У рамках відзначення 25-ої річниці Незалежності України та з нагоди 202-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка 25 березня 2016 року в Посольстві України в Китайській Народній Республіці відбулась презентація нового видання збірки поезій Шевченка китайською мовою в перекладі відомого літературознавця Ґе Баоцюаня (1913–2000).
Варто відзначити, що видавці вдало підібрали формат, використали добротний папір. Книжка ошатна, має закладки та суперобкладинку – в їхньому оформленні використано українські національні символи та кольори. Збірка відкривається безсмертним «Заповітом», а загалом містить 139 поетичних текстів Кобзаря. Упорядники уклали твори Шевченка в три розділи (перший: поезія 1837–1847 років; другий періоду заслання; третій – 1858–1861), кожен з яких відкривається відповідним автопортретом Кобзаря. Видання також містить передмови редактора й перекладача, а також стислі коментарі.
Презентація супроводжувалася виставкою графічних робіт Кобзаря.
У заході взяли участь представники понад 10 вищих навчальних закладів Китаю, китайської Спілки дружби із закордоном, Національної бібліотеки Китаю, а також учені та митці, зокрема дружина перекладача Ге Баоцюаня Л’ян Пейлань, голова видавничого дому «Народна література» (він же спонсор видання) Гуань Шигуан, редактор видання Чжан Фушен, професор Пекінського університету Лі Мінбінь, запрошений професор Шанхайського університету іноземних мов, завідувач кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси Василь Івашків.
Відкриваючи зібрання, Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін підкреслив унікальність події – презентована збірка є першим виданням творів української класики в Китаї за часів Незалежності України. За його словами, таке видання стало результатом ініціативи китайської сторони «Один пояс, один шлях»: Китай багато робить для встановлення культурного містка з іншими державами, включаючи Україну. Посол висловив вдячність китайським партнерам за реалізацію такого важливого культурного проекту для наших народів.
Представляючи збірку Тараса Шевченка, відомий китайський україніст, професор Пекінського університету Лі Мінбінь (він зокрема є автором першої статті про творчість і постать Шевченка в навчальному підручнику «Історія європейської літератури» для китайських студентів) зазначив, що творчість геніального українського поета відома в Китаї уже понад століття. Дослідник коротко оглянув історію перекладів творів Тараса Шевченка китайською мовою, зокрема згадав прізвище видатного китайського письменника Лу Сіня, котрий 1921 р. переклав «Заповіт» зі своїми коментарями. Лі Мінбінь водночас зазначив, що донедавна твори Кобзаря перекладалися переважно з російської мови, а це не давало змоги сповна зрозуміти оригінал. Дослідник належно оцінив працю визначного китайського шевченкознавця і перекладача Ґе Баоцюання, який почав цікавитися спадщиною Шевченка ще наприкінці 1930-х років.
Відомо, що в часи відзначення 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка під керівництвом Ґе Баоцюаня було підготовлено зібрання творів Кобзаря у 5-ти томах, однак проект тоді не вдалося реалізувати. Лише 1983 р. в Шанхаї з’явився збірник вибраних творів (80 поезій) геніального українського митця у його перекладі. Лі Мінбінь згадав у цьому контексті й критичні зауваження відомого українського китаєзнавця Івана Чирка – той загалом високо оцінив це видання, однак згодом у листі до Ґе Баоцюаня «висловив своє занепокоєння і прикрість з приводу того, що в цілому добре виконаний переклад базується не на оригіналі (українською мовою), а опосередкований російськими текстами «Кобзаря» (Н. С. Ісаєва). Ґе Баоцюань врахував ці зауваження і 1990 р. випустив нове видання творів українського генія уже з українських оригіналів. Сам перекладач писав, що загалом він переклав сто п’ятдесят поетичних текстів Кобзаря із відомих приблизно двохсот п’ятдесяти.
Лі Мінбінь наголосив, що теперішнє видання творів Тараса Шевченка стане справжньою культурною подією у житті Китаю та України, стимулюватиме подальшу культурну співпрацю між двома країнами.
У своєму виступі запрошений професор Шанхайського університету іноземних мов Василь Івашків спершу зазначив, що в цьому університеті нещодавно відкрито центр дослідження України, а кафедра української мови функціонує уже майже 10 років. Науково-дослідний українознавчий центр створено і в Чжецзянському педагогічному університеті: там незабаром планується відкриття музею «Україна».
Професор далі сказав, що Тарас Шевченко мав складний і багатовимірний поетичний світ, збагнути, пояснити й осмислити який до кінця неможливо. Геній Шевченка охопив усі сфери буття українського народу, його болі, потреби, відчуття, переживання; він умістив у своїх творах й особисті страждання, часто дуже болісні пошуки місця в тогочасному суспільному житті, прояснення своєї життєвої позиції. Сенс його художніх ідей не тільки не можна звести до констатації окремого факту чи події, вони містять суто космічне, вселюдське начало, в кожному епізоді прочитується коло проблем цілої епохи.
Справжнім лідером української нації, виразником її найсокровенніших дум і поривань Шевченко став у період «трьох літ» (1843–1845), коли він написав свої безсмертні поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик», послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Заповіт», у яких центральне місце посідає проблема України, її страждань і мук; це ті твори, в яких поет гостро й безпощадно акцентує свою увагу на найкритичніших віхах нашої славної та безславної минувшини і колоніального Шевченкові сьогодення.
Отже, саме такий поет, як Шевченко, котрий відбув жорстоке покарання за свою поезію – десятирічне заслання, мав цілковиті підстави сказати, підсумовуючи свій багатостраждальний шлях: «Ми не лукавили з тобою, / Ми просто йшли; у нас нема / Зерна неправди за собою».
Завершуючи свій виступ, Василь Івашків наголосив, що неможливо вести мову про геніальність та національну й світову велич Тараса Шевченка без представлення його творів іншими мовами. Промовець висловив сподівання, що нинішня публікація збірки Кобзаревих творів стимулюватиме наукову думку китайських літературознавців, і ми незабаром зможемо прочитати чимало їхніх праць.
Насамкінець директор галереї українського мистецтва у Пекіні «Катюша» Олексій Галушков та перекладач «Заповіту» Шевченка Кунь прочитали цей твір українською та китайською мовами.
Захід широко висвітлювали провідні ЗМІ КНР, зокрема: Центральне телебачення CCTV, Міжнародне радіо Китаю, інформаційне агентство «Сіньхуа» тощо.
Василь Івашків,
професор, завідувач кафедри української фольклористики
імені акад. Філарета Колесси