Важливо виокремлювати з усього найголовніші речі та цінні ідеї. І не забувати про минуле, яке до вас зараз пише.
Марк Аврелій зазначав: “Нехай би ти мав жити три тисячі років, а то й тридцять тисяч, – однак пам’ятай, що ніхто не розлучається з іншим життям, аніж те, яке він оце тепер проживає. Тому чи найдовше життя, чи найкоротше, – на одне виходить”.
Основне – встигнути виконати свою місію, яка тобі призначена, і залишити життя після себе.
Те, яким воно буде – духовне чи матеріальне – не головне, важливо те, що воно проростатиме в інших і живитиме їх тими ідеями, які в нього закладені.
Все у ваших руках.
Мар’яна Бойко,
студентка IV курсу факультету журналістики
.
Вітаю вас, майбутні студенти!
Нині я, студент Університету, у дні урочистого святкування його 350-річного ювілею, пишу листа в майбутнє. Моєму поколінню випала щаслива нагода жити в незалежній Україні. Я вірю, що доля дасть нам шанс зустрітися. Настане час, коли зайду до вашої аудиторії сивочолим професором і розповідатиму про те, як багато років тому писав цього листа. Розповідатиму про події, учасником чи свідком яких був, про настрої та зацікавлення, мрії та тривоги мого покоління.
Я мрію про такий університет, де студенти та викладачі пліч-о-пліч, день за днем будували б відкрий, вільний осередок Правди і Науки.
До зустрічі в майбутньому!
Роман Яцикович,
студент V курсу історичного факультету
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне…
Ліна Костенко
Привіт, студенти, послідовники, нащадки! Надворі – перші дні холодного 2011 року. А яким Новий рік є для Вас? Цікаво, Ви також любите грати в сніжки і ліпити сніговиків, чи в умовах глобального потепління Україна перетворилася на зону тропіків?
Ми вступили в епоху змін. Виходимо з економічної кризи, готуємося до сесії, прагнемо кар’єрних звершень і особистих успіхів. Мріємо підняти статус України і всього українського, жити в багатій і розвинутій державі, бути гідними дітьми своїх батьків і нашої Батьківщини. Хочемо, щоб наші близькі завжди були здорові, наші діти зачитувалися українською книжкою, хочемо подорожувати й побачити світ, і щоб світ дізнався про нас. Ми бажаємо, мріємо, а Ви вже знатимете, чи здійснилися наші задуми. Нехай наші починання будуть для Вас джерелом натхнення. Використайте наш досвід і свої можливості в продовженні нашої спільної справи. Зробіть усе, щоб ми не хвилювалися за своє майбутнє, а ми зробимо все, щоб Ви не соромилися свого минулого!
Оля Козачок,
студентка III курсу історичного факультету
Особисто я майбутнє мого Університету уявляю насамперед не як навчання студента в університеті, а передовсім як життя студента в університеті. Студент вступає в університет не тільки для того, щоб опанувати досконало історію, філософію чи іноземні мови. В університеті він формується як особистість. Має змогу виявити свої здібності, приховані якості. Тут кожен має змогу розвиватися в тому напрямі, який йому найбільш до вподоби.
Ігор Ковалишин,
студент II курсу історичного факультету