Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Діалог голландських парламентарів зі студентами

2016-02-26-deputaty-11Депутати Парламенту Королівства Нідерланди та представники бізнес-середовища Голландії 23 лютого 2016 року зустрілися з Ректором, професором Володимиром Мельником і студентами Університету. Свій візит до ЛНУ ім. Івана Франка європейські політики окреслили як намагання краще збагнути нашу країну й донести інформацію про неї до громадян Голландії напередодні консультативного референдуму щодо Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, який відбудеться 6 квітня цього року в Нідерландах.
Голландські парламентарі – прихильники України, які пропагують у себе на Батьківщині справедливість євроінтеграційних прагнень нашої держави. За словами Голови ради нідерландсько-українського співробітництва при ТПП Королівства Нідерландів Франса Лавуя, зараз особливо важливо акцентувати увагу на перевагах, які може отримати Голландія від підписання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.
Для того, аби голландці проголосувати за Асоціацію, необхідно, щоб вони побачили прагнення українців реформувати власну країну, – переконані депутати нідерландського парламенту.
Лідер демократичної партії Королівства Нідерланди «D66», яка належить до когорти активних прихильників Асоціації України з ЄС, Александр Петхольд на зустрічі зі студентами наголосив, що його партія зараз проводить активну кампанію з метою переконати голландців проголосувати за Асоціацію Україна-ЄС. Щодо перспектив перебігу референдуму, то він зазначає, що зараз близько 40% голландців виступають «за» Асоціацію з Україною, а, відповідно, 60% – «проти». Утім, нідерландські парламентарі налаштовані позитивно, оскільки стверджують, що статистика змінюється на користь України.
Інший представник партії «D66», депутат Парламенту Королівства Нідерланди Кейс Верхувен підкреслив, що нещодавно тільки 30% голландців схвалювали Асоціацію з Україною.
Александр Петхольд переконаний, що, незважаючи на всі проблеми, які зараз є в нашій країні, молоде покоління зможе реформувати Україну.
«Думки студентів щодо розвитку Української держави є одним із визначальних чинників на шляху до поглиблення співпраці між Україною та ЄС, адже саме молодь будуватиме Україну майбутнього», – вважає Франс Лавуй.
Відповідаючи на запитання студентів про те, чому голландці не підтримують Україну на шляху до ЄС, Кейс Верхувен зазначив, що зараз у країнах Євросоюзу триває дискусія щодо темпів і наслідків його розширення. «Рівень життя в Голландії досить високий, а прийняття у ЄС нових членів, на думку скептиків Асоціації з Україною, може мати негативні економічні наслідки й позначитись на добробуті населення», – зазначає депутат Голландського парламенту.
Франс Лавуй вважає Україну перспективним регіоном з огляду на інвестиційну привабливість, однак це питання, на його думку, потребує детального вивчення з метою налагодження подальшої співпраці як в економічному, так і в політичному аспектах.
Щодо візиту до Львова, то гості з Нідерландів отримали позитивні враження. За їхніми словами, Львів – це типове європейське місто, а його мешканці – люди, які прагнуть змінювати країну на краще.
«Намагайтесь показати власним прикладом те, як необхідно будувати країну, як боротися з корупцією, як стимулювати розвиток демократичних цінностей в Україні», – закликав молодь Александр Петхольд.
Відповідаючи на запитання голландських депутатів про те, чого українці очікують від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, студенти Університету назвали низку позитивних змін, які могла б принести інтеграція нашої країни в лоно європейських держав.
Зокрема, молоді люди прагнуть відкритості кордонів між Україною та ЄС для реалізації можливостей здобувати якісну освіту, брати участь у семінарах, конференціях і програмах академічної мобільності. Проте основною відповіддю на питання, чому Україна повинна стати частиною ЄС, було твердження про те, що українці вже довели свою європейськість, вийшовши на Майдан під час Революції Гідності й ціною власних життів обстоявши демократичні принципи та європейські ідеали.

Олег Вівчарик.

Фото автора