13 січня 2015 року в Педагогічному коледжі відбулось чергове засідання Школи молодого викладача, яке цього разу було зосереджене довкола проблем мовленнєвої компетентності педагогів та індивідуально-диференційованих підходів у роботі зі студентами.
Розпочала роботу школи методист коледжу Романа Михайлишин, зазначивши, що дирекція коледжу кілька років тому відновила діяльність школи молодого викладача.
У вступному слові директор коледжу доцент Зоряна Ленів наголосила на актуальності проблематики засідання, зокрема щодо мовленнєвої компетентності педагогів, які вже працюють на викладацькій роботі, а також на важливості формування мовленнєвих компетенцій у майбутніх учителів, адже «сьогодні вкрай необхідно усвідомлювати значущість слова та його впливу на вихованців». «У теорії та практиці мовленнєвої культури питання мовленнєвої компетентності педагога потребує вдосконалення теоретико-методологічних засад і поширення результатів досліджень у цій царині знань в університетській освіті», – зазначила директор коледжу.
Зоряна Павлівна зосередила увагу учасників засідання на тому, що погляди видатних педагогів і психологів Л. Виготського, І. Зимньої, І. Зязюна, О. Леонтьєва, В. Семиченко та багатьох інших, а також наших науковців, які займаються даною проблемою Г. Крохмальної, Л. Мецевко-Бекерської, М. Стахів, Л. Турівненко, єдині в тому, що мовленнєва компетентність є важливою складовою педагогічної майстерності. Звичайно, що педагогічна майстерність передбачає володіння методами диференційованого навчання та індивідуального підходу в роботі зі студентами-педагогами.
Викладач сучасної української мови, автор навчально-методичних посібників «Сучасна українська літературна мова» та «Українська мова професійного спрямування» Галина Крохмальна представила учасникам семінару мультимедійну презентацію «Мовленнєва компетентність педагога: специфіка, недоліки, шляхи удосконалення». Доповідач порушила питання мовної і комунікативної компетенції, зокрема продемонструвала можливі шляхи формування професійної мовнокомунікативної компетенції педагога. Окрему увагу присутніх було зосереджено на понятті мовної норми та її видах. Особливе зацікавлення в учасників семінару викликав розгляд прикладів порушення мовних норм і пояснення ситуацій, що у зв’язку з цим виникають у навчальному процесі. Це сприяло жвавій дискусії та активному обговоренню доповіді. Наприкінці Галина Крохмальна окреслила шляхи вдосконалення мовної компетенції викладача в сучасному навчальному процесі, скерувавши учасників семінару до низки мовознавчих досліджень у сфері культури мовлення та мовленнєвого етикету педагога.
Леся Кос, викладач теорії та методики розвитку рідної мови дітей, завідувач відділення дошкільної освіти, розкрила теоретичні засади диференційованого навчання й індивідуального підходу в роботі зі студентами. У доповіді звернула особливу увагу на сучасну типологію студентів, яка орієнтує викладача на врахування інтелектуальних задатків, рис характеру й темпераменту; прогноз психологів щодо особливостей поведінки студентів різного типу темпераменту і розвиток цих особливостей в організації навчально-пізнавальної діяльності; представила формули за Д. Дзвінчуком, які доцільно використовувати викладачеві у практичній діяльності зі студентами – носіями різних типів темпераменту. Доповідач проаналізувала проблеми індивідуалізації навчання у вищій школі, взявши за основу дослідження науковців, зокрема, зупинилася на 11 типологічних групах студентів, які виокремив В. Лісовський.
Про способи цілеспрямованої диференціації за І. Клігманом; форми диференційованого навчання; гетерогенне та гомогенне диференційоване навчання за П. Сікорським; критерії типологічного групування йшлося у виступі Оксани Колобич, викладача психології, голови циклової комісії викладачів фахових дисциплін дошкільної освіти висвітлила. Викладач наголосила на необхідності проведення системемної роботи з розв’язання диференційованих завдань, зокрема за рівнем складності змісту, операційним вмістом, пізнавальною самостійністю. Відзначила, що однією з необхідних умов ефективного застосування диференційованих завдань є забезпечення їх дидактичної підготовки в межах державних стандартів за варіативності способів засвоєння дидактичних знань і вмінь. Оксана Петрівна звернула увагу слухачів на систему оцінювання результатів диференційованого навчання.
Досвідом роботи з питань впровадження в навчально-виховний процес мовленнєвої компетентності педагога, диференційованого навчання та індивідуального підходу поділилися: Ірина Субашкевич, викладач психології коледжу, старший викладач кафедри початкової та корекційної освіти філологічного факультету, Надія Шарко, викладач основ природознавства з методикою, Романа Михайлишин, викладач педагогіки, старший викладач кафедри початкової та корекційної освіти філологічного факультету, Іван Нестер, викладач філософії, заступник директора з навчальної роботи.
За матеріалами виступів доповідачі розробили методичні рекомендації для слухачів школи.
Зоряна Ленів,
Романа Михайлишин