Цьогоріч історичний факультет святкує своє 75-річчя від часу заснування. Саме впродовж жовтня–грудня 1939 р. було виокремлено структурні підрозділи історичного спрямування тодішнього гуманітарного факультету в історичний. Проте традиції викладання та навчання історії в Університеті сягають часів його заснування. Упродовж цієї багатовікової історії – 1661–1939 рр. можна виокремити ще декілька віх, пов’язаних із ювілейними датами.
І. 275-річчя з часу впровадження до навчальної програми Львівського університету історії як окремої дисципліни. Упродовж другої половини XVII – першої третини XVIII ст. згідно з приписами освітнього статуту ордену єзуїтів «Ratio Studiorum» (на основі якого діяв Університет), історію як самостійну дисципліну не викладали. Студенти розглядали історичну проблематику лише опановуючи мовні курси та риторику: читали праці Катона, Ціцерона, Цезаря, Салюстія, Плінія та інших античних авторів. Натомість 1739 р. під впливом інтелектуальних віянь епохи Просвітництва історію у Львівському університеті визнали окремим навчальним предметом.
ІІ. 230-річчя від заснування у Львівському університеті перших кафедр історичного спрямування. У 1784 р. на тодішньому філософському факультеті відкрили дві історичні кафедри – загальної історії (1784–1920) та допоміжних історичних наук (1784–1818).
ІІІ. 145-річчя від початку педагогічної діяльності Францішека Ксаверія Ліске у Львівському університеті. Цей видатний польський історик, майбутній професор кафедри загальної історії свою першу лекцію на тему «Новітня історія Франції: від Липневої революції 1830 р. до Наполена ІІІ у 1852 р.» як приват-доцент для студентів філософського факультету прочитав у 1869 р. Наголосимо, що Ф. К. Ліске був ініціатором створення Академічного гуртка історії Львівського університету (1873), Історичного товариства у Львові (1886), наукового часопису «Kwartalnik Historyczny» (1887). Учнями й послідовниками ученого були: Освальд Бальцер, Тадеуш Войцеховський, Броніслав Дембінський, Фридерик Папé, Александер Семкович, Станіслав Смолька, Людвік Фінкель, які згодом стали професорами Львівського університету.
IV. 120-річчя від початку викладання Михайла Грушевського у Львівському університеті. У 1894 р. на філософському факультеті створили кафедру всесвітньої історії зі спеціальним оглядом Східної Європи – першу україномовну кафедру історичного спрямування. Її професором упродовж 1894–1914 рр. був Михайло Грушевський, учень видатного українського історика Володимира Антоновича. Саме у львівський період він розпочав працю над «Історією України-Руси», сформував власну наукову школу (серед учнів М. Грушевського – такі викладачі історичного факультету Львівського університету, як Іван Крип’якевич, Мирон Кордуба, Омелян Терлецький, Іван Шпитковський).
Отже, ці дати (1739–1784–1869–1894–1939) є символічними на шляху розвитку історичної освіти й науки у Львівському університеті, адже знаменують ключові події для усвідомлення тяглості між сучасним історичним факультетом і тією традицією історичних студій, яка існувала у навчальному закладі в різні періоди. Проте історія (у розумінні як життєвих подій, так і науки) завжди рухається вперед. І впродовж 75 років існування історичного факультету в розвитку історичних студій у Львівському університеті були різноманітні тенденції. З’являлися нові викладачі, які засновували наукові напрями та школи. Змінювалися покоління, представники яких засвоювали знання, набуті попередниками, та привносили нове в дослідження й викладання історії.
Нині на факультеті є дев’ять кафедр: давньої історії України та архівознавства; новітньої історії України; історії середніх віків і візантиністики; історії Центральної та Східної Європи; нової та новітньої історії зарубіжних країн; історичного краєзнавства; археології та спеціальних галузей історичної науки; етнології; історії та теорії соціології. До структури факультету входять також кабінет спеціальних історичних дисциплін, Археологічний музей, навчально-методична лабораторія та лабораторія соціологічних досліджень. З історичним факультетом надзвичайно тісно співпрацюють три наукові інститути Львівського університету: історичних досліджень, археології та славістики.
Свідомі того, що на шляху розвитку української історичної освіти й науки буде ще багато важких випробувань, які неодміно потрібно здолати. Упевнені ж, що значний внесок у цей процес зроблять історики Львівського університету – одного з провідних інтелектуальних центрів, який береже традиції та відкритий для новацій.
Роман Шуст,
декан історичного факультету