Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Стратегія розвитку науки в Університеті

Міністерство освіти і науки України задекларувало курс на інноваційний розвиток вищих навчальних закладів, який став пріоритетом і для Львівського національного університету імені Івана Франка. Реалізація вказаного плану потребує чималих зусиль і відповідного стратегічного концепту, що базуватиметься на принципах відкритості, прозорості, системності і, передусім, науковості й доступності. Запорукою успішного функціонування та конкурентоздатності вишу в сучасних реаліях, безперечно, є розвиток науки в Університеті. Детальніше про те, з чого починається наука в Університеті, джерела фінансування наукових проектів, входження фахових університетських видань до наукометричних баз Scopus та Web of Science, розповів проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор Роман Гладишевський.
– З чого чи з кого, на Вашу думку, починається наука в нашому Університеті? Чим пишається Львівський університет?
– Трьома наріжними каменями науки у Львівському національному університеті імені Івана Франка можна вважати наукову школу, лабораторію та студентство. Саме такий симбіоз досвіду, інструменту та креативності забезпечує створення якісного продукту. В Університеті на сьогодні функціонує декілька наукових шкіл, які є унікальними в Україні та добре відомими у світі. Найталановитіші студенти розпочинають свої дослідження в цих школах із перших років навчання в Університеті, а згодом поступово стають повноцінними членами академічної спільноти.
Ми не маємо права відставати від світових тенденцій у науці, тому важливим є проведення спільних досліджень із провідними світовими науковими центрами. Треба вивчати та переймати їхній досвід, систематично проходити стажування за кордоном. Зокрема, аспіранти для поїздки за кордон можуть скористатися (виграти на конкурсній основі) низкою ґрантів від міжнародних організацій. Водночас, ми повинні залучати відомих закордонних учених до викладання спеціальних курсів для магістрів та аспірантів. Особливої уваги потребує стратегія підготовки докторів наук в Університеті.
Що ж до науково-технічної бази, то її, безумовно, треба систематично оновлювати. Важливим фінансовим джерелом для цього повинні бути спонсорські надходження, а сучасні унікальні прилади можна використовувати у співпраці із закордонними партнерами.
– Розкажіть про ті цілі та пріоритети розвитку науки в Університеті, які вважаєте першочерговими та найосновнішими!
– Наукова спільнота нашого університету зараз веде активну роботу над розробкою стратегії розвитку Університету щодо наукової та інноваційної діяльності. Запорукою успішного розвитку наукової діяльності університету є об’єднання зусиль провідних фахівців у своїй галузі. У нашому Університеті склад наукового штату дозволяє стверджувати про високий рівень і конкурентоздатність наукових результатів. Прийнятною формою такого об’єднання є, на мою думуку, створення науково-дослідних інститутів при Університеті – наприклад, зо два інститути природничого напряму, інститут гуманітарного спрямування, інститут у галузі точних наук, інформаційних технологій. Науковці фізичного факультету, частини хімічного факультету та факультету електроніки можуть об’єднати свої зусилля для створення нових функціональних матеріалів. У сучасних реаліях важливий акцент повинен бути зроблений саме на розвиток матеріалознавства. Запорукою успішного функціонування таких інститутів буде належне фінансування.
– Львівський національний університет імені Івана Франка має потужні наукові школи, які славляться своїми академічними традиціями в усьому світі. Однак обмежене державне фінансування, яке спостерігалося останнім часом, дуже «вдарило» саме по науці. У чому Ви вбачаєте подолання цього кризового для науки періоду?
– Теперішня складна ситуація в державі не може не позначитися на фінансуванні науки. Проте вже можна стверджувати, що ми отримали обсяг державного фінансування, який дозволить не припинити проведення наукових досліджень. Ба більше, вдалося укласти угоду із закордонною компанією, яка співпрацює з українськими науковцями, про надання ґранту – благодійних коштів на проведення фундаментальних досліджень у галузі природничих наук для молодих учених.
– Розкажіть детальніше про джерела фінансування наукових проектів, над якими працюють в Університеті?
– Фінансування дослідницьких робіт повинне здійснюватися принаймні з двох джерел: базове фінансування за рахунок МОН України та додаткове, з надією, що навіть більше за обсягом, – за рахунок зовнішніх коштів. Це слугуватиме додатковим стимулом до участі в різних програмах, конкурсах на ґранти чи стипендії, що дозволятиме виводити дослідження на якісно новий рівень, що своєю чергою сприятиме залученню додаткових коштів. Розподіл коштів, у будь-якому випадку, повинен відбуватися на конкурсній основі.
– На Вашу думку, з якого періоду повинен розпочинатися процес формування особи як науковця?
– Щодо формування висококваліфіковного фахівця-науковця, то це довготривалий процес, який варто розпочинати ще зі шкільної лави. Як приклад, наведу досвід кафедри неорганічної хімії. З метою популяризації хімічних знань і виявлення талановитих учнів щорічно проходить конкурс для школярів «Кристали майбутнього». Серед основних завдань, які ставлять перед собою організатори конкурсу, залучення учнів до поглибленого вивчення хімії, формування у них науково-дослідницького світогляду, створення належних умов для самореалізації юних науковців, підтримка обдарованих школярів. Для студентів, аспірантів і молодих учених працівники кафедри проводять школу «Сучасні дифракційні методи структурного аналізу». Ми пишаємося тим, що наші вихованці представляють свої здобутки на Міжнародній конференції з кристалохімії, яка відбувається що три роки у Львові та збирає провідних учених з усього світу.
– За результатами рейтингу вищих навчальних закладів України, за даними наукометричної бази Scopus, станом на 22 грудня 2014 року Університет увійшов до трійки лідерів. Розкажіть детальніше, які наукові галузі у Львівському університеті сприяють таким високим рейтинговим результатам? Як, на Вашу думку, іще можна покращити показники цитованості статей, опублікованих у наукових видання?
– Справді, Львівський університет входить до трійки лідерів в Україні за кількістю посилань у наукометричній базі Scopus, за кількістю цитувань, а також за сумарним індексом Гірша. Останній дозволяє одночасно оцінити продуктивність і цитованість друкованих праць, враховує як кількісні, так і якісні характеристики наукового продукту. Такий показник вказує на те, що наші праці є актуальними та затребуваними серед інших фахівців. Передумовою до покращання цих показників передусім є проведення добротних нау­кових досліджень, грамотне оформлення результатів у наукові статті чи монографії та представлення цих результатів у провідних виданнях. Найбільш вагомим індикатором якості проведених досліджень є публікація результатів у виданнях з імпакт-фактором. 2014 року працівники Університету опублікували 256 статей у таких виданнях. Майже половина з них вийшла з хімічного та фізичного факультетів. Належно представлені також механіко-математичний і біологічний факультети та факультет електроніки.
– Цікавить також питання про входження фахових університетських видань до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Які ж статті та наукові праці мають перспективу потрапити до вказаних вище баз? Зазвичай, там містяться розвідки та дослідження з природничих і точних наук. А як щодо гуманітарних?
– Коли йдеться про наукометричні бази, не можна обмежуватися лише природничими чи точними науками. Для прикладу, наукометрична база Scopus містить публікації за чотирма напрямами: науки про життя, науки про здоров’я, природничі науки та суспільні науки. У відомій базі наукових публікацій ScienceDirect частка статей із суспільних і гуманітарних наук становить 17,3%. Тобто хибно говорити про тотальне превалювання досліджень у галузі природничих наук. У світлі сьогоднішніх подій інтерес до України у світі в сфері соціальних і гуманітарних досліджень є винятковим. Нашим зав­данням є донести результати власних досліджень до світового співтовариства. Одним із ймовірних бар’єрів на цьому шляху може стати механізм комунікацій. Тому для розширення читацької аудиторії ефективним інструментом є публікування статей або їхніх розгорнутих анотацій англійською мовою. Проте інтегрування наших досліджень у світові тренди не виглядає непосильним завданням. Слід окреслити пріоритетні напрями наукових досліджень, для яких введення університетських видань у міжнародні бази є першочерговим зав­данням. І в подальшому – виконувати всі вимоги до рейтингових видань: своєчасний випуск, процедура незалежного рецензування, наявність зручної електронної версії видання, введення до складу редакційних колегій закордонних фахівців.
Нашим завданням є збагачення нау­кових традицій, розвиток перспективних наукових напрямів. Переконаний, що спільними силами докладемо всіх зусиль для додаткового фінансування через програми, ґранти та стипендії для подальшого розвитку на благо української науки.

Розмовляла Уляна Барановська