Зміцнення освітніх, наукових і культурних зв’язків із німецькими університетами через розширення й поглиблення існуючої співпраці між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Берлінським університетом імені Гумбольдта було скріплено підписами під п’ятирічною угодою.
В урочистій церемонії підписання угоди 10 вересня взяли участь Ректор Університету Володимир Мельник, професор Сюзанна Франк, яка представляла Берлінський університет імені Гумбольдта, а також проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марія Зубрицька, відповідальні за реалізацію проектів: доценти філологічного факультету Олена Галета, Леся Антонів; завідувач кафедри загальної і соціальної педагогіки Дмитро Герцюк і доцент Юлія Заячук; координатор проектів Erasmus Mundus і Tempus, доцент факультету міжнародних відносин Оксана Краєвська.
Виголошуючи вітальне слово, Ректор Львівського університету Володимир Мельник наголосив, що в основі концепції сучасного класичного університету лежить парадигма Гумбольдта, за якою місія університету полягає в «духовному та моральному вихованню нації», що ґрунтується на трьох засадничих принципах: єдності дослідження та навчання, академічної свободи і самодостатності кожної з наукових дисциплін.
«Коли ми говоримо про угоду з Берлінським університетом імені Гумбольдта, то акцентуємо увагу на її знаковості. Це передусім реальна співпраця, яку було започатковано кілька років тому. Нинішнє підписання угоди засвідчує наші наміри про продовження й поглиблення кооперації між нашими університетами та розширює її перспективи», – резюмував Володимир Петрович.
Згідно з підписаними документом упродовж 2014-2019 років між університетами пожвавиться академічний обмін для наукових працівників, аспірантів і студентів, зросте кількість спільних проектів і досліджень, інтенсивнішим буде й обмін інформацією про освітні та науково-дослідні програми.
Разом із угодою було затверджено трирічний робочий план, відповідно до якого до 2017 року спільно з німецькими колегами в нашому Університеті працюватимуть над втіленням кількох проектів у сферах славістики та педагогіки. Зокрема, на філологічному факультеті затверджено такі теми: «Стратегії літературної канонізації і культурна приналежність» та «Аспекти методики викладання курсу «Українська мова як іноземна», а в Інституті загальної і соціальної педагогіки – «Європейська реформа вищої освіти».
Анастасія Коник
Олена Галета:
Появі проекту «Стратегії літературної канонізації і культурна приналежність» передував рік наукової співпраці – дуже складний і насичений водночас. Попри те, що у Львові традиційно сильна школа германістів і перекладачів із німецької, попри те, що у самій Німеччині, зокрема у Берліні, уже сформувалося не одне середовище, зацікавлене українською культурою і літературою, до повноцінної співпраці ще дуже й дуже далеко. Скажімо, якщо ви збираєтеся вивчити українську мову в Німеччині, то вам майже ні з чого вибирати. У самому Берліні в жодному з університетів немає україністики в переліку спеціалізацій, тож принагідні знання доводиться «нарощувати» на якісь загальні уявлення про те, що діялося й діється на сході Європи… Усе це породжує багато непорозумінь, сумнівів і питань без відповідей, вадить у створенні спільного культурного простору.
Протягом цього року було багато розмов про Україну, про спільний європейський простір, про пошук шляхів порозуміння. Зараз як ніколи важливо не лише відтворювати літературну і загалом культурну традицію, а й усвідомлювати, на чому вони засновані. Саме тому й виникла потреба в такому проекті. Канон – хребет літератури, що забезпечує існування читацької спільноти. А це щось значно важливіше, ніж група людей, об’єднаних спільними переліками для читання, – це люди, яких єднають спільні цінності та значення. Опановуючи канон, ми, можна сказати, опановуємо «культурну граматику» й отримуємо можливість долучитися до цієї спільноти, зрозуміти її.
Канон – не лише підсумок минулого, але й засновок майбутнього. Він не вичерпується реєстром імен і творів, а визначає принципи постання й засвоєння нових культурних явищ, творчого відтворення культури. Перечитування канону – дія, яка робить літературу живою, показує, які процеси в ній відбуваються.
Розуміння літературного канону, механізмів його формування й оновлення дозволяє зрозуміти, що робить кожну культуру унікальною і що споріднює її з іншими, що зумовлює особливості культурного ландшафту, що править за основу так званого культурного громадянства.
Важливо, що сам цей проект спрямований не лише на академічні дослідження, а й на роботу зі студентами, чи точніше – роботу студентів. Адже знання передається насамперед не через підручники, а через співучасть і взаємодію. Протягом останнього року студенти-славісти Гумбольдтського університету в Берліні мали змогу слухати кілька україністичних курсів – цього не вимагала їхня офіційна програма, але цього прагнули і викладачі, і студенти. До викладання були залучені українські науковці, які на той час за різними програмами перебували в Берліні. Зокрема, один із таких курсів складався з відкритих лекцій, кожну з яких читав гостьовий дослідник, і наступних студентських семінарів. Кожна з лекцій перетворювалася на публічну подію, й подеколи з аудиторії доводилося виносити столи, аби вона могла вмістити всіх зацікавлених слухачів. Врешті, перша група німецьких студентів відвідала Україну вже на початку вересня. Після участі в літературних фестивалях у Чернівцях та Івано-Франківську, після першого знайомства зі Львовом саме ці студенти стали свідками підписання договору про академічну співпрацю між Гумбольдтським університетом в Берліні і Львівським національним університетом імені Івана Франка. Сподіваюся, це був лише початок такої співпраці, і наступним кроком стане навчальна поїздка українських студентів до Берліна і спільні літературні й літературознавчі проекти.
Леся Антонів:
Проект «Методика викладання української мови як іноземної» передбачає тісну взаємодію викладачів і студентів Львівського національного університету імені Івана Франка та Університету Вільгельма фон Гумбольдта в Берліні. Зокрема, обома сторонами заплановані навчальні практики для студентів-магістрів. Студенти ЛНУ ім. Івана Франка, які навчаються на кафедрі українського прикладного мовознавства і мають спеціалізацію «Українська мова як іноземна», мають можливість застосувати на практиці здобуті знання. Протягом двох тижнів вони викладатимуть українську мову для німецьких студентів, які вивчають слов’янську літературу та культуру. Обговорюватимуть конспекти до уроків з викладачем і своїми колегами. Студенти Берлінського університету мають також двотижневу заплановану поїздку до Львова, де зможуть зануритися в україномовне середовище, послухати лекції українських мовознавців у Франковому виші, відвідати музеї і, звичайно ж, вести міжкультурний діалог зі своїми ровесниками. У планах викладачів – проведення спільних семінарів, участь у конференціях і створення навчально-методичних матеріалів для вивчення української мови як іноземної.