Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Перший в Україні інноваційний семінар «Евалюація освітнього простору»

Центр евалюації науково-освітніх і соціальних програм у співпраці зі Східноукраїнським національним університетом імені Лесі Українки, Інститутом соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, а також такими польськими інституціями як Міжнародна дослідницька група «Ягеллонські культурні студії» та Collegium Civitas 27-29 серпня 2014 року провів перший в Україні інноваційний семінар «Евалюація освітнього простору».
Учасником, модератором та одним із основних доповідачів на інноваційному семінарі була доктор соціологічних наук, професор кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Коваліско. За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи її нагородили міжнародною науковою відзнакою – медаллю.
– Чи можна вже стверджувати, що в Україні розпочався процес формування евалюаційної культури в освітньому просторі?
– Процес формування евалюаційної культури в освітньому просторі розпочався на мою думку ще з 2008 року, коли був створений «Центр евалюації науково-освітніх та соціальних програм» як громадська організація із фахівців у галузі соціальних наук та адміністрування. Основним його завданням є підготовка, оцінка та супровід науково-освітніх та соціальних програм, а також дослідницьких проектів, які фінансуються за рахунок державних і спонсорських коштів. Зокрема, я є одним із експертів з освітніх програм у цьому центрі.
Евалюація – наука про системне дослідження соціальних змін, діяльність з супроводу наукових і соціальних програм, яка реалізується за допомогою прийнятих  критеріїв, соціологічних інструментів і моделей оцінювання з метою їх удосконалення, розвитку або кращого розуміння, завчасного виявлення дефектів програми та їх коригування, а також з метою контролю за розподілом коштів і нематеріальних ресурсів, виділених на реалізацію програми.
– Які завдання вирішує цей дослідницький центр і хто є його партнерами?
– Основною місією цього Центру є власне формування евалюаційної культури в Україні як демократичного чинника у визначенні цінності економічних, соціальних, культурних, наукових та освітніх програм і проектів, які пропонують як внутрішні, так і зовнішні соціальні суб’єкти для виконання в Україні. Презентація досвіду й ефективних інструментів евалюації у науковому журналі «Евалюація»; консультування щодо публікацій у європейських та американських наукових виданнях.
Партнерами «Центру евалюації науково-освітніх і соціальних програм» є етносоціологічна Школа професора Володимира Євтуха, Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій педагогічного університету ім. М. Драгоманова, а також польські інституції: Міжнародна дослідницька група «Ягеллонські культурні студії» (Jagiellonian Cultural Studies) (Краків, Польща)», Collegium Civitas (Варшава, Польща) та Polskie Towarzystwo Ewaluacyjne (Варшава, Польща).
Зокрема, ці партнери за спільною згодою започатковують серію семінарів з евалюації. Перший в Україні інноваційний семінар «Евалюація освітнього простору» відбувся 27-29 серпня 2014 року на озері Світязь (Волинська область). Подальші наміри щодо проведення таких семінарів є у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, Ягеллонському університеті (Краків, Польща) тощо.
– Хто взяв участь у роботі першого в Україні інноваційного семінару «Евалюація освітнього простору»?
– У роботі Першого семінару взяли участь близько 50 провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, експертів з евалюації, лідерів освітніх громадських організацій, підприємців, журналістів, освітніх інноваторів, зокрема: польський експерт з евалюації, доктор соціологічних наук, професор Ягеллонського університету Лєшек Корпоровіч, німецький професор у сфері зв’язків з громадськістю та комунікації Морітц Гунцінгер, німецький видавець Міхаель Руісс, український учений, професор Володимир Євтух, а також представник відомого польського приватного навчального закладу Collegium Civitas Анджей Жибала.
– Які підсумки роботи польсько-українського семінару, тобто які основні його напрацювання можна репрезентувати в Україні?
– Головна ідея семінару полягала в ініціюванні процесу формування евалюаційної культури в Україні як чинника у визначенні цінності наукових та освітніх програм і проектів, які пропонуються для виконання в Україні, а також окреслення ролі евалюації в демократизації освітнього простору України.
Основними доповідачами на семінарі були польські колеги, зокрема один із провідних дослідників, відомий експерт з евалюації Лєшек Корпоровіч (доктор соціологічних наук, професор Ягеллонського Університету (Польща). Доповідач виступив із доповіддю на тему: «Наукові і практичні вартості евалюації», в якій ділився досвідом наукових напрацювань у цій сфері. А також, презентував випуск польського журналу «Animacja Zycia Publicznego» під назвою «Евалюація: від системи оцінки і контролю до суспільної зміни». Серед тематично-евалюаційних статей є стаття автора «Евалюація і її соціалізація в публічній діяльності». Також у доповіді було зазначено можливості та реальний досвід практичного впровадження оцінки освітніх програм. Йшлося й про те, що будь-які грантові науково-освітні програми, проекти проходять внутрішнє експертне оцінювання з боку експертів-евалюаторів щодо доцільності впровадження в освітній простір Польщі.
Ще один польський колега Анджей Жибала (Варшава, Польща) презентував польські практики щодо державної політики та евалюації. Йшлося про польський досвід впровадження і формування евалюаційної культури.
Німецькі колеги –доктор, Почесний професор у галузі зв’язків з громадськістю (PR) та комунікації Морітц Гунцінгер (Франкфурт-на-Майні, Німеччина) представив доповідь на тему: «Від початкового до кваліфікованого рівня на ринку праці в Європі – шанс просування у повному смислі слів: професійно, персонально, інтелектуально», а головний виконавчий директор і видавець «TOP Magazin», провідного світського журналу регіону Райн-Майн Міхаель Руісс провів майстер-клас: «Як успішно робити публічний журнал».
Вітчизняний досвід презентувала Марія Каплун (Харків, Україна), яка у своїй доповіді «Сучасні підходи до евалюації: навіщо вони українському суспільству?» чітко обґрунтувала основні теоретико-методологічні підходи в західних та українських концепціях, а також реальну можливість та перспективи їх впровадження у соціальну практику, освітній простір України.
Моя доповідь була побудована на можливості оцінювання якості, валідності магістерських програм українських ВНЗ у контексті європейської освіти. Зокрема, йшлося також про сучасний стан магістерських програм і тенденції їхньої інтеграції у світовий освітній простір. Проте слід констатувати, що, незважаючи на певні досягнення у сфері освіти, які забезпечує нова соціополітична система (демократичність, гнучкість, незаідеологізованість), у масовому вимірі освіта в Україні стала менш якісною, а переважна більшість випускників вищих навчальних закладів (особливо нових) не конкурентоспроможна на європейському ринку праці. Це зобов’язує менше говорити про власні досягнення, а щораз більше аналізувати світові та європейські тенденції реформування освіти й відповідно до цього послідовно вдосконалювати діяльність в освітній сфері.
Нагальна потреба в експертах з евалюації освітніх програм є, на нашу думку, задекларована новим законом України «Про вищу освіту», адже якість освіти контролюватиме незалежний орган Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Нацагентство потребуватиме таких фахівців, оскільки контролюватиме якість освіти у вишах, формуватиме перелік спеціальностей, розроблятиме стандарти вищої освіти, акредитуватиме спеціальності, навчальні програми, спеціалізовані вчені ради й установи оцінювання якості.
Інструментальні ресурси евалюації, специфіку пошукових електронних систем ґрунтовно розкрила кандидат педагогічних наук, директор Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Людмила Савенкова.
Окрім ключових доповідей, на інноваційному семінарі було проведено широку дискусію, форвардами якої були Морітц Гунцінгер (Франкфурт-на-Майні, Німеччина), Анджей Жибала (Варшава, Польща), Наталія Коваліско (Львів, Україна), Людмила Савенкова (Київ, Україна), Сільвія Яскула (Ломжа, Польща), Володимир Євтух (Київ, Україна), Лєшек Корпоровіч (Краків, Польща), Лариса Хижняк (Харків, Україна)
Кожен з учасників цієї дискусії долучився до обговорення таких ключових питань: евалюація як інтергалузева дисципліна; до якої міри евалюація може бути ефективною у супроводі соціальних змін у суспільстві; чи можлива реалізація евалюацїї в освітньому просторі України; евалюація versus оцінювання; ефективні інструменти евалюації, а також йшлося про перспективи розвитку евалюації в Україні.
В евалюаційному контексті були репрезентовані концепції першого в Україні наукового журналу «Евалюація», зміст якого міститиме інформацію про практичний досвід та ефективні інструменти евалюації у зарубіжному, а також вітчизняному науковому просторі. У рамках міжнародного семінару відбулася презентація науково-освітнього проекту «Етноенциклопедія», підручника контекстуального навчання «Етносоціологія», міжнародної магістерської програми освіти для дорослих спільно з Латвійським університетом тощо.
– Ви були нагороджені міжнародною науковою відзнакою – медаллю «За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи», що це за відзнака і кому її вручають?
– Усі учасники семінару отримали сертифікат, який засвідчив участь у ньому, а організатори, основні доповідачі та окремі дискутанти одержали медаль «За визначний внесок у поширення ідеї єдності Європи». Медаль Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова заснована почесною кафедрою зв’язків із громадськістю та комунікації для нагородження за визначні заслуги в поширенні європейських цінностей. Нею були нагороджені відзначені особи за просвітництво й особисті життєві досягнення в професійній діяльності, зокрема в галузях освіти, філософії, історії, культури, мистецтва, економіки і права.
– У чому суть ролі евалюації в демократизації освітнього простору України?
– Серед пріоритетних завдань розвитку евалюаційної культури, що сприятиме демократизації освітнього простору України, за підсумками першого семінару є:
•    Проведення досліджень у сфері евалюації, навчання, підготовки магістерських програм і консультування дослідницьких проектів; супровід програм і проектів, зокрема соціальних програм для молоді, які реалізуються в Україні, визначення перспектив їх соціальної та суспільної значущості.
•    Сприяння акумуляції культурного та соціального капіталу для університетів, державних, громадських, національних і міжнародних організацій з метою ефективного виконання поставлених перед ними завдань.
•    Оцінка конкурентоспроможності випускників українських університетів на вітчизняному та зарубіжному ринках праці; формування пропозицій для реалізації здобутих знань у соціальних науках, адмініструванні та практичній діяльності.
•    Супровід здобуття магістерського та докторського («Ph.D.») ступенів у зарубіжних університетах.
•    Розробка пілотних магістерських програм у соціальних науках та адмініструванні; організація навчань, курсів, тренінгів для менеджерів програм і проектів, науково-практичних семінарів, конференцій, «круглих столів».
•    Формування міжнародних та міждисциплінарних науково-освітніх і дослідницьких мереж у галузі соціально-політичних наук.
•    Сприяння реалізації освітніх та управлінських програм на регіональному та локальному рівнях у співпраці з бізнесовими, навчальними та громадськими організаціями.
Зокрема, наші іноземні партнери і колеги, які ділилися досвідом своїх країн, висловлювали готовність виступити експертами щодо реалізації зазначених вище кроків. Тому така міжнародна співпраця дасть можливість реалізувати майбутні проекти і сприятиме подальшому розвитку евалюаційної культури в освітньому просторі України завдяки впровадженню інноваційних інформаційних і ресурсних технологій; застосуванню новітніх освітніх підходів і платформ; розвитку евалюаційних інструментів оцінювання якості освіти та фахового супроводу соціальних програм; наданні імпульсу освіті через Інтернет і створення нових ефективних інтегративних освітніх мереж (систем).
– Дякую за розмову!

Розмовляв Олександр Лавринович