У рамках V Львівського бібліотечного форуму 11 жовтня 2014 р. у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся презентаційний семінар «Періодика у фондах бібліотек: tenor et impetus», у якому взяли участь партнери Наукової бібліотеки з розробки програмної платформи для розвитку електронного репозитарію повнотекстових копій періодичних видань – директор компанії «Архівні інформаційні системи» Кирило Вислобоков (м. Київ), директор фірми «Інтелекс» Тарас Родцевич, представники наукових і навчальних бібліотек України. Темою обговорення стали не лише шляхи координації співпраці різних науково-інформаційних осередків у сфері створення новітніх електронних ресурсів, але й презентація реалізованого проекту.
Історія створення електронних ресурсів у Науковій бібліотеці сягає витоками кінця 1990-х рр., коли за наявних тоді технічних засобів (цифрового фотоапарата), було розпочато копіювання одного з найпопулярніших серед істориків, журналістів, політологів видання – львівської газети «Діло», неперервний вихід у світ якої до 1939 р. перетворив її на головне джерело до історії політичних відносин, господарського, культурного та релігійного життя Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Важливим стимулом до формування страхового фонду та фонду використання були й застереження щодо стану збереження документів – окислений папір швидко руйнується і потребує проведення спеціальних консерваційних заходів, яких на той час у бібліотеці забезпечено не було. Створений таким чином архів фотокопій і сьогодні доступний користувачам. У 2010 р. він став основою формування первинного електроннного репозитарію, до якого були додані й інші відфотографовані чи зіскановані копії періодичних видань, репертуар яких визначили інтереси та запити читачів бібліотеки. Новий ресурс також доступний читачам у мережі наукової бібліотеки й користується попитом завдяки не лише контенту, але й формі відображення на екрані – ефект сторінок, що гортаються, імітує процес читання оригіналу.
Досвід роботи з промоції культури читання та удоступнення унікальних ресурсів Наукової бібліотеки Університету читачам став підставою для формування ще одного успішного проекту співпраці з управліннями Львівської міської ради. У рамках проведення у Науковій бібліотеці першої мотиваційної конференції до старту Львова у програмі ЮНЕСКО «Львів – місто літератури» (21 лютого 2013 р.) було анонсовано, а з 14 жовтня цього ж року втілено спільний з Управлінням внутрішньої політики Львівської міської ради мережевий проект «Львів сто років тому». На сайті міської ради та в соціальних мережах щоденно поновлюється інформація з наданням доступу до однієї газети, опублікованої рівно сто років тому, та аналітичний огляд інших періодичних видань, друкованих у Львові. Координатором проекту є завідувач сектору бібліології Наукової бібліотеки канд.іст.н. Ігор Петрій. Таким чином, популяризація колекцій періодичних видань Університету продовжує традиції тісного зв’язку академічного та міського середовища, розширює перспективи читацької аудиторії.
Пошук моделі актуалізації фондів Наукової бібліотеки та поглиблення зв’язків в університетському середовищі зумовив створення відкритих електронних архівів – гуманітарного «Антропос» (за ініціативою Центру гуманітарних досліджень) 2008 р. і для природничих і точних наук «Еврика» 2011 р. У цьому випадку йшлося про публікацію матеріалів передусім наукової періодики, втім – і ретроспективної. Динаміка наповнення та використання відкритих архівів переконала в доцільності розвитку таких ресурсів. Окрім технічних та організаційних аспектів, ускладнення в роботі депозитаріїв виникають у випадку зіткнення інтересів авторського права – автори не завжди охоче погоджуються на архівування власних доробків, як і окремі видавництва чи видавці, тому тематика та репертуар розміщених документів визначається погодженням авторських і видавничих інтересів. Важливим досвідом у роботі з періодичними виданнями стала співпраця з 2010 р. Наукової бібліотеки з електронною бібліотекою друкованої періодики «Press Point» – Університет одним із перших в Україні отримав акаунт передплачених видань в електронній формі. Сьогодні їхня кількість сягає 23.
Однак розвиток інформаційних технологій і зростання потреб користувачів бібліотеки, як і необхідність забезпечення збереження та консервації документів на матеріалах, яким загрожує фізичне руйнування, зумовив пошуки й інших моделей копіювання та архівування документів. Так, у травні-вересні 2012 р., за ініціативою Меморіального музею Голокосту у Вашингтоні, компанія «Архівні інформаційні системи» (м. Київ) забезпечила виконання проекту оцифрування низки єврейських, українських і польських періодичних видань міжвоєнного періоду з фондів Наукової бібліотеки. У рамках проекту були забезпечені також фахові тренінги для бібліотекарів із навиків роботи зі спеціальною копіювальною технікою типу book2net.
Modus Legendi
24 жовтня 2012 р. в рамках Міждисциплінарного наукового семінару Modus Legendi «Проблеми застосування авторського права в сучасних електронних бібліотеках» відбулося обговорення досвіду у формуванні електронних бібліотек у Прибалтійських державах. Учасником семінару був заступник директора з питань оцифрування бібліотечних фондів Академічної бібліотеки Латвійського університету Валдіс Мазуліс, який висловив підтримку проектам Наукової бібліотеки і підтвердив сприяння в обміні досвідом. Згідно з угодою про співпрацю за сприяння Посольства Республіки Латвії та на запрошення організаторів представники Наукової бібліотеки Університету мали нагоди взяти участь у роботі «П’ятої школи сканування», що відбулася 27 травня – 1 червня 2013 р. у Ризі та Саулкрасти. Це міжнародний спеціалізований семінар працівників інформаційних технологій і бібліотекарів, головна увага якого зосереджена на розв’язані проблем створення, зберігання та використання електронних ресурсів у бібліотеках. На базі семінару відбувається й апробація результатів впровадження інноваційних підходів до організації обслуговування користувачів. Під час роботи семінару учасники мали нагоду ознайомитися безпосередньо з інформаційними здобутками наукових бібліотек Латвії, Литви, Білорусії, Росії, а також вивчити досвід роботи інформаційних компаній, що забезпечили створення національного репозитарію періодики Латвії (http://www.periodika.lv). Система архівування зісканованих копій дозволяє не лише забезпечити пошук за стандартизованими бібліографічними показниками, але й працювати з повнотекстовими документами, здійснювати пошук за ключовими словами чи копіювати документ у версії автоматизованої розчитки (якість якої залежить передусім від стану збереження друку, але може бути виправлена під час опрацювання). Реалізований у Латвії проект став результатом співпраці низки бібліотечних і науково-дослідних установ та фінансової підтримки ЄС – на сьогодні заархівовано майже всі періодичні видання невеликої Прибалтійської держави.
Створення електронного репозитарію Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка «Acta Diurna» стало амбітним кроком у бік формування українського національного ресурсу ретроспективної періодики. Упродовж вересня 2013 – травня 2014 р. на основі технічного завдання, сформованого співробітниками Наукової бібліотеки, за співпраці з компанією «Архівні інформаційні системи» та фірмою «Інтелекс» було створено програмне забезпечення для електронної бази повнотекстових періодичних видань.
У рамках програми Міжнародної конференції «Періодичні видання у бібліотеках як інститутах національної пам’яті», що проходила в Науковій бібліотеці 15-16 травня 2014 р. відбулася презентація електронного репозитарію українських періодичних видань 1776–1945 рр., а також круглий стіл «Національний каталог періодики: проблеми та перспективи створення». Результатом обговорень стали погодження співпраці між бібліотеками для наповнення бази даних, а також визнання необхідності створення єдиного каталогу періодичних видань України, який дозволив би ідентифікувати не лише назву, місце зберігання, але й стан збереження колекції, комплектність тощо. Уніфікована система опису сприятиме не лише активному обміну інформацією, але й дозволить бібліотекам формувати програму перспективного сканування збережених документів. Таким чином, на підставі угоди Львівського національного університету імені Івана Франка та розробника програмного продукту – «Інтелекс» постав новий ресурс університетської книгозбірні.
Назва електронного архіву періодики походить від перших відомих в історії публікацій офіційних повідомлень на табличках, що запровадив Юлій Цезар у Давньому Римі – «Acta diurna populi Romani» («Щоденні дії римського народу»), що стали прототипом майбутніх газет і журналів. Назва ресурсу вказує також користувачеві на динаміку змін – поширення періодичних видань як джерел суспільної та наукової інформації в новітню добу.
Електронний ресурс складається з двох частин – репозитарію і каталогу. У репозитарії розміщуватимуться скановані копії періодичних видань, опрацьовані спеціальною програмою, завдяки чому читач отримає можливість ідентифікувати видання за назвою, датою, місцем видання, мовою тощо. Окрім того, пошукова система дозволяє здійснити пошук за ключовими словами, які виділяються безпосередньо в тексті після здійснення пошуку по всіх, або по обраних документах ресурсу. На сьогодні опрацьовано лише кілька тисяч сторінок періодики, розроблено систему організації наповнення бази даних, здійснюються заходи для фінансового забезпечення проекту. За умови налагодження системної роботи електронного ресурсу (відкритого до співпраці з іншими бібліотечними установами), обсяг наповнення за рік може складати не менше півмільйона сторінок.
Каталог періодичних видань – частина комплексного проекту, що передбачає можливість бібліографічної ідентифікації періодичних видань, опублікованих в Україні, або українськими політичними, громадськими, культурними та релігійними представництвами за кордоном. Каталог є відкритим для наповнення ресурсом, створеним у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за співпраці з Львівською національною науковою бібліотекою України ім. В. Стефаника.
Ресурс «Acta Diurna» розгорнуто в домені Львівського національного університету імені Івана Франка: http://ad.lnu.edu.ua, де зворотній годинник відраховує час до Дня Університету, коли логотип проекту «перетвориться» у доступний для користувача електронний архів. Слід зазначити, що платформа «Acta Diurna» забезпечує широкі можливості для створення нових бібліотечних послуг і ресурсів не лише щодо давньої періодики, але й інших типів видань, і є одним із важливих кроків у здійсненні реорганізації інформаційних ресурсів Університету.
Розвиток презентованого ресурсу особливого значення набуває саме сьогодні – у добу переосмислення традиційних цінностей і глобалізаційних процесів, адже однією з невід’ємних ознак модернізації суспільства впродовж останнього століття, за слушним зауваженням творця «філософії пам’яті» П’єра Нора, є перехід до мас-медій монополії на історію. Адже головним засобом «легітимізації» події у суспільній свідомості сьогодення таки залишаються ЗМІ. Вивчення та відповідне відображення в національній аналітиці видавничих політик і тематичних контекстів ретроспективних періодичних видань є виявом не лише інтелектуального запиту на інформацію, але й засобом історичної самоідентифікації. Засобом протистояння тому, що Тімоті Снайдер у своєму виступі в Науковій бібліотеці назвав втратою зв’язку з історією у Європі та Америці, та у чому вбачає одну з найважливіших причин поразок України – в інформаційних війнах.
Василь Кметь, директор
НБ ЛНУ ім. Івана Франка