У Воркуті та інших таборах ГУЛАГу балтійці та українці мали кількісно надмірне «представництво» після Другої світової війни. Іронія історії в тому, що ті самі народи тепер найбільше стривожені путінською Росією і зазнають її найбільшого тиску.
Ю. Рислаккі
11 вересня 2015 року в рамках ХХІІ «Форуму видавців» у Львові відбулася презентація книжки фінського журналіста, публіциста Юкки Рислаккі «Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі» (2015), яка українською мовою з’явилася у львівському видавництві «Літопис». Модерував зустріч відомий український культуролог, політолог, головний редактор незалежного культурологічного часопису «Ї» Тарас Возняк.
Відомий як неофіційний адвокат України в міжнародному інформаційному просторі письменник-документаліст Юкка Рислаккі в короткому виступі розповів про історію написання книжки, тривалий і складний процес збирання документів у малодоступних архівах, а також про своє бажання передати велич духу, звитягу, біль і страждання тих, хто чинив опір у табірних умовах, сягнувши поза межі можливого. Автор наголосив, що жертва в’язнів не була даремною: Воркутинське, Норильське, Кенгірське та ціла низка інших повстань призвели до якісних змін у ГУЛАГу, опосередковано спричинилися й до пом’якшення загального політичного клімату в СРСР. У всіх повстаннях українці відігравали активну роль, інколи провідну. Придушений на батьківщині національно-визвольний рух знайшов своє відображення в низці страйків та інших форм непокори репресивній людиноненависницькій радянській системі. Надзвичайно важливий і той факт, що українці, поляки, литовці, євреї, росіяни, німці, між якими перед тим панувала недовіра й ворожість (через події нещодавньої війни), у таборі змогли подолати національні та політичні розбіжності й об’єднатися проти спільного ворога. Сьогодні важливо говорити про цю героїчну боротьбу не лише заради пам’яті про всіх її учасників, а й – ради формування вільної свідомості сучасних українців, адже імперська експансія Росії і зараз продовжується.
Перекладач книжки «Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі» Юрій Зуб подякував авторові за таку ґрунтовну й вагому працю, зазначивши, що перекладати з мовного боку було легко, а з психологічного – надзвичайно складно, особливо в тих фрагментах, де йшлося про щоденні розстріли сотень людей, про знущання над в’язнями. Директор видавництва «Літопис» Михайло Комарницький також розповів про свої враження від дослідження Ю. Рислаккі та пережите його родиною горе в таборах, дякував за співпрацю та радив усім ознайомитися із цією книжкою.
Із вітальним словом і вдячністю авторові виступили також проректор ЛНУ ім. Івана Франка Марія Зубрицька, Другий секретар Посольства Фінляндії в Україні Сампо Саарінен, історик, громадський діяч, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, історик Василь Кметь, журналіст, історик Леся Бондарук. Особливо цікавим моментом презентації книжки став перегляд відеозапису інтерв’ю з одним із учасників Воркутинського повстання Йосипом Ріпецьким та виступ його синів Романа і Євгена Ріпецьких, який відбувся в університетській бібліотеці. На завершення було проведено автограф-сесію Ю. Рислаккі, який охоче відповів на усі питання та подарував свою книжку до фондів Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка.
Крім презентації в університетській книгозбірні, Ю. Рислаккі зустрічався зі студентами й викладачами ЛНУ ім. Івана Франка. 10 вересня прочитав лекцію «Російська пропаганда і дезінформація проти країн Балтії та України» та розповів, як протистояти інформаційній агресії окупанта.
Роман Лаврентій