Серед кам’яних мовчазних будинків і гамірних вулиць стародавнього Львова заховався зелений куточок, який у будь-яку пору року здатний причарувати своєю красою. Однією з таких рукотворних перлин є Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка – один з найдавніших садів в Україні.
Заснував Ботанічний сад у 1852 році професор Г. Лобажевський на території старого саду монастиря отців Тринітаріїв (вул. Кирила і Мефодія, 4). Саме тут було закладено дендропарк в англійському стилі, збудовано теплиці та високу оранжерею з високим каркасом, створено колекцію квітниково-декоративних рослин та рослин місцевої флори. Живими свідками тих далеких часів і подій є тис ягідний, заввишки 12 м, велетенський горіх чорний, а також архітектурні споруди середини ХІХ ст., що створюють камеральний куточок у серці міста.
Стара ділянка саду є зразком садово-паркового мистецтва кінця ХІХ–ХХ ст. Планування дендропарку відображає прийоми створення різноманітних паркових груп і окремих насаджень. У ньому прекрасно почуваються і дерева наших лісів, і екзоти: сосна Веймутова північноамериканського походження, заввишки понад 20 м; тис ягідний, котрий доживає до 2 тисяч років. Цей чудовий “довгожитель” з цінними фітонцидними властивостями зрідка трапляється в Карпатах. Чимало в дендропарку магнолій. Несила відвести очей від тюльпанового дерева в час його цвітіння. Його батьківщина – гори Аппалачі. Квітки тюльпанового дерева нагадують магнолію. Вся рослина густо вкривається жовтогарячими квітами у червні, навколо розливається ніжний аромат цього заокеанського дива. Привертає увагу відвідувачів багрянник японський. Особливо вражає листя цієї рослини, здатне змінювати свій колір від багряного навесні до золотистого восени. У дендрарії росте китайська метасеквойя гліптостробусовидна – родичка знаменитих каліфорнійських секвой, струнке дерево з красивою вузькопірамідальною кроною, а також чимало декоративних кущів.
У 1911 році для потреб Ботанічного саду Університет придбав нову ділянку на східній околиці міста, поруч із Личаківським цвинтарем на місці колишнього маєтку Ігнатія Цетнера (вул. Черемшини, 44). Саме з цією ділянкою пов’язана нова хвиля розквіту Ботанічного саду, оскільки тут планували створити сад-музей флори Галичини. Нерівний рельєф, ставок, заболочені долини, численні схили і сухі підвищені плато дали змогу штучно сформувати фрагменти природної рослинності. До початку Другої світової війни тут було зібрано близько 2 тис. видів рослин природної флори і частково створено рослинні угруповання за типом природних. Архітектурно-планувальна організація цієї ділянки Ботанічного саду структурно розділила його територію на 40 куртин.
У новій частині саду цінними є експозиції місцевої флори, рослини в яких групують за екологічним принципом. Для цього тут штучно створено ділянки з різними екологічними умовами для культивування рослин боліт, водойм, гір, степів, лук, чому, значною мірою, сприяв нерівний рельєф, а також наявність великого штучного ставка в нижній частині Ботанічного саду. Завдяки вдалому плануванню тут ростуть і вихідці з Карпат – рослини скель і альпійських лук, серед яких найбільш відомий едельвейс – символ кохання і вірності; і водні рослини, серед яких найкрасивішими є латаття – “водяні лілії”, які влітку милують око білими, рожевими, жовтими, червоними та вишневими барвами. Тут укладено також ботаніко-географічні зони Карпат, Поділля, Полісся, Кавказу та інші. Дендропарк прилягає до фрагмента природного лісу (північно-східна межа поширення буку). Окрасою парку є форми ялини європейської: компактна, карликова, прутовидна, ялина Шренка, декілька видів сосен: сосна жовта, гімалайська. Серед дерев-екзотів вражає своєю величчю вічнозелений секвоядендрон гігантський родом з Північної Америки. У весняний період зачаровують різноманітною гамою кольорів квітучі рододендрони, яких тут понад 100 таксонів.
Яскравістю та розмаїттям кольорів захоплюють також колекції квітниково-декоративної флори. Окрасою саду є високодекоративні форми з махровими квітами: підсніжник білосніжний, роман благородний, анемона японська, строкато- або смугастолисті рослини: барвінок, яглиця, гости. Вражає монументальний далекосхідний гадючник камчатський, роджерсії з орнаментальними листками і вишуканою пухнастою волоттю, язичники – з жовтими суцвіттями-стрілами та пурпуровими листками. Навесні зачаровує відвідувачів розмаїття тюльпанів, гіацинтів та півників, в убранстві яких зібрані всі барви веселки. Улітку розкішною гамою кольорів ваблять до себе троянди. Восени тішать око яскраві та урочисті жоржини.
У центрі Ботанічного саду височіє 24-метровий оранжерейний комплекс, скляні верхівки якого проглядаються з усіх навколишніх вулиць. Він складається з трьох високих оранжерей загальною площею 1250 м2. Тут зібрано чимало екзотичних тропічних та субтропічних рослин – вихідців з Африки, Південної Америки, Австралії, Середземномор’я. На зовсім невеликій території можна ознайомитися з представниками і пустель, і вологих тропічних лісів, а також із бананами, пальмами, оливками, лавром та іншими, відомими нам лише з малюнків, теплолюбними рослинами.
Особливу цінність становлять тропічні та субтропічні рослини, вік яких сягає понад 100 років. Серед найцінніших рослин колекції – 150-річний агатіс Броуна; араукарія Бідвіла, вік якої – близько 100 років; група саговиків, що їх утримують у колекції понад 100 років, зокрема саговик равликовидний, саговик похилий, діоон їстівний; 125-річний фінік канарський та хризофілюм пануючий. Деякі з них ростуть у колекції ще від часу її заснування.
Сьогодні Ботанічний сад займає площу 18,5 га і територіально розміщений на двох ділянках: на вул. Черемшини, 44 (16,5 га) і на вул. Кирила і Мефодія, 4 (2 га). У ньому зібрано близько 4000 таксонів рослин флори України і світу, які згруповані в колекціях, розташованих на території за систематичними і ботаніко-географічними принципами. Вони є доброю експериментальною базою для проведення науково-дослідної роботи в підготовці спеціалістів-біологів та об’єктом для екологічного виховання населення.
Андрій Прокопів,
Любов Борсукевич
Фото Ярослава Табінського
та з архіву Ботанічного саду