З нагоди відзначення 201 річниці від дня народження Тараса Шевченка в Дзеркальній залі Університету відбулась презентація книжок «На вшанування Великого Кобзаря». Під час заходу були представлені видання «Тарас Шевченко і Галичина» (упорядник і редактор Феодосій Стеблій), «Шевченкознавчі студії» Феодосія Стеблія та факсимільне видання «Щоденника» Тараса Шевченка.
«Ми раді, що маємо таких славних ентузіастів, які щоденно збагачують української культуру науковими розвідками про Тараса Шевченка. Нині, як ніколи, мусимо вчитуватись у вірші українського Пророка, студіювати його спадщину, бо без Шевченка не буде ні нас, ні України», – зазначив модератор заходу, професор Богдан Якимович, закцентувавши увагу на важливості популяризації Шевченкової спадщини в час, коли на території України ведуться військові дії.
З вітальним словом до учасників презентації звернувся Ректор Університету, професор Володимир Мельник: «У цій залі сьогодні зібрались представники різних інституцій – Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Всеукраїнського спеціалізованого видавництва «Світ», викладачі та студенти Львівського національного університету імені Івана Франка – у цьому об’єднанні є промовиста відповідь на виклики часу. Я переконаний, що лише спільними зусиллями ми зможемо гідно виконати Шевченкові заповіти».
«Роботу Феодосія Стеблія без перебільшень можна назвати поступом у галузі Шевченкознавства. Вдаючись у біографію цього видатного дослідника, зауважу, що ідейним натхненником Федосія Івановича був знаний історик, академік Іван Крип’якевич. Однак ще до знайомства з Іваном Петровичем Феодосій Стеблій співав у шкільному хорі твори Тараса Шевченка, у шкільній постановці зіграв роль Тараса Григоровича, тогочасне прочитання Шевченка додавало оптимізму й сили, щоб жити в непросту радянську добу», – розповів директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професор Микола Литвин. Микола Романович зауважив, що презентовані видання – це гідний результат багаторічної дослідницької роботи Феодосія Стеблія.
Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір привітав директора видавництва «Світ» Ігоря Мельника з реалізацією проекту – виходу в світ факсимільного видання «Щоденник» Тараса Шевченка. Слова глибокої вдячності та пошани Роман Михайлович адресував Феодосію Стеблію «за значний вклад у розвиток шевченкознавчої науки».
«Факсимільне видання «Щоденника» Тараса Шевченка є продовженням давньої традиції видавництва «Світ». Упродовж десяти років ми активно працюємо над популяризацією Шевченкового слова та слова про Шевченка», – розповів директор видавництва «Світ» Ігор Мельник. Він ознайомив учасників заходу зі змістовим наповненням презентованої книги, звернувши увагу на те, що деякі тексти в книзі подано російською мовою. «Традиційно, публікуючи щоденники як приватні записи конкретної особи, ми зберігаємо оригінальну мову письма автора. У журналі Тараса Шевченка є чимало записів російською мовою, це зумовлено царською забороною «малювати і писати українською мовою», а також російськомовним оточенням Тараса Григоровича під час перебування у засланні», – пояснив Ігор Мельник. «Щоденник» дозволяє створити повноцінний образ Тараса Шевченка, зокрема як людини зі земними почуттями й недоліками та, безумовно, геніальної», – резюмував директор видавництва «Світ».
Історик Феодосій Стеблій ознайомив учасників заходу з книгою «Тарас Шевченко і Галичина», яка є свідченням зацікавлення галичанами постаттю Великого Генія. «Першими серед галичан, хто знайомить із творчістю Шевченка та активно її популяризує були діячі товариства «Руська Трійця» – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, а також їхній товариш Микола Устиянович. Згодом належну оцінку творчій спадщині Тараса Шевченка дали Володимир Барвінський, Іван Франко, Василь Щурат, Богдан Лепкий, Іван Крип’якевич і багато інших. Незрівнянний культ Тараса Шевченка був створений на теренах Західної України», – розповів Феодосій Іванович.
«Рукопис завжди дає більш предметне уявлення про особистість і про історичну епоху її життя. Завдяки цим рукописам ми краще можемо змалювати для себе образ Тараса Шевченка», – зауважив письменник, громадський діяч Роман Лубківський. Факт виходу праці «Тарас Шевченко і Галичина» Роман Мар’янович назвав «феноменом вшанування Шевченкіани в Галичині» і запропонував продовжити багатовікову традицію укладанням хроніки галицької Шевченкіани.
Зі словом вдячності звернувся до Феодосія Стеблія академік Академії наук вищої школи України, професор Олег Шаблій. Він побажав Феодосію Івановичу здоров’я, сили й творчої наснаги до подальших звершень на науковій ниві.
Про Тараса Шевченка як академіка Петербурзької академії мистецтв розповів академік Академії інженерних наук України, професор Степан Гунько: «Тарас Шевченко належить до тих особистостей, які заслуговують на світове пошанування самою сутністю своєї діяльності. Попри столітні дослідження його спадщини, є ще чимало невідомих, а подекуди й забутих сторінок із життя Великого Українця. Це ж стосується й Шевченка-академіка. Мало кому відомо, що Тарас Григорович був першим у світі, хто зробив сюжетні ілюстрації до літературних творів, за що й отримав у 1860 році звання академіка».
Шевченкове безсмертне слово було й залишається ключем поступу української державності, джерелом формування національної ідеї та скарбницею народної традиції. Попри важкі випробування, які сьогодні випали на долю України, ми намагаємось гідно виконувати Шевченкові заповіти.
Уляна Барановська
Фото Олега Вівчарика
та Василя Рогана