Андрей Шептицький – видатний церковний, громадський, культурний діяч, який став знаковою постаттю для української історії, символом міжконфесійного порозуміння та суспільної консолідації. У пам’яті своїх сучасників Митрополит Андрей постає як щира, відкрита та водночас скромна людина з глибокою вірою в Бога і людей. На пошанування цієї величної постаті та в рамках святкування 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького в Університеті уже відбулась низка заходів.
Відзначення цієї пам’ятної дати університетська спільнота розпочала з лекторію, що відбувався на філософському факультеті. Першу лекцію із циклу на тему: «Роль сім’ї у формуванні особистості» (за творами Митрополита Андрея Шептицького) прочитав доктор богослов’я, отець Богдан Тимчишин. В основу дослідження лектора лягли твори Андрея Шептицького «О супружестві», «Християнська родина» та пастирське послання «До моїх улюблених гуцулів», у яких Митрополит розмірковує над духовними проблемами молодих сімей. За словами о. Богдана, ключовим завданням, яке ставив перед єпископами Митрополит Андрей, було плекання сім’ї та родини згідно з Божими заповідями. Доповідач вважає, що «в основу вчення Митрополита ліг його власний досвід, здобутий у сімейному колі. Вихований у багатодітній сім’ї, де панувала любов, підтримка, взаєморозуміння та повага, він, як ніхто інший, усвідомлював значення цих слів і намагався передати їх своїй пастві». Митрополит Андрей порівнював формування щасливої сім’ї із будівництвом: «Хата повинна бути звернена до Сонця». У цій метафорі хата – це щаслива сім’я, а Сонце – Бог, до якого повинно бути звернене все живе на землі. Ще однією визначальною рисою, якою мають послуговуватись чоловік і жінка, творячи сім’ю, є любов. «Якщо батьки сповна віддаватимуться своїм дітям, то таку ж відповідь вони отримають таку ж відповідь», – переконаний доповідач.
Чергову лекцію із циклу «До 150-річчя від дня народження Митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея» на тему: «Соціально-філософські погляди Андрея Шептицького» прочитав професор кафедри історії філософії Ігор Захара. Послуговуючись працями Митрополита Шептицького «Як нам будувати рідну хату» та «Християнська родина», професор Ігор Захара дійшов висновку, що в основі його соціальної філософії лежить ідея залежності вирішення суспільних проблем від Божого благословення та християнських цінностей.
З нагоди вшанування пам’яті Андрея Шептицького студенти і викладачі кафедри теорії та історії культури філософського факультету ініціювали проведення міні-фестивалю фільмів про Митрополита Андрея Шептицького. Усі охочі мали змогу переглянути історичний кінонарис «Благословляю і молюсь» автора сценарію та режисера Лева Удовенка, стрічку Олеся Янчука «Владика Андрей» і документальний фільм «Спадщина Андрея Шептицького».
«До осягнення наших національних ідеалів треба нам єдности…Треба нам, оскільки це тільки можливе, усунути всякі роздори і все, що ділить, і всіма силами змагати до осягнення, по змозі, якнайбільшої єдности…». Такими словами Митрополита розпочався літературно-історичний вечір «Андрей Шептицький – Мойсей українського народу» в Педагогічному коледжі Університету. Про видатного діяча, владику Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького розповіла студентам в.о. декана педагогічного коледжу Оксана Сурмач: «Не було такої сфери діяльності, якою б не займався Шептицький. Будучи архієреєм Церкви, він зумів побудувати ефективне суспільство, в якому людина почувалася захищеною від народження до етапу свого становлення».
Коли Андрей Шептицький перебував на смертному одрі, він передбачив для України «звільнення від упадку» й державну могутність. «Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все так буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоб Господь Бог і Мати Божа завжди опікувались нашим народом і щоб ця опіка тривала вічно», – цитуючи Митрополита, наголосила Оксана Сурмач.
Ліричною поезією, проникливою піснею, майстерною акторською грою та цікавими фактами з біографії Андрея Шептицького була наповнена літературно-музична частина вечора-реквієму. «Митрополит Андрей жив у час між двох світових воєн, коли Україна перебувала в стані руїни. Ми, на превеликий жаль, живемо теж у стані війни. Сьогодні наша держава – в небезпеці, а українці – у неспокої. Утім, попереду – здійснення одного з пророцтв Митрополита Андрея про Україну: «Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам», – зазначила голова Циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Оксана Івах.
У рамках відзначення 150-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького на філософському факультеті відбулась Всеукраїнська наукова конференція «Духовність. Культура. Пам’ять».
Доповіді, які відібрали для пленарного засідання Всеукраїнської наукової конференції «Духовність. Культура. Пам’ять», стосувались проблеми переосмислення життя і творчої спадщини Митрополита Андрея в контексті сучасних українських реалій. Зокрема, Людмила Рижак представила наукову розвідку на тему: «Соціальний капітал у духовно-практичних візіях Митрополита Андрея Шептицького», в якій розкрила ідею соціальної єдності як актуальну проблему сьогодення. Доповідач звернулась до послання «Як будувати Рідну Хату», де Митрополит Шептицький закликає паству дбати про розбудову національної єдності на основі добра й справедливості, тобто дбати про соціальний капітал. «Зрозуміло, що Митрополит не вживав такого терміну, як «соціальний капітал», однак його ідеї є співзвучними з концепцією соціального капіталу, яку в 1988 році запропонував Джон Коулмен. Це ще один факт, що засвідчує далекоглядність, футуристичність поглядів Андрея Шептицького», – пояснила Людмила Віталіївна.
Професор Марія Кашуба розповіла про «Роль Андрея Шептицького в національно-культурному відродженні Галичини», зробивши акцент на ідеї соціалізму в контексті політики більшовизму. «У праці «Цінна прикмета нашого народу» Андрей Шептицький зауважує, що інтелектуальне начало української людини та пам’ять про те, що їхні батьки були українцями, перешкоджає нашому народові об’єднатись із більшовиками». Марія Василівна проводить чіткі паралелі між реаліями життя Митрополита Андрея у період більшовицької окупації України та нинішньою неоголошеною війною України з північним сусідом. У доповіді «Людиновимірність творчості Андрея Шептицького» професор Марія Альчук розкрила питання вагомості постаті Митрополита для українців. Доповідач звернулась до праці «Уваги над пастирським посланням Митрополита А. Шептицького «О квестії соціальній» Івана Франка, у якій останній наголосив на позитивних моментах поглядів Шептицького, однак розглянув питання про соціальну функцію релігії з позиції етики та соціології. Священик-василіанин о. Матей Гаврилів виступив із доповіддю на тему: «Героїзм чеснот Слуги Божого Митрополита Андрея, як підстава його беатифікації». Він розповів про підстави й етапи обряду зарахування певної особи до лику блаженних, тобто її беатифікації і зазначив, що процес визнання Андрея Шептицького Блаженним триває уже понад 60 років.
У рамках конференції відбулося засідання круглого столу на тему: «Як будувати Рідну Хату», у якому взяли участь викладачі Українського католицького університету та філософського факультету Університету. У ході обговорення йшлося про роль постаті Андрея Шептицького в процесі становлення української державності. Зокрема, Олег Турій у доповіді «Митрополит Шептицький і політика: труднощі відношення та оцінок» зауважив, що Андрей Шептицький не вважав себе політиком і завжди прагнув залишитись поза межами політики, однак його громадська і церковна діяльність впливали на політичні процеси в Україні. «Особливо гостро Митрополит Андрей разом зі співбратами в архиєрейському служінні осуджував тих душпастирів, «котрі суть більше політиками чим священиками, що занедбуючи катехизації в церкві, занедбуючися в богослуженнях, проповідях, свою деструктивну роботу в парохії, або свою крайну нерадивість прикривають плащиком патріотичної бляґи (тріскотні)… Думають, що могуть заступити сповненє обов’язків пустими фразами і аґітаціями», – процитував Митрополита доповідач.
Позицію Андрея Шептицького щодо етичних засад державотворення висвітлив Андрій Васьків. Він зауважив, що «у всіх митрополичих посланнях ключовими є християнські заповіді любові, як підвали процесів становлення і формування української держави».
Директор інституту історії Церкви Світлана Гуркіна в доповіді на тему: «Митрополит Андрей та українська національна ідея» зосередила увагу на питаннях про роль патріотизму у посланнях Митрополита, постаті Андрея Шептицького в контексті культури пам’яті та проблемі конфліктів поколінь.
Про колосальність особи графа Шептицького розповів Валерій Джунь. До дискусії про «квестію соціальну» між Іваном Франком і Митрополитом Андреєм звернувся у тематичній доповіді «Боротьба філософських течій в Галичині на початку ХХ століття» професор Ігор Захара. Ще одним свідченням всесторонності поглядів Шептицького стала доповідь Петра Параняка про проблему політичної толерантності в ідеях Митрополита Андрея.
Уляна Барановська
Фото Олега Вівчарика