“Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації”
Василь Стус
Культурно-виховні програми Львівського національного університету імені Івана Франка завжди переплітались з його науковими та освітянськими традиціями, що формувались упродовж кількох століть. Безперечно, важко уявити собі студента чи викладача, який не організовує власний навчальний процес таким чином, щоб влитись у духовне життя рідної аlma mater, тим паче, якщо те життя таке насичене й різнобарвне, як у Франковому університеті. Однак 2011-ий рік таки кардинально відрізняється від попередніх, оскільки 350-літній ювілей вніс свої позитивні корективи в організацію та проведення культурно-виховних заходів на факультетах та в Університеті загалом. Згадаймо, хто творив нашу з вами душевну атмосферу і які культурні події закарбувались на сторінках ювілейного альбому Університету.
Пам’ять бережемо
Академічна спільнота Львівського університету належить до тих, хто ладен віддати все у боротьбі за національну ідею. З покоління в покоління передаються традиції, які дозволяють зберегти пам’ять і донести якщо не все, то частину минулого у віки майбутні.
Як особливу ланку виховної роботи варто окреслити святкування річниць – від днів народжень та вшанування пам’яті відомих українських поетів, письменників, художників, громадських та політичних діячів, які своїм життям і незбагненним прагненням до осягнення найвищих істин творили Україну та Університет зокрема.
Упродовж ювілейного року неабияку увагу приділили заходам, що пов’язані зі ще одним ювілеєм – 155-ою річницею від дня народження патрона Університету, вченого, поета, мислителя Івана Франка. 27 серпня 2011 року університетська спільнота урочисто покладала квіти до пам’ятника вічному революціонерові. Ректор Іван Вакарчук вкотре підтвердив, що Університет сповідує давні ідеологічні принципи, що йдуть за ним від покоління до покоління: “ Ми маємо своїх Героїв, на яскравих прикладах Ідеї і Чину котрих виховуємо молодь. Принциповою позицією Українця, Ученого, Письменника і Мислителя, своїм особистим прикладом Іван Франко, котрий своїми творами промовляв і до дітей, і до філософів, продемонстрував мужність і рішучість, відповідальність і вимогливість до себе й до інших в ім’я формування сильної української нації”.
Відзначав Університет і 140-річчя від дня народження новеліста зі світовим визнанням Василя Стефаника. Делегація Львівського національного університету імені Івана Франка на чолі з Ректором побувала з візитом у селі Русові Снятинського району Івано-Франківської області, де й відбулись урочистості. Частина вшанувань відбулася безпосередньо в Університеті, зокрема Всеукраїнська наукова конференція “Карбівничий чистого металу”. Творчого ентузіазму додав урочистостям заслужений артист України, актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Юрій Брилинський, який представив моновиставу “Давня мелодія” (за творами В. Стефаника).
Урочисті святкування з нагоди 197?мої річниці від дня народження українського генія Тараса Шевченка тривали кілька днів. Передусім відбулась урочиста академія “Апостол нації”, де не лише наукові працівники та професорсько-викладацький колектив, а й студенти мали змогу сказати своє слово на знак вшанування пам’яті поета. Музичним супроводом стали твори у виконанні Народної капели бандуристок “Зоряниця” під керівництвом Зіновії Сичак та Народного дівочого хору “Ліра” під керівництвом Оксани Мельничук. Окрім того, урочистості проводились чи не на всіх факультетах. Серед насиченої програми варто виокремити читання Шевченківської поезії, які щорічно проходять у холі головного корпусу Університету. Лірики святкуванням додав конкурс “Шевченківська весна”.
Ще у лютому, на початку ювілейного року, був проведений вечір пам’яті героїв бою під Крутами “Вони пішли в безсмертя”. Ведучі вечора дали змогу присутнім у залі побачити імена школярів та студентів, які ціною власного життя відстоювали честь держави. Прозвучали на зустрічі композиції у виконанні Народної чоловічої капели “Прометей” та гурту “Нота Бене”. Яскравим звучанням доповнили виступ учні Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут: хлопці довели, що жаль, вилитий у піснях, відчувають, як власний.
Подібний настрій витав упродовж вечора вшанування пам’яті жертв масових розстрілів у Галичині. Розчулила присутніх вистава за поемою Миколи Петренка “Панна з Веселої Гори” у майстерному виконанні акторів навчально-професійного театру “Просценіум”. Словом поділились Ігор Калинець, Богдан Стельмах, Сергій Кустов, музикою – Олександр Козаренко, який виконував композиції Бориса Лятошинського.
На завершення вечора делегація Університету рушила пішою ходою до пам’ятника Жертвам комуністичних репресій, де відбулось вшанування загиблих хвилиною мовчання і покладання квітів.
Університет приділяв багато уваги схожим заходам, адже саме вони є підгрунтям до виховання сміливої, сильної духом та вірою молоді, яка здатна жити за законами правди, навчатись і творити не лише собі на вигоду, а й людям на добро, а головне – знати і пам’ятати народних героїв, які дали нам життя ціною власного.
Творчість розуміємо, історію звеличуємо
Пишається Університет і різноманітними експозиціями, що радували око у Виставковій та Дзеркальній залах барвистістю кольорів та оригінальним баченням явищ природи та ролі людини у Всесвіті.
З приходом весни у Дзеркальній залі відкрили виставку робіт “Люб’ю з любком танцювати, що файно трісесі” Романа та Надії Федин, які чудово передали дух карпатського краю, давні традиції Гуцульщини і власне бачення прекрасного.
14 березня 2011 року відбулось одразу два відкриття – Виставкової зали Львівського національного університету імені Івана Франка та експозиції творів (ліноритів) графічної Шевченкіани української художниці Софії Караффи-Корбут. Продовженням живописних традицій стала виставка Ігоря Бонішка, на відкриття якої прибули відомі художники та мистецтвознавці.
Цікавим та оригінальним сюрпризом до Великодня стала виставка авторських робіт “Пацьоркова мозаїка Великого дня” Ірини Кметь. Авторка представила сорок три декорованих бісером яйця, над створенням яких працювала з 1996-го до 2011-го року. Візерунки відобразили не лише традиційний орнамент, а й особистий погляд авторки. Особливу увагу приділили праці “З ювілеєм, Alma Mater”, яку мисткиня присвятила 350-річчю Університету.
Серед інших, присвячених ювілею, своєю специфікою вразила експозиція “Візуальна і конкретна поезія” декана механіко-математичного факультету, заслуженого професора Університету Михайла Зарічного. Сорок дві роботи методом поєднання символів і знаків зобразили бачення автором сьогодення.
Запам’яталась і фотовиставка з нагоди Дня журналіста студентів факультету журналістики “В альбом Alma Mater”, яка представила на огляд 29 світлин, що не лише відображають авторське бачення університетських свят і буднів, а й змальовують через фотографію те, чого часто не помічаємо. А зовсім нещодавно, 20 вересня, відкрилась ще одна виставка фоторобіт студентів-журналістів “Кольорові світлописи”, яка, окрім 350-річчя Університету, приурочена до 150-річчя кольорової фотографії. Роботи не лише об’єктивно зображають дійсність, а й вказують на ідеологічні погляди, почуття і світогляд авторів.
З особливою гордістю Університет підтримував і такі виставки, які несли історично важливу інформацію. Такою стала виставка, присвячена Євгену Коновальцю. 15 червня у Виставковій залі відкрили музейну експозицію “Народна війна” київського “Меморіалу” та Громадського інституту історичної пам’яті. Вже 1 липня 2011року відкрили виставку “Розстріляна наука” (за матеріалами особових справ учених Львова, які загинули в липні 1941 року).
Високоосвічений народ не лише повинен берегти історичну пам’ять і проносити її крізь віки, а й уміти вилити таку пам’ять у творчість, що спонукатиме прийдешні покоління до глибинного аналізу. Адже найчастіше історія повторюється тоді, коли її повторюють…
Традиції шануємо
У 2011-ий рік Університет увійшов відразу з кількома ювілеями. Цього року ми проводили XV фестиваль “Таланти Франкового Університету”, присвячений 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка. Фестиваль уже став гарною традицією, адже служить чудовим способом для студентів продемонструвати свої таланти, а для високопрофесійного журі – їх оцінити і нагородити. XV фестиваль вразив розмаїттям студентських зацікавлень та їхнім особливим баченням прекрасного. Сюрпризом для гостей став виступ Львівського дитячого телевізійного театру “Юрашки”. Малюки показали, що боятись великої сцени не варто. І якщо вчитись ніколи не буває пізно, то вдосконалюватись – ніколи не рано.
Справжньою несподіванкою до 350-річчя Університету стало утворення Асоціації випускників Львівського національного університету імені Івана Франка, мета якої – згуртувати випускників усіх років та всіх факультетів, адже їх єднає почесне звання випускника, а колись – студента Франкового університету. 28 травня 2011 року відбулося довгоочікуване Свято Випускника, під організацією президента Асоціації Світлани Кубів.
Тим часом університетські творчі колективи налагоджували співпрацю з колективами інших вишів України. Результатом такого єднання став спільний концерт Народного ансамблю пісні і танцю “Черемош” Львівського національного університету імені Івана Франка та Народного фольклорно-етнографічного ансамблю “Веснянка” Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На прикладі талановитих співаків присутні переконались, що мистецтво завжди єднає людей.
Упродовж ювілейного року Університет також відвідало багато гостей – українських та закордонних. Що важливо, іноземці щиро захоплюються творчістю наших студентів, аспірантів, викладачів та наукових співробітників, і беруть участь у спільних університетських заходах. Маємо пишатися тим, що Львів, а з ним і Університет, стали осередком української культури. Адже українська культура – це, передусім, автентичність думок і прозорість поглядів, які разом несуть свої води до єдиного джерела – джерела творчості і натхнення.
Юлія Гриценко
Фото автора