Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Періодика і збереження національної ідентичності

У Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка 15 травня 2015 року відбулась науково-практична конференція «Фонди періодичних видань бібліотек вищих навчальних закладів України як засіб формування і збереження національної ідентичності», участь у якій взяли працівники українських ВНЗ і бібліотек із різних міст України, зокрема з Києва, Дніпропетровська, Чернівців, Ужгорода, Харкова, Тернополя та Львова.
Пленарне засідання розпочав директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка В. Кметь із доповіддю «Університетський репозитарій періодики як засіб національної освітньої політики», у якій він зосередив увагу на питаннях створення спеціалізованих корпоративних науково-освітніх ресурсів у бібліотеках вищих навчальних закладів України. Періодика як засіб поширення і документування актуальної суспільно-громадської та наукової інформації є важливим стратегічним засобом формування державної стратегії в галузі освіти, а також соціокультурних орієнтирів суспільства. На думку доповідача, попри недостатню правову регламентацію функціонування електронних репозитаріїв періодики в Україні, їх створення та поширення має бути одним із пріоритетних напрямів діяльності університетських, академічних і публічних бібліотек. Так, модель каталогу української періодики «Acta Diurna», створеного у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка, із засобу збереження та популяризації ретроспективних видань здатна трансформуватися в потужний національний міжбібліотечний ресурс репрезентації періодичних видань різного спрямування. Адекватне використання можливостей залучення матеріалів репозитаріїв періодики в навчальному процесі є важливим підґрунтям модернізації освітньої системи та сприяння підвищенню якості знання випускників українських університетів і конкурентності на ринку праці.
Також на пленарному засіданні виступив професор І. Павлюк із доповіддю «Письменники в українськомовній пресі Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя ХХ ст.: ідеологічний контекст». Учений секретар університетської книгозбірні Г. Чопик зосередив увагу на факті радянського рудименту – фондах «спецхрану», його ролі у формуванні фондів книгозбірень і національної пам’яті. Завершила пленарне засідання доповідь директора бібліотеки ДВНЗ «Національний гірничий університет» О. Нефедової «Технологія формування фондів періодичних видань технічних бібліотек у ВНЗ: історія, принципи, перспективи, нові підходи».
Під час конференції працювало три секції, перша – «Історія періодичних видань у контексті формування національної ідентичності. Періодика у фондах бібліотек» була присвячена історичним аспектам творення і функціо­ну­вання періодичних видань, їхньому впливові на соціокультурні та історико-політичні процеси, внеску й ролі окремих постатей та інтелектуальних осередків в історію формування як вітчизняної періодики, так і чужоземної. Розпочав засідання секції завідувач відділу РСРК ім. Ф. П. Максименка НБ М. Ільків-Свидницький із доповіддю «Львівська періодика другої половини ХVIII ст.», у якій проаналізував в історичному зрізі дослідження, бібліографування та каталогізацію періодичних видань XVII–XVIII ст., специфіку львівських газет-одноденок і формування повноцінної періодики в австрійський період, коли завдяки родині друкарів Піллерів було поступово налагоджено видавництво ряду львівських газет і часописів, зокрема «Аvertissement», «Gazette de Leopol», «Pismo Uwiadamiające Galicji», «Lwowskie Pismo Uwiadamiające», «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» («Lwowskie Tygodniowe Wiadomości»), «Dziennik Patriotycznych Polityków w Lwowie». Завідувач науково-бібліографічного відділу НБ О. Седляр зосередив увагу на історії створення та ролі часопису «Галичанин» (1862–1863 рр.), спільного видавничого проекту Б. Дідицького і Я. Головацького. Доповідач зазначив, що часопис, який друкував матеріали переважно літературного характеру, зумів об’єднати авторів як з Галичини, так і Наддніпрянської України. Однак через певні розбіжності у політичних поглядах та малий попит на часопис, «Галичанин» проіснував недовго.
На засіданні також виступили директор Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету Л. Пинда («Польська сільськогосподарська періодики а ХІХ – початку ХХ ст.»), співробітниця наукового відділу періодичних видань імені Мар’яна та Іванни Коців ЛННБ України ім. В. Стефаника О. Вей («Тематика польських газет Львова міжвоєнного періоду (1918–1939 рр.)»), а також директор Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького М. Надрага та завідувач сектору інформаційно-бібліографічного відділу С. Васільєва з доповіддю «Фонду періодичних видань Наукової бібліотеки ЛНМУ імені Данила Галицького як осередку розвитку медичної науки та освіти (1944–1980-ті рр.)».
Джерелознавчим проблемам було присвячене засідання другої секції «Періодика як історичне джерело. Зміст періодичних видань». Доповідачі зосередили увагу на змістових аспектах періодичних видань, аналізі історико-культурних фактів, висвітлених на сторінках газет і журналів. Секцію відкрила доповідь директора Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету М. Медведь «Структурна характеристика духовно-літературного журналу «Листокъ»: з фондів періодичних видань Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету». Завідувач бібліотеки Львівського інституту економіки і туризму І. Франків проаналізувала публікації у газеті «Діло» зламу ХІХ–ХХ ст., які торкалися теми української еміграції. Про цей же період ішлося в доповіді завідувача сектору бібліології Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Ігоря Петрія, предметом дослідження якого стали матеріали про конфлікти у вищих навчальних закладах Львова, відображенні на сторінках тогочасних часописів. Також під час засідання секції виступили: науковий співробітник Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Н. Гринчишин, бібліотекар Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Л. Купин, старший викладач кафедри бібліотекознавства і бібліографії ЛНУ ім. Івана Франка Л. Пугач. Роботу секції завершила доповідь асистента кафедри бібліотекознавства і бібліографії Університету Є. Чирук «Журнал «Архіви України» (1947-2014) як джерело інформації про життя і діяльність Михайла Павлика».
Під час засідання секції «Періодичні видання в сучасному інформаційному просторі. Електронні бібліотеки» учасники та гості конференції мали нагоду обговорити актуальні питання освітнього процесу та ролі інформаційних технологій у ньому, виклики сьогодення та потреби читачів у контексті формування комунікаційного та інформаційного простору, а зокрема створення конкурентоспроможного інформаційного продукту на запит користувачів бібліо­тек.
У рамках обговорення електронних баз даних актуальним став досвід створення електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу «Acta Diurna», який постав на основі фондів Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. Сьогодні до проекту приєдналась Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Про процес створення й особливості репрезентативних можливостей «Acta Diurna» розповів учасникам конференції заступник директора НБ І. Огура. У своїй доповіді-презентації він зосередив увагу на результатах кількарічної праці університетських бібліотекарів і партнерів-програмістів над створенням багаторівневої системи каталогізації періодичних видань із фондів українських книгозбірень. Учасники та гості конференції мали нагоду ознайомитися з порядком внесення записів до електронного каталогу «Acta Diurna», про що розповіла присутнім співробітниця університетської книгозбірні О. Фігель у доповіді «Періодичність газетних видань ХІХ – початку ХХ ст. як фактор творення електронного каталогу для бібліотечно-інформаційного ресурсу «Acta Diurna». Також актуальним стало обговорення перспективи розширення проекту шляхом залучення нових учасників – бібліотек ВНЗ і публічних книгозбірень, що забезпечують комплектування фондів періодичних видань. Відтак розвиток проекту Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка є важливим кроком у процесі інформатизації науково-освітнього процесу та імплементації українського освітнього законодавства у питаннях підвищення якості освіти.
У рамках конференції також відбулося засідання Львівського зонального методичного об’єднання бібліотек ВНЗ України, під час якого керівники бібліотек ВНЗ регіону висловили зауваження та пропозиції щодо нової версії статистичного звіту бібліотек, ухваленого робочою групою директорів бібліотек у Києві 3 квітня 2015 р. У рамках порядку денного були обговорені ініціативи щодо створення фахових електронних періодичних видань на основі «Вісників» та «Наукових зошитів», що видають факультети, а також порядок організації навчання на курсах підвищення кваліфікації для бібліотечних працівників, що діють в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Вікторія Кметь