Вюрцбурзький університет – один із найкращих вищих навчальних закладів Німеччини. Він славиться своїми науковими школами та надзвичайно потужним людським потенціалом, що підтверджує, зокрема те, що 14 професорів цього університету в різні часи були лауреатами Нобелівської премії.
Півтора року тому було підписано угоду про співпрацю між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана, в рамках якої передбачено академічні обміни, проведення спільних сертифікаційних курсів, а також окреслено кооперацію в науковій сфері.
Упродовж відносно короткого терміну співпраці між двома ВНЗ провідний навчальний заклад Німеччини вже відвідали понад 100 викладачів і студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.
«Налагодження академічної співпраці з потужними освітньо-науковими інституціями з багатою історією та відомими вченими світового рівня є добрим стимулом для спільної побудови стратегії якісної української освіти й науки», – вважає Ректор Львівського університету.
У специфіці роботи обох університетів-партнерів багато спільного, але й чимало відмінного.
Студентська молодь – серед творців освітнього європейського простору
Вюрцбург – відносно невелике місто, розташоване на Баварській землі, у якому проживає близько 130 тисяч мешканців. У місцевому університеті навчається 28 тисяч студентів, а тому навчальний заклад можна вважати одним із основних осередків життя міста. Проте сама структура німецького університету є складною системою прав, свобод і можливостей, де студенти спільно з адміністрацією університету визначають майбутнє розвитку свого навчального закладу.
Студенти Вюрцбурзького університету, як і Львівського, мають змогу брати активну участь у формуванні політики вищої освіти та впливати на розвиток громадянського суспільства. Зокрема, вони є членами вчених рад факультетів та університету в цілому, мають власний парламент. Вибори студентських представників до вчених рад університету та факультетів, до студентського уряду відбуваються регулярно й абсолютно прозоро.
Утім, маючи змогу визначати траєкторію розвитку університету, молодь часто є пасивною. Так, представник студентського уряду Вюрцбурзького університету Ліза Крумбаш розповіла, що німецькі студенти не виявляють великої активності щодо участі у виборах (лише 10% студентів).
У нашому ж Університеті цей показник значно вищий. Однак процедура обрання передбачає участь студентів у виборах за квотним принципом. З огляду на це цікавою як для українських, так і для німецьких студентів є можливість спільно випрацювати модель активізації студентів у виборному процесі органів студентського самоврядування, до прикладу, через ініціювання реалізації проекту електронного голосування.
Кадрова політика в організації навчального процесу
Основний акцент німецькі студенти роблять передусім на навчання, а обирати тут є із чого: університет пропонує на вибір 200 навчальних курсів. Більшість із запропонованих курсів є німецькомовними. Англомовних – значно менше, проте іноземним студентам пропонують розпочинати навчання саме з англомовних програм (Würzburg English Language Program) і водночас відвідувати інтенсивні курси німецької мови та семестрові курси з німецької культури.
Навчальний процес у Вюрцбурзькому університеті забезпечують 400 професорів. У Львівському ж університеті професорсько-викладацький склад налічує понад 2 тис. осіб, серед яких асистенти, доценти та професори. Особливістю німецького університету порівняно зі Львівським є фактична відсутність доцентів й асистентів. Їхню роботу часто виконують студенти старших курсів, магістри й аспіранти.
«Тюторство» й «менторство» – європейські моделі
швидкої адаптації першокурсників
У Вюрцбурзькому університеті, як і у Львівському, значну увагу приділяють адаптації студентів-першокурсників. У ЛНУ ім. Івана Франка над цим працює інститут порадництва та шефства, а у Вюрцбургу діє програма «Compass» із залученням студентів-старшокурсників до навчання молодших колег.
Згідно з ідеєю так званого «тюторства», яка реалізовується в німецькому виші, студент-старшокурсник допомагає студентам молодших курсів (індивідуально чи в групах) виконати домашні практичні завдання, підготуватись до тестів та іспитів. Усе це сторони прописують у спеціальному контракті. «Менторство» ж передбачає зміну фокусу з академічного на особистий аспект життя студента-першокурсника.
Запроваджена в німецькому університеті ідея «менторства» й «тюторства» базується на концепції переваг передусім для учасників процесу. Особливо важливим тут є психологічний аспект, адже через незначну різницю у віці студенти більш охоче й природніше комунікують між собою, а отже, й успішніше навчаються.
«На початку навчального року викладачі проводять дводенний тренінг для «тюторів» і «менторів» щодо методики й дидактики викладання, специфічних фахових аспектів, порад щодо ефективної комунікації, зокрема способів отримання feedback (зворотного зв’язку) та надання критичних рекомендацій студентам-першокурсникам. Упродовж семестру у форматі консультування викладачі підтримують студентів-старшокурсників», – розповідає координатор програми «Compass», доктор Петра Заус.
Після завершення курсу «ментори» й «тютори» створюють портфоліо, в якому представляють використані на практиці нові методики чи підходи, розроблені впродовж семестру.
На думку студентки ЛНУ ім. Івана Франка Діани Кондрат, яка відвідала Вюрцбурзький університет, впровадження такої концепції, покликаної спростити процес адаптації першокурсників, може значно підвищити рівень підготовки наших студентів.
За її словами, доречно запровадити таку ініціативу й в українських університетах, принаймні, на рівні менторингу, адже студентам-першокурсникам було б цікавіше довідатись про заходи, які відбуваються в університеті чи в місті від своїх старших колег, аніж довідуватися про них від куратора групи чи через план виховних заходів. Частково цю функцію в українських університетах виконують представники органів студентської самоврядування та профспілкових організацій.
Перші кар’єрні кроки
Отож, здобувши добру фахову підготовку німецькі студенти, як, зрештою, й українські, намагаються забезпечити собі успішний кар’єрний старт. У цьому контексті наші німецькі колеги пішли вперед. У Вюрцбурзькому університеті працює кар’єрний центр для інноваційного викладання та навчання, що скеровує свою діяльність у 4 напрямах: академічна політика (academic policy office), управління якістю (quality management office), кар’єрний розвиток (career service), професійний розвиток (department for professional development).
Четверо постійних працівників центру та двоє студентів займаються організацією ярмарків кар’єри, освіти, розробляють і проводять додаткові курси, запрошують гостьових лекторів – представників великих успішних компаній.
Центр також часто проводить тренінги для студентів, щоб навчити їх самостійно відкривати власний потенціал. Зокрема, ярмарок кар’єри організовують уже для студентів-першокурсників. Близько 60 компаній представляють свої презентації на таких ярмарках, спілкуються зі студентами, заохочуючи найкращих після закінчення університету працювати саме з ними. Відтак, за статистикою, близько 80% випускників Вюрцбурзького університету знаходять роботу за спеціальністю.
У Львівському університеті, як і в інших українських ВНЗ, цим питанням займається відділ працевлаштування. Зокрема, наш Університет активно впроваджує європейську практику тісної співпраці з потенційними роботодавцями й експертним колом. Так, регулярно з відкритими лекціями та майстер-класами в Університеті виступають не лише керівники й працівники провідних фірм і компаній, а й представники найвищих державних структур, іноземні фахівці, громадські й політичні діячі, дипломати різних держав світу.
Перспективи академічної кар’єри
Для охочих розпочати наукову кар’єру своєрідним консультативним центром і в Україні, і в Німеччині є відділ аспірантури.
Цікаво, що в німецьких вишах застосовують широкий міждисциплінарний підхід до праці над науковим дослідженням. Він, як правило, згрупований за 4 напрямами: наука і технології; гуманітаристика; право, економіка, суспільство; науки про життя.
«Із 500 аплікацій аспірантів щороку приймають лише близько 100. Решті можуть допомогти професори, взявши їх на стипендії з власних проектних грантів», – розповідає працівник відділу аспірантури та докторантури, доктор Блум-Охлер.
Аспірант може мати одного головного і двох додаткових керівників. Програма навчання в аспірантурі розрахована на 3 роки (з можливістю двічі продовжувати навчання терміном на 1 рік, однак держава максимально продовжує фінансову підтримку на 6 місяців).
До вимог при захисті належить наявність, як мінімум, одна публікація в міжнародному фаховому журналі, де аспірант зазначений як автор, а також участь, принаймні, у трьох міжнародних конференціях чи семінарах.
Статистичні дані засвідчують високу успішність захищених робіт. Зараз у Вюрцбурзькому університеті навчається близько 370 аспірантів, 30% із них – іноземці з 40 країн, приблизно 57% – жінки. Щороку відбувається близько 130 захистів.
У нашому університеті показники дещо інші: в аспірантурі навчається близько 800 осіб. Щороку відбувається близько 200 захистів.
Після завершення аспірантури 60% молодих науковців роблять постдоки, але в інших університетах, а решта йдуть у приватний сектор.
За статистикою, 25% випускників аспірантури в Німеччині йдуть працювати у приватний сектор, 8% випускників їдуть за кордон, 4 % (зокрема жінки) – йдуть у декретну відпустку, 4% – працюють у сфері громадської діяльності.
Важливою в підготовці аспірантів є так звана MD phase, тобто етап, коли магістранти одночасно починають роботу над своєю дисертацією.
Щороку німецькі аспіранти, як і українські, звітують про досягнуті успіхи.
Від навчання до успішного бізнесу
Здобуті у Вюрцбурзькому університеті знання дають змогу молодим людям втілювати непересічні ідеї та реалізовувати свій творчий потенціал. Зокрема, студенти мають широкі можливості для створення впровадження в життя старт-апів та Spin-Offs. Вони беруть участь у воркшопах, презентаціях, програмах, націлених на розвиток підприємницької діяльності. Старші колеги допомагають їм з оформленням патентних прав чи організації місця в бізнес-інкубаторі. В університеті вони також отримують індивідуальну допомогу при пошуку й управлінні державними та приватними грантами з метою виведення власної інноваційної розробки на ринок.
У співпраці з містом, інститутами й установами працівники бізнес-інкубатора «Technology and Innovation Centre» займаються наданням консультацій з питань розвитку бізнесу, допомагають розвинути мережу, встановити науковий і технічний обмін, організацією можливостей для підвищення академічної та професійної кваліфікації.
Зазначимо, що Львівський університет також співпрацює з бізнес-інкубаторами, зокрема в листопаді минулого року було підписано меморандум про співпрацю ЛНУ імені Івана Франка та Фундацією «Seed Forum» (Норвегія), Міжнародним благодійним форумом «Seed Forum Ukraine» та бізнес-інкубатором iHUB. Відтак, студенти ЛНУ ім. Івана Франка матимуть можливості для прямого доступу до бізнес-інкубатора iHUB, який забезпечуватиме підтримку, навчання, консалтинг, бізнес-освіту та пошук інвесторів для малих ІТ-компаній України.
Дослідження, які творять життя
«Багатовекторна наукова діяльність учених Вюрцбурзького університету, зосереджена, як правило, на прикладних дослідженнях, спрямована й на розвитокенергетичної галузі, а також освіти, підвищення кваліфікації, консультації, інформації та документації в області енергетики. Цими питаннями, зокрема займається Баварський центр прикладних досліджень для енергетичних потреб (ZAE Bayern), що має філії, крім Вюрцбургу, й в Ерлангені та Гархингу», – зазначив керівник Центру, доктор Ганс-Петер Еберт.
Дослідженням і розробкою функціональних матеріалів, компонент і систем для енергетичних потреб займається відділення енергоефективних технологій. Одним із основних напрямів його діяльності є створення й оптимізація ізоляційних матеріалів і високоефективних систем ізоляції таких, як вакуумна ізоляція, високотемпературні ізоляційні матеріали, а також сонячні системи денного освітлення і низькоенергетичної архітектури.
До слова, у центрі є 200 працівників, які отримали 200 патентів на свої розробки.
Яскраві враження викликає M!ND Centre (The Centre for Teaching and Learning with focus on natural science), де у відносно простий і веселий спосіб зацікавлюють людей наукою: зроблена з LEGO модель колайдера в пропорції до звичайного будинку чи велосипед, який переробляє енергію, тощо.
Наведені принципи візуалізації певних наукових законів у захоплюючі ігрові форми сприяють їх легкому розумінню та засвоєнню.
«У Німеччині значний акцент зроблено на популяризацію наукових здобутків учених і науки в цілому, зокрема серед дітей дошкільного й шкільного віку. І цю важливу місію здійснює наш центр, сприяючи дітям у їхньому професійному орієнтуванні», – зауважив представник M!ND Centre Маркус Ельшольц.
Університет для всієї сім’ї
Академічна спільнота Вюрцбурзького університету активно продукує й інші ініціативи й цікаві проекти. Зокрема, йдеться про FabLab (fabrication laboratory)- волонтерську організацію, що тісно співпрацює з людьми, які діляться знаннями. Ідея передбачає створення невеликої майстерні, яка пропонує учасникам можливість виготовляти самостійно нові чи ремонтувати старі речі. Сьогодні ця ініціатива налічує 60 волонтерів, які запрошують всіх охочих зробити власну деталь чи полагодити щось самостійно, творити своїми руками й отримувати задоволення від процесу та результату.
Заслуговує на увагу й програма Вюрцбурзького університету щодо гендерної рівності. Зокрема німецькі колеги провели аналіз заповнення жінками робочих місць і місць навчання. «З метою сприяння жінкам-дослідникам при університеті функціонує дитячий садок із групами для дітей віком більше двох місяців, від 10 місяців до 6 років, від 6 до 12 років. Окрім того, створено програми сприяння жінкам у навчанні та роботі. Серед програм особливу увагу заслуговують: створення дитячого садка та дитячих кімнат із використанням 20 годин на тиждень; програма дитячих канікул (діти 6-12 р.); створення посередницької служби нянь із погодинного догляду за дітьми вдома», – розповіла студентка ЛНУ ім. Івана Франка Віра Паньків.
У провідному університеті Німеччини є служба сім’ї для надання інформаційних послуг і сприяння. Університет також пройшов сертифікацію з програми сімейного відпочинку 2008 р.
«Такі ініціативи є важливими мотиваційними чинниками для студентів і працівників у виборі й побудові своєї академічної кар’єри», – вважає керівник делегації ЛНУ ім. Івана Франка, доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки економічного факультету Христина Павлик.
Горизонти спільного майбутнього
Делегація студентів, викладачів і працівників Львівського університету в рамках візиту до Вюрцбурзького університету мала змогу побувати й на факультетах, у центрах і відділах, ознайомитись із лабораторіями, оснащеними найновішою технікою та приладами. Зокрема, під час зустрічі на філологічному факультеті студенти мали змогу поспілкуватись не лише з викладачами, а й із молодими людьми, які студіюють україністику.
Перші результати успішної співпраці Вюрцбурзького та Львівського університетів засвідчують високе реноме їхніх наукових шкіл у світі й дають підстави говорити про розширення окреслених у меморандумі перспектив розвитку двох класичних вишів.
Підсумовуючи, учасники делегації Львівського університету спільно з німецькими колегами обговорили ідею створення єдиної для обох університетів онлайн-платформи в соціальній мережі Facebook, що дозволить студентам ділитися інформацією про свої ВНЗ, програми обміну, особливості навчального процесу, а також про життя свого міста.
Нагадаємо, що сьогодні близько 2,5 тисяч студентів Львівського університету вивчають німецьку мову та завдяки програмам міжнародних обмінів більшість із них мали змогу навчатися в університетах Німеччини.
Тетяна Шемберко
Фото Христини Павлик,
Олега Кравця та Юрія Репети