Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Премія Президента України – вченим-хімікам Університету

Доцент кафедри неорганічної хімії Олексій Павлюк, науковий співробітник цієї ж кафедри Іван Тарасюк та викладач Природничого коледжу Юрій Сливка стали лауреатами премії Президента України 2014 року. Результати їхніх досліджень – вагомий внесок у світовий доробок у галузі неорганічної хімії.
Як розповів доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, проректор із наукової роботи нашого Університету Роман Гладишевський, молоді науковці отримали найвищу нагороду України для молодих учених. «Приємно, що це не перша нагорода працівників кафедри неорганічної хімії, які вже мають три державні премії в галузі науки і техніки, а також є лауреатами премії Верховної ради для молодих учених», – з гордістю розповідає Роман Євгенович. 
У міжфакультетській лабораторії на хімічному факультеті, на «кухні», де лауреати провели багато часу над своїми дослідженнями, науковці розповіли про те, як створюювали свої наукові відкриття.
«За допомогою спеціального приладу – диференціального скануючого калориметра – ми вимірювали певні зміни в речовині під час нагрівання. Цікаво, що, нагріваючись, вона змінює свою масу. Це дозволяє визначати певні характеристики процесів нагрівання й охолодження чи будь-які інші зміни, – зазначає Олексій Павлюк. – Ще один прилад, яким ми послуговувалися – це порошковий дифрактометр. Він призначений для визначення кристалічної структури речовини. Це левова частка роботи, адже ми працювали власне над кристалічними структурами ком­плексів інтерметалічних сполук міді та срібла й встановили їх. Крім того, для визначення кристалічної структури сполук у роботі використовували рентгенівське проміння. Згодом, провівши всі досліди і маючи цілісну дефракційну картину, змогли визначити будову речовини на молекулярному рівні, і те, в який спосіб розташовані атоми. У цьому й полягало наше основне завдання – знаючи наперед структуру, можна передбачити властивості матеріалу. Досліджуючи речовини, співпрацювали також з іноземними науковцями, зокрема з Польщі та Німеччини», – розповідає про методику дослідження Олексій Вікторович.
«Крім того, важлива частина нашої роботи полягала в одержанні насичених похідних органічних циклічних і нециклічних сполук. Цікаво, що в результаті дослідження ми отримали не тільки координаційні сполуки, а також так звані «бі-комплекси» – клас координаційних сполук, у яких кратний зв’язок здатний координуватися з іоном перехідного металу. Викори­стовуючи унікальний запатентований метод змінно-струмного технічного синтезу та підходи кристалічної інженерії, отримали ряд «бі-комплексів» з унікальними, досі невідомими фрагментами. Тоді провели ґрунтовний кристалохімічний аналіз цих сполук і низки інших дослідів і запропонували винайдені сполуки для медицини», – поділився деталями процесу дослідження Юрій Сливка.
«Моя частина роботи стосувалася інтерметалічних сполук з міддю та сріблом, які є у сплавах, що широко використовують у промисловості, – розповідає Іван Тарасюк. – Було цікаво подивитися, чи можна знайти в них щось нове та встановити нові властивості через дослідження кристалічної будови речовини на атомарному рівні. Ми з колегами простежили, що системи зі сріблом мають тенденцію до утворення твердих розчинів. Натомість си­стеми з міддю мають більшу кількість сполук. Отже, можна стверджувати, що завдяки особливостям будови цих речовин, наші інтерметалічні сполуки можуть використовуватися також у матеріалах для енергоощадних технологій. Варто зазначити, що частину роботи ми виконали із закордонними вченими. У рамках річного стажування в Німеччині, я теж мав можливість активно долучитися до роботи над дослідженням», – розповів Іван Іванович.
Варто зазначити, що цьогоріч кафедра неорганічної хімії відзначає 120-річчя від часу заснування. Під час відкриття семінару з нагоди цієї пам’ятної для нас дати доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, проректор із наукової роботи Роман Гладишевський зазначив: «120 років тому, 1895 року, відбулися три знакові для науки події: було засновано кафедру неорганічної хімії, започатковано Нобелівську премію та винайдено у Вюрцбурзькому університеті х-промені. Цей університет Німеччини зараз є одним із головних партнерів Львівського університету як в освітньому процесі, так і в науковій діяльності».
«Говорячи про здобутки кафедри неорганічної хімії, варто згадати Львівську кристалохімічну школу, яка була започаткована 1959 року й до сьогодні підготувала 900 спеціалістів і магістрів кваліфікації «Кристалохімія». Кожен шостий випускник кафедри став кандидатом або доктором наук. Ця школа не обмежується тільки кафедрою, Львовом чи Україною. Це також світ, адже наші випускники працюють у багатьох іноземних інституціях. Співробітники кафедри, які стали лауреатами премії Президента, працювали над синтезом нових речовин, які містять мідь і срібло. Синтезувавши низку таких речовин, визначили їхню кристалічну будову, встановили окремі фізичні та хімічні властивості й запропонували ці сполуки як основу для матеріалів сучасної техніки та медикаментів», – розповів Роман Гладишевський.
Проректор висловив певність, що результати досліджень наших учених найближчим часом здобудуть світове визнання. Однак для цього потрібна добра наукова база, обладнані лабораторії, доступ до сучасних баз даних, а також досвід учителів і креативність молоді. «В Університеті є низка нау­кових шкіл, які проводять дослідження за пріоритетними світовими напрямами науки. Важливо, щоб ці дослідження досягли світового рівня та відповідали світовим критеріям. Тому наш наступний крок – отримати Нобелівську премію», – поділився своїм баченням перспективного розвитку нау­ки у Львівському університеті ­Роман Євгенович.

Ірина Кузьма
Фото Уляни Барановської