, 4 монографії, 10 підручників і посібників.

Ярослав Йосипович зробив вагомий внесок у розвиток наукових напрямів на кафедрі фізики металів, зокрема він вперше вивчив структуру рідких металів і багатокомпонентних сплавів, дослідив їхні фізичні властивості, запропонував новий підхід до інтерпретації структури багатокомпонентних сплавів у рідкому стані, який враховує термодинамічні функції, міжатомну взаємодію та геометричні розміри атомів. За цикл робіт “Експериментальні і теоретичні дослідження з фізики рідких металів” був удостоєний Державної премії України з науки і техніки.

Ярослав Дутчак був ініціатором й особисто брав участь у розвитку експериментальної бази та наукових досліджень на кафедрі. Так, вперше були започатковані наукові напрями з рентгенівської спектроскопії, дослідження структури і фізичних властивостей рідких металів, динаміки кристалічної гратки, електрофізичних властивостей, для глибшого аналізу структурних переходів на кафедрі були розроблені методики рентгенографії, електронної і растрової мікроскопії. На завершення свого виступу професор Степан Мудрий додав: “Представники різних фізичних шкіл будуть підтримувати розпочаті Ярославом Дутчаком дослідження, адже вони мають безпосередній зв’язок зі сучасними проблемами фізики невпорядкованих систем”.

Переконані, що сучасна фізична наука, яку творять відомі вчені Львівського університету, й надалі залишатиметься джерелом знань про навколишній світ, що є основою науко­во-технічного розвитку суспільства й водночас одним із найважливіших компонентів людської культури.

Тетяна ШЕМБЕРКО
Фото Юрія ЧАБАНА