Від античної епохи, куди сягають корені семи вільних мистецтв, крізь університетське середньовіччя та велич і вишуканість гуманізму і бароко, до модерних часів з їх генною інженерією та комп’ютерною революцією, із упевненим крокуванням до здобутків прийдешнього, саме бібліотека – класична чи електронна – є незглибимим джерелом знань та основою академічної освіти і виховання.
Заснована 1608 р., коли місто уже славилося своїми видавцями і книгозбірнями шкіл та міщан, бібліотека стала важливим осередком розвитку науки і освіти, популярним далеко за межами України. Унікальна книгозбірня, як слушно стверджували романтики, справді стала підґрунтям і початком Університету – і 1661 р., коли було видано фундаційний привілей, і 1784 р., коли формувався Йосифінський університет, і в новітніх умовах, коли, зі здобуттям Львівським університетом почесного статусу національного 1999 р., бібліотеці належить особлива роль у методичному забезпеченні навчального процесу та розвитку академічної науки. У фондах Університетської книгозбірні відображені інтелектуальні здобутки Львівської братської школи та єзуїтських навчальних закладів, видавнича продукція друкаря Івана Федорова і венеційські “Альдини”, лектури професорів та студентів XVIII–XIX ст. та праці провідних сучасних європейських учених, періодика від епохи класицизму та романтизму і найкращі зразки сучасної літератури країн Далекого Сходу, книги з бібліотек українського гетьмана Івана Мазепи та європейських монархів, найдавніший відомий гербарій та матеріали коперніканських дискусій чи філософських диспутів і публікації про найважливіші наукові відкриття й досягнення сучасної світової науки. Фонди Наукової бібліотеки поповнюються колекціями сучасних українських учених.
Надзвичайно значущою є роль Університетської бібліотеки у формуванні світогляду молодої генерації української інтелектуальної еліти. Львівський університет завжди був колискою видатних наукових злетів – адже з книг його бібліотеки виростали генії видатних математиків, фізиків, хіміків, біологів, істориків, філологів, дослідження яких стали світлим орієнтиром не лише для національної, а й світової академічної науки. І саме вони сприяли налагодженню плідних інтелектуальних відносин та природній інтеграції європейського науково-освітнього простору, взаємозбагаченню результатами та набутками наукових досліджень.
Наукова бібліотека Університету стала колискою для багатьох світочів української та зарубіжної культури і науки, дала початок науковим школам та напрямам, які зберігають актуальність до сьогодні. Адже серед читачів книгозбірні були П. Лодій, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Б. Радзішевський, Ф. Циркель, А. Реман, І. Франко, М. Грушевський, В. Щурат, Я. Парнас, І. Свєнціцький, Ф. Колесса, М. Возняк, С. Банах, Г. Штейнгауз, Є. Лазаренко та ін.
Упродовж тривалої 400-літньої історії бібліотечні фонди зазнавали численних змін та часто невиправданих втручань, спричинених обставинами часу – воєнні лихоліття, пожежі та руйнування, переміщення фондів у нові будівлі. Кожна подія закарбувалася в долі рукописів, інкунабул, стародруків, залишила свій слід у збереженні бібліотечних пам’яток. Гідним вшануванням вагомої ролі книгозбірні на державному рівні стало визнання 2008 р. низки колекцій Наукової бібліотеки Університету національним надбанням України.
Дієвою є позиція Наукової бібліотеки Університету і в сучасних інформаційних процесах – формуванні новітніх систем обслуговування читачів з використанням радіочастотних технологій та світового досвіду формування електронних репозитаріїв. На базі бібліотеки розроблено відповідне програмне забезпечення, що дало змогу користуватись електронною мережею каталогу. Окрім того, формуються відкриті електронні архіви (зокрема, спільно з Центром гуманітарних досліджень гуманітарного архіву “Антропос”). Співробітники Наукової бібліотеки моніторять електронні ресурси, забезпечуючи тестові періоди, а в разі потреби – повний доступ до наявних баз даних. Статистика використання наших бібліотечних ресурсів засвідчує високий рейтинг, а отже – і їх якість. Тому висловлюю переконання, що унікальні колекції та навчальні ресурси нашого Університету знайдуть нове життя і в нескінченності віртуального простору.
Василь Кметь