Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

Самобутність національного театру

2016-04-08-theatre-14Уже шостий рік поспіль наша університетська театрознавча спільнота приймає гостей із Харкова та Києва. Всеукраїнська студентська театрознавча конференція «Національний театр у європейському мистецькому просторі: становлення, розвиток, самобутність, взаємовпливи», що цьогоріч відбулась 6–9 квітня 2016 року на факультеті культури та мистецтв, є плідним майданчиком творчої зустрічі львівської, харківської та київської театрознавчих шкіл. Це чудова нагода для молодих майбутніх істориків, критиків, теоретиків та й практиків театру – живого академічного (у формі доповіді та її обговорення) і невимушеного (за «круглим столом», за кавою, у театрі) спілкування, обміну думками, враженнями, ідеями та досвідом.
Під час урочистого відкриття конференції декан привітав студентів привітав декан факультету культури і мистецтв Роман Крохмальний, який наголосив на важливості гуманітарних наук в умовах сучасної інформаційної війни та потребі якнайширшої культурної комунікації, формування позитивного іміджу України й у мистецькій сфері зокрема.
Завідувач кафедри театрознавства й акторської майстерності, професор Богдан Козак побажав учасникам конференції плідної роботи, цікавих дискусій і нових знайомств.
Із науковими доповідями виступили студентки Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, учениці старшого викладача Інги Лобанової Дарія Дроботова та Іоанна Коломієць, які розповідали про недержавні театри Харкова кін. 1980-х – 1990-их рр. та особливості постановки п’єси І. Жаміака «Месьє Амількар» у Харківському театрі «P.S.».
Студентки Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (обидві – учениці старшого викладача Марини Котеленець) Анастасія Головненко та Олена Мигашко ділилися рефлексіями на тему театру соціального дослідження та терапії, а також аналізували київську виставу «Гамлет. Вавилон».
Молоді театрознавці Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Матюнка та Ірина Ліпська говорили про текстові та візуальні джерела до історії Першого українського театру для дітей та юнацтва; Тетяна Стерняк ділилася власними новими документальними знахідки до життєвої та творчої біографії Антоніни Мацкевич (з архіву Львівського академічного обласного театру ляльок); Вікторія Солов’юк презентувала Квартиру-музей Анатолія Горчинського у Тернополі; Марія Цигилик аналізувала у ключі постколоніальних студій відому російську оперу «Мазепа» П. Чайковського; Ольга Оліщук ділилася враженнями від прочитання мовою оригіналу рецензій О. Вайлда (усі шестеро – вихованці доц. Майї Гарбузюк). Тетяна Кондратюк (науковий керівник – асист. Марія Романюк) висвітлювала творчі знахідки режисера та художника у львівській виставі «Мама Маріца» за повістю Марії Матіос; Денис Гугнин (науковий керівник – доц. Cвітлана Максименко) доповідав про початки професійного становлення актриси Жанни Тугай.
Показово, що деякі доповіді викликали хвилю питань і обговорень, відтак окреслені питання у формі дискусії буде обговорено вже в п’ятницю, 8 квітня, під час засідання круглого столу «Театр як біль суспільства».
Крім того, гості подивилися кілька львівських вистав: «Голий король» Є. Шварца (Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької), «Зерносховище» Н. Ворожбит (Перший український академічний театр для дітей та юнацтва), «Амнезія, або Маленькі подружні злочини» Е.-Е. Шмітта (Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса), «Перетворення» за Ф. Кафкою (Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки) та «Крила ангела» О. Крилової за Я. Кавабатою (Перший український академічний театр для дітей та юнацтва).
Також вони відвідали виставку «Велика війна 1914 – … Індивідуальний та глобальний досвід» у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи.

Роман Лаврентій